Ухвала суду № 67739330, 13.07.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/1175/16-к

Провадження № 11-кп/779/285/2017

Категорія ч.2ст.240КК України

Головуючий у 1 інстанції Мужик І.І. І. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретаря судового засідання Василаш Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на вирок Надвірнянського районного суду від 25 квітня 2017 року кримінальне провадження № 12016090200000388 щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та жителя селища Ланчин, вулиця Низова,48, Надвірнянського району Івано-Франківської області, за ч.2 ст.240 КК України ( далі КК ), за участю прокурора Журавльова Є.Є., обвинуваченого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та жителя селища Ланчин, вулиця Низова,48, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, працює по тимчасових заробітках, згідно ст. 89 КК раніше не судимого, громадянина України

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. .

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1760 грн. 80 коп. за проведення експертизи.

Речові докази - автомобіль марки «ЗІЛ-131», д.н.з АТ 3248 АТ та екскаватор марки «JOB 3СХ - повернуто власникам ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

За вироком суду обвинувачений ОСОБА_4 вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме піщано-гравійної суміші за таких обставин.

Так, 08.06.2016 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_4, діючи умисно, в порушення вимог ст. 13 Конституції України, ст.ст. 3, 5, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 19, 24, 56 Кодексу України «Про надра», п. 4 постанови КМ України № 59 від 27.01.1995 року «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності та не маючи будь-якого передбаченого законодавством дозволу, усвідомлюючи протиправність вчинюваних ним дій, достовірно знаючи про відсутність у нього необхідних для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу-гірничого відводу, робочого проекту на розробку руслорегульованих та руслоочисних робіт, з метою використання у власних потребах, за допомогою трактора-екскаватора марки «JOB ЗСХ», без реєстраційного номера, та вантажного автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, якому не було відомо про злочинний умисел ОСОБА_4, здійснив видобування та подальше завантаження корисних копалин загальнодержавного значення, а саме піщано-гравійної суміші (гравію) з берега р. Прут, що в селищі Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Однак, приблизно о 10 год..00 хв. працівниками Надвірнянського ВП ГУ НПУ в Івано-Франківській області в селищі Ланчин Надвірнянського району на березі р. Прут було виявлено трактор-екскаватор марки «JOB ЗСХ», без реєстраційного номера, яким обвинувачений ОСОБА_4 здійснював незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме піщано-гравійної суміші, яку було навантажено на автомобіль НОМЕР_2, та в подальшому розвантажено з кузова вказаного автомобіля на відстані 5 метрів від місця забору піщано-гравійної суміші.

Відповідно до висновку експерта №09/12-0431 від 22.06.2016 року зразки ґрунту, відібрані з берега р. Прут, ковша екскаватора «JOB ЗСХ», без реєстраційного номера, кузова автомобіля НОМЕР_3 та насипу біля автомобіля НОМЕР_4 є сильнокарбонатним піщаним грунтом сіро-коричневого кольору з камінням, тобто піщано-гравійною сумішшю, в якому кількість гравію становить 48,4%, 78,3%, 62,1%, 82,4% відповідно. Зразок ґрунту, вилучений із кузова автомобіля НОМЕР_3, ковша екскаватора «JOB ЗСХ» без реєстраційного номера, з берега р. Прут та із насипу біля автомобіля НОМЕР_3 співпадають між собою за комплексом ознак і мають спільну родову належність.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність винуватості та правильність кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_4, покликається на неправильне вирішення питання щодо речових доказів.

Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким відповідно до п.9 ст. 100 КПК України конфіскувати автомобіль марки «ЗІЛ-131», реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить обвинуваченому ОСОБА_4, та ескаватор марки «JCB 3CX» без реєстраційного номера, які використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

У засіданні апеляційного суду:

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, вказавши на порушення вимог

закону при вирішенні судом питання щодо речових доказів;

- обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 вважають вирок суду

законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., прокурора про скасування вироку та постановлення нового вироку, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника про залишення вироку без зміни, зясувавши всі обставини кримінального провадження, додатково дослідивши докази, про дослідження яких клопотав прокурор у апеляційній скарзі, обговоривши доводи і мотиви апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Обєктивна сторона злочину, передбаченого ч.2ст.240 КК виражається у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення і передбачає дії, які полягають у вилученні з родовищ корисних копалин будь-яким способом. Самі по собі ці дії утворюють закінчений склад злочину.

Як видно з формулювання, визнаного судом доведеним, ОСОБА_4 вчинив ці дії за допомогою трактора-екскаватора марки «JOB ЗСХ» без реєстраційного номера та автомобіля НОМЕР_6, як знаряддя незаконного видобутку.

За змістом п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №17 від 10 грудня 2004 року Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля судам рекомендується при розгляді справ проти довкілля вирішувати питання про конфіскацію належних винним особам знарядь злочину, під яким розуміються предмети чи технічні засоби, які умисно використовувалися їх власником чи співучасниками злочину проти довкілля, а також для полегшення вчинення злочинних дій.

Рішення про конфіскацію таких речових доказів може бути прийнято лише за умови, що вони визнані знаряддями злочину органами досудового слідства чи судом.

З постанови слідчого від 10 червня 2017 року про визнання речей речовими доказами (а.п.28) вбачається, що автомобіль НОМЕР_6, та ескаватор марки «JOB ЗСХ», без реєстраційного номера, було визнано речовими доказами. Жодного процесуального рішення щодо визнання вказаних транспортних засобів, як засобу чи знаряддя вчинення злочину органом досудового розслідування чи судом не приймалося.

Згідно п.1 ч.9 ст.100 КПК України гроші, цінності, та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертається власнику (законному володільцю).

Як вбачається із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу екскаватора навантажувача JOB 3 СХ-4/36/924/Р, власником даного транспортного засобу є ОСОБА_7, а не ОСОБА_4 ( а.п.25 ).

Отже. даний транспортний засіб не є власністю обвинуваченого ОСОБА_9, а у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про те, що власник вказаного транспортного засобу ОСОБА_7 знав чи міг знати про його незаконне використання.

Що стосується автомобіля марки «ЗІЛ -131», то колегія суддів приходить до висновку про відсутність достовірних доказів того, що даний транспортний засіб належний ОСОБА_4

В матеріалах провадження наявне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля НОМЕР_6, від 13.10.2009 року на імя ОСОБА_4. Разом з тим, із ксерокої розписки ( а.п.149 ) видно, що 10.11.2015 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_10 кошти в сумі 2000 доларів за проданий йому автомобіль, а дані листа регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 07.03.2017 року свідчать про те, що транспортний засіб автомобіль НОМЕР_6, не зареєстрований.

Із врахуванням викладеного та, зважаючи на відсутність рішення про визнання речових доказів як засобів чи знарядь вчинення злочину, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правильності вирішення долі речових доказів: автомобіля НОМЕР_6, та трактора-ескаватора марки «JOB ЗСХ», без реєстраційного номера, та повернення їх власникам.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної апеляційної скарги прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, є необґрунтованими і спростовуються дослідженими у даному провадженні доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 376, 418, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 25 квітня 2017 року щодо ОСОБА_4 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена учасниками судового провадження безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді: В.М. Дячук

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом

Суддя В.М. Дячук