Ухвала суду № 67731009, 06.07.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 593/1242/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Крамар В.М. Провадження № 22-ц/789/738/17 Доповідач - Костів О.З.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,

при секретарі - Романюк Х.Ю.

за участю прокурора ОСОБА_1,

представника апелянта ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2017 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2014 року по справі за позовом в.о. прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Державного ощадного банку України» в особі філії - Тернопільського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Бережанського районного суду Тернопільської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2014 року по справі за позовом в.о. прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Державного ощадного банку України» в особі філії - Тернопільського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Заявлені вимоги заявник мотивував тим, що 30 листопада 2016 року його дружина ОСОБА_5 ознайомилась з матеріалами кримінального провадження № 12015210040000217, в яких міститься висновок експерта № 1.1-120/16 від 23березня 2016 року (далі -висновок експерта), з якого вбачається, що: «Встановити ким, ОСОБА_6, чи іншою особою виконаний підпис у графі «контролер» у видатковому касовому ордері №1 від 30 липня 2008 року не вдалося за можливе по причинам, наведених у дослідницькій частині висновку»; «Підпис у графі «Касир» у видатковому касовому ордері №1 від 30 липня 2008 року ОСОБА_7 виконаний ймовірно не ОСОБА_7, а іншою особою». Про вказані обставини ОСОБА_5 цього ж числа повідомила заявника.

Наведені обставини заявник вважає нововиявленими, оскільки в рішенні, яке просить переглянути заявник, суд послався на вказаний видатковий ордер №1 від 30 липня 2008 року, як на підтвердження факту видачі ОСОБА_4 саме кредитних коштів. Відсутність у видатковому касовому ордері №1 від 30 липня 2008 року дійсного підпису касира ОСОБА_7 та неможливість встановлення дійсності підпису контролера ОСОБА_6 є порушенням Розділу III Глави 1 пункту 2 абз. 2 та розділу III Глави 3 пункту 5 Інструкції про касові операції в банках України (затвердженої Постановою Правління Національного Банку України №337 від 14 серпня 2003 року) та ставить під сумнів дійсність видаткового касового ордеру №1 від 30 липня 2008 року, як документа, яким підтверджується факт видачі кредитних коштів ОСОБА_4

Обставини щодо дійсності підписів працівників банку у видатковому касовому ордері №1 від 30 липня 2008 року є істотними у справі, оскільки відсутність дійсних підписів працівників банку у документі, який підтверджує факт видачі кредиту ОСОБА_4 у розмірі 100000 доларів США свідчить про те, що працівниками банку фактично не видавалися кредитні кошти у розмірі 100000 доларів США через касу банку.

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2017 року заяву ОСОБА_4 залишено без задоволення.

ОСОБА_4 подала на вказану ухвалу апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Зазначає, що за відсутності належного підтвердження факту щодо видачі кредитних коштів унеможливлюється стягнення заборгованості за кредитом, доказів видачі якого немає. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти рішення, яким заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, зазначені в ній.

Прокурор Свачій М.І. та представник ПАТ «Державного ощадного банку України» в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» - ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечили та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Залишивши заяву за нововиявленими обставинами без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилався заявник, не є нововиявленими.

З таким висновком колегія суддів погоджується.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно рішення Бережанського районного суду від 24 листопада 2014 року задоволено позов в.о. прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Тернопільського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10019/032 філії Тернопільського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 108 від 29 липня 2008 року у розмірі 55131.50 (п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять один долар п'ятдесят центів США), що еквівалентно 832278.36 (вісімсот тридцять дві тисяч двісті сімдесят вісім гривень тридцять шість копійок згідно курсу НБУ станом на 24 листопада 2014 року) та стягнуто судовий збір в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

З матеріалів справи вбачається, що приймаючи 24 листопада 2014 року рішення, суд встановив факти укладення кредитного договору № 108 від 29 липня 2008 року між позивачем та відповідачем, факт повного виконання банком зобов'язань перед ОСОБА_4 по видачі тому кредиту в розмірі 100000 доларів США та факт не виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого у ОСОБА_4 виникла заборгованість в розмірі, стягнутому рішенням суду. Зокрема, в абз.6 сторінки 3 рішення вказано: «факт отримання Відповідачем кредитних коштів підтверджується показами ОСОБА_4, поданими в судових засіданнях, а також заявами відповідача, наданими позивачу, із зобов'язаннями погасити заборгованість, з проханням не проводити щодо нього претензійно - позовну роботу, а також сплатою відповідачем впродовж тривалого часу відповідних коштів на погашення заборгованості».

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилався на те, що «видатковий касовий ордер №1 не може бути належним і допустимим доказом видачі кредитних коштів у розмірі 100000 (сто тисяч доларів США) ОСОБА_4 на виконання кредитного договору № 108 від 29 липня 2008 року» (т.1 а.с. 242-248).

Вказане твердження розглядалося судом апеляційної інстанції. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 20 січня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено (т. 1 а.с. 290-294).

В касаційній скарзі ОСОБА_4 також посилався на те, що видатковий касовий ордер не можна вважати належним доказом (т.2 а.с. 2-3).

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі ОСОБА_8 відхилено, (т.2 а.с. 30-31).

Із висновку експерта, на який посилається заявник, вбачається: «1. Рукописний текст у видатковому касовому ордері № 1 від 30 липня 2008 року навпроти слів «отримувач», «дебет», «призначення платежу», «пред'явлений документ паспорт серія» виконаний ОСОБА_6 2. Підпис у графі «Підпис отримувача» у видатковому касовому ордері № 1 від 30 липня 2008 року виконаний ОСОБА_4 3.Встановити ким, ОСОБА_6, чи іншою особою виконаний підпис у графі «контролер» у видатковому касовому ордері № 1 від 30 липня 2008 року, не видалося можливим по причинах, наведених у дослідницькій частині висновку. 4. Підпис у графі «касир» у видатковому касовому ордері № 1 від 30.07.2008 ОСОБА_7 виконаний ймовірно не ОСОБА_7, а іншою особою.»

Таким чином експертом встановлено особу, якою внесено рукописні виправлення у видатковий касовий ордер №1 від 30 липня 2008 року та те, що підпис про отримання грошей в сумі 100000 доларів США вчинено саме ОСОБА_4

Згідно ст.361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п.п.3, 5-7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року (далі Постанова Пленуму) необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Окрім цього, обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це істотні юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Розглядаючи висновки, наведені в п.3 висновку експерта, суд вірно виходив з того, що на стор. 17-20 дослідницької частини експертного висновку вказано, що при порівнянні підписів у рядках «контролер» видаткового касового ордеру №1 від 30 липня 2008 року із наданими зразками підписів ОСОБА_6, встановлено збіги за усіма загальними та 5 (п'яти) окремими ознаками. Крім збігів, встановлено розбіжності 2 (двох) окремих ознак. При оцінці результатів порівняльного дослідження встановлено, що ні збіги, ні розбіжності не можуть служити підставою для позитивного або негативного висновку. Пояснюється це тим, що збіги не утворюють індивідуальної, або наближеної до неї сукупності, оскільки відносяться до таких, що часто зустрічаються в почерках різних осіб. Відносно ж розбіжностей не вдалося встановити: чи вони є варіантами ознак почерку ОСОБА_6, які не проявилися в наданих зразках, або вони обумовлені дією на процес письма «збиваючих» факторів (наприклад, навмисною зміною ОСОБА_6 свого почерку), або ж це є ознаками почерку іншої особи. Відсутність однозначної оцінки розбіжностей не дозволило вирішити питання ні в категоричній, ні у ймовірній формі. У зв'язку із викладеним вище, встановити ким, ОСОБА_6, чи іншою особою виконані підписи у рядках «Контролер» видаткового касового ордеру № 1 від 30 липня 2008 року не видалося можливим.

Крім того, розглядаючи висновки, наведені в п.4 висновку експерта, суд першої інстанції вірно виходив з того, що на стор. 20-21 дослідницької частини експертного висновку вказано, що при порівнянні підпису у рядку «касир» видаткового касового ордеру №1 від 30 липня 2008 року із запропонованими зразками підписів ОСОБА_7, встановлено збіги усіх загальних ознак, а також розбіжності 3 (трьох) окремих ознак. Встановлені ознаки, які відрізняються відносно стійкі, проте, їх кількість достатня лише для ймовірного висновку про те, що підпис у рядку «Касир» видаткового касового ордеру № 1 від 30 липня 2008 виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, оскільки з вищевказаного висновку експерта не має можливості зробити висновку, що підписи у видатковому касовому ордері не належать працівникам банку, а тому не може мати істотного значення для прийняття рішення про перегляд якого звернувся заявник.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, ухваленою з дотриманням норм процесуального права, в звязку із чим підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційний скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_9