Ухвала суду № 67727116, 11.07.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/9846/15-к

Номер провадження 11-кп/775/334/2017

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та спирав про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті у складі:

головуючого судді Половінкіна Б.О.

суддів Залізняк Р.М., Огурецького В.П.

при секретарі судового засідання Гуляєві М.В.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді 1-ї інстанції ОСОБА_1 (далі прокурор), обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, донецької області, громадянина України, раніше не судимого, мешкає за адресою: м. Покровськ, Донецької області, м-н Сонячний, 24/74,

визнано винним за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі, -

за участі прокурора Меденцевої Н.А.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_4, визнано винуватим у тому що він, 08 червня 2015 року він 08 червня 2015 року у період приблизно з 2 до 4 години (точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2, після вживання спиртних напоїв, відчуваючи особисту неприязнь до ОСОБА_5, з яким у нього склались довготривалі неприязні відносини, на ґрунті конфлікту, що мав місце раніше, вирішив здійснити умисне убивство.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, узяв за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, слюсарний молоток, який мав намір використати в якості знаряддя вчинення злочину, та прийшов до відкритої ділянки місцевості, розташованої поблизу огорожі території КП «Красноармійський центр єдиного замовника» за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, мікрорайон «Лазурний»,46-а, де, як йому було відомо, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 постійно залишалися ночувати, так як не мали постійного місця проживання.

Знаходячись у вказаному місці, 08 червня 2015 року, у період приблизно з 2 до 4 години (точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 побачив ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, які на той час спали, лежачи на

землі неподалік один від одного, і таким чином не звертали на нього уваги та не могли чинити йому опір. Скориставшись вказаною обставиною, ОСОБА_2, що перебував у стані алкогольного спяніння, безпосередньо реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом спрямованим на вбивство, завдав вказаним молотком послідовно: спочатку ОСОБА_5 пять ударів в область голови, потім ОСОБА_6 не менше девятнадцяти ударів в область голови та наприкінці ОСОБА_7 не менше девяти ударів в область голови та грудної клітини, тобто завдав удари в життєво важливий орган тіла, а саме: в область голови, від яких потерпілі загинули на місці.

Вважаючи, що виконав всі дії необхідні для доведення свого умислу спрямованого на вбивство, до кінця, ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину.

В поданій на вирок суду першої інстанції апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновків суду доведеності вини обвинуваченого та фактичних обставин справи, просить вирок суду у відношенні ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі винного.

В обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що призначаючи покарання суд першої інстанції не було належним чином враховано конкретні обставини ступінь суспільної небезпеки правопорушення та особу обвинуваченого.

Зазначає, що судом, при призначенні покарання, не наведено жодної помякшувальної обставини.

Вказує, що призначене покарання не є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а тому повинно бути призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 із посиланням на те, що вирок є незаконним просить його скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд без жодних мотивів прийшов до висновку, що саме він вбив трьох осіб, а послався лише на те, що з одним з потерпілих в нього був конфлікт.

- Вказує що, знаряддя вбивства, вказане ним у показах, постійно змінювалось, оскільки він не знав чим насправді було вбито потерпілих, явку з повинною він написав під диктовку працівників поліції під загрозою застосування до його співмешканки та матері протиправних дій з боку опліції.

- На його одязі, який було вилучено працівниками поліції, слідів крові потерпілих не виявлено, а на вилученому рушнику на якому було виявлено кров, кров самого обвинуваченого.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Медінцеву Н.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги прокурора, просила про її задоволення, заперечувала проти доводів апеляційної скарги обвинуваченого, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили про її задоволення, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора та апеляційна скарга обвинуваченого підлягають частковому задоволенню, вирок суду першої інстанції скасуванню із призначенням нового судового розгляду з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим, та обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 407 КПК України суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду скарги на вирок суду першої інстанції має право скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Підстави для скасування судового рішення визначені ст. 409 КПК України, однією з яких є, зокрема, неповнота судового розгляду.

Неповнотою судового розгляду визнається такий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, зясування яких може мати істотне значення ухвалення законного обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Так, колегія суддів зазначає що, у судовому засіданні обвинувачений свою провину не визнав у повному обсязі та зазначив, що свідчення визнання своєї вини дав під тиском правоохоронних органів внаслідок погроз застосування насильства до його співмешканки та матері. Не зважаючи на факт невизнання вини обвинуваченим, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вбивстві потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на підставі досліджених під час судового слідства доказів.

Так, свідок ОСОБА_8, допитана під час досудового розслідування слідчим суддею в порядку ст.225 КПК України, показала, що проживала спільно з ОСОБА_9 приблизно два місяця. 07 червня 2015 року вона була вдома, це був вихідний. ОСОБА_2 приблизно о 19-00 год пішов погуляти. Вона спитала чи надовго він йде, а він відповів, що не знає. Під ранок, приблизно о 4 годині, вона почула стук в двері, це був Кузьмін, і коли вона відкрила двері, то побачила, що він був весь у крові мастерка, футболка, штани, бейсболка. В руках в нього була 2-литрова пляшка пива і полуниця. На її запитання, що сталося, він відповів, що вбив трьох «бомжів» ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Сказав, що бив палкою, яку викинув. Він пішов до ванни, вмився та ліг спати. Вона о 5 ранку пішла на роботу. О 16 годині прийшла додому і побачила, що мати ОСОБА_2 попрала всі його речі та постільну білизну. ОСОБА_2 їй також розповідав про конфлікт, що стався між ним та потерпілими.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно свідчень свідка ОСОБА_8, яка є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_2, знаряддям вбивства зі слів обвинуваченого, була палка, в той час як органами досудового розслідування знаряддям вбивства визнано молоток із деревяною рукояттю та металевою робочою частиною. Судом першої інстанції на цей факт увагу не звернуто, та належну оцінку не надано.

Колегія суддів не полишає без уваги ту обставину, що молоток, як знаряддя вбивства було вилучено у квартирі, де мешкав обвинувачений ОСОБА_2 за адресою м. Покровськ (колишній м. Красноармійськ) АДРЕСА_1 та проведено судову молекулярно генетичну експертизу від 10.07.2015 року № 2-04/552 згідно якої, на дослідження надано вищезазначений молоток. При дослідженні молотка, з нього зроблено змиви на нитки стерильної марлі змоченої у бідистильованій воді, визначені як обєкти № 5 та 6. При встановлені наявності крові на обєктах № 5,6 кров не виявлена (а.с. 14 т. 2 Розділ: «Встановлення наявності крові»).

Крім того, при проведенні досудового розслідування працівниками поліції були вилучені речі обвинуваченого ОСОБА_2, у яких він був одягнутий під час вчинення злочину, та ці речи також досліджені при проведенні судової молекулярно генетичній експертизи від 10.07.2015 року № 2-04/552, а саме: фрагмент тканини з бавовни сірого кольору, визначений при дослідженні як обєкт 3,4, кепка обєкт № 7, наволочка із плямами бурого кольору, визначена як обєкти № 8,9,10, рушник з бавовняного матеріалу обєкт № 11, кросівки обєкт № 12, 13. При встановлені наявності крові на цих обєктах кров була виявлена на обєктах 3,4,7,8,9,12. На кепці та кросівку (обєкти 7, 12) видова приналежність крові не встановлена. На інших обєктах виявлені сліди крої не збігаються з генетичними ознаками потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, на що суд першої інстанції не звернув уваги, не надавши цим висновкам належної оцінки, та зазначений висновок експерта належним чином не дослідив.

Всі ці обставини вказують на неповноту судового розгляду суду першої інстанції, що викликає суперечності між фактичними обставинами справи та, на думку колегії суддів, має істотне значення при ухваленні обґрунтованого, вмотивованого та законного судового рішення.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що у якості потерпілих по справі залучено: мати потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_10, сестру потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_11, в той час як інтереси потерпілого ОСОБА_5 ніким не були представлені, потерпілий по справі не визначений, а представник потерпілому ОСОБА_5 не призначений, його інтереси, у якості законного представника потерпілого ніким не представлені.

Згідно вимог ст. 55 КПК України, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сімї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сімї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб. Такі особи як на досудовому слідстві, так і при судовому розгляді призначені не були.

Відповідно до ф-1, долученої до матеріалів справи на імя ОСОБА_5, у нього маються батьки ОСОБА_12М та ОСОБА_13, адреса мешкання яких зазначена: Красноармійськ, с. Шевченко, вул. Леніна, 4/2, однак місце перебування цих осіб не встановлювалось.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь якому разі підлягає скасуванню за відсутності потерпілого, якого належним чином не повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

За цих підстав, колегією суддів вбачаються обставини, які свідчать про неповноту судового розгляду, так і вказують на істотні порушення вимог кримінального процесуально закону, що є підставою для скасування вироку та призначення нового судового розгляду.

При новому судовому розгляді, у разі визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у інкримінованому йому злочині у тому ж обсязі, покарання призначене йому за цим вироком, на думку колегії суддів, не відповідає вимогам ст. 65 КК України, з урахуванням особи винного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення в наслідок мякості.

Керуючись ст. 407, 409, 412, 415 КПК України колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді 1-ї інстанції ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2017 року відносно ОСОБА_2 за п.1 ч. 2 ст. 115 КК України як постановлений з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Подовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_14 строком на 60 діб з 11 липня 2017 р. по 10 вересня 2017 р. включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: