Рішення № 6772669, 12.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.09 р.                     Справа № 30/135                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08596860)

до Відповідача: Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління Державного казначейства у м.Шахтарську, м.Шахтарськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 24165131)

про: стягнення заборгованості за договором №11435/Ен від 29.03.2004 року у розмірі 1282,26 грн.

за участю:

представника Позивача – Свістельник Г.О. (за довіреністю 21/1-478/Сг. від 10.04.2009 року);

представника Відповідача – Новікова С.В. (за довіреністю №27/1с від 29.12.2008року)

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 05.11.2009р. по 12.11.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління Державного казначейства у м.Шахтарську, м.Шахтарськ, Донецька обл.(далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №11435/Ен від 29.03.2004 року у розмірі 1282,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №11435/Ен від 29.03.2004 року, щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: свідоцтво про державну реєстрацію Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області (а.с.9), довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області (а.с.10), договір №11435/Ен від 29.03.2004 року централізованого спостереження (а.с.11-15), додатки до договору №1 дислокації (а.с.16-17), протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (а.с.18), акт прийому – здачі виконаних робіт/послуг (а.с.19), акти звіряння взаємних розрахунків (а.с.20-21,24),

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивачем 19 жовтня 2009 року через канцелярію суду було надане платіжне доручення №27082 від 23.09.2009 року з доказами оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.33), також надані докази відправки Відповідачу (на дві адреси) акту звіряння взаємних розрахунків (а.с.38-41)

Відповідач, ухвалу суду виконав, крім того 22 жовтня 2009 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №19.24/04-43/2325 від 21.10.2009 року (а.с.44), у якому визнав заборгованість у повному обсягу, та зобов’язався її погасити, також були надані платіжні документи (а.с.45).

22 жовтня 2009 року Позивачем через канцелярію суду були надані пояснення №21/1-1868 від 29.09.2009 року (а.с.46), у яких він вказує, що заборгованість у розмірі 1282,26 грн., виникла внаслідок порушення умов Договору Відповідачем, та по даний час в добровільному порядку не погашена.

05 листопада 2009 року Відповідачем була надано відгук на позовні вимоги від 04.11.2009 року №19.24/04-43/2525 від 04.11.2009 року (а.с.55) у якому він вказує, що на теперішній час погашено заборгованість у сумі 1041,13 грн., а заборгованість у сумі 241,13 грн. буде погашена першочергово при відкритті авансових асигнувань.

Заявою від 30.10.2009 року №21/1-1898 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу зменшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 250,11 грн. (а.с.56).

05 листопада 2009 року Позивач через канцелярію суду надав банківські виписки (а.с.57), що підтверджують часткову сплату заборгованості (а.с.57-60).

12 листопада 2009 року Відповідачем через канцелярію суду був надано акт звіряння взаємних розрахунків (а.с.64), відповідно до якого заборгованість станом на 12.11.2009 рік складає 241,13 грн.

Заявою від 12.11.2009 року №21/1-2036 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу зменшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 241,13 грн. (а.с.65).

Представник Позивача у судове засідання 11 листопада 2009 року з’явився, оголосив заву №21/1-2036 від 12.11.2009 року просить стягнути боргу в розмірі 241,13 грн., у зв’язку зі сплатою частини заборгованості у розмірі 8,98 грн.

Представник Відповідача у судове засідання 11 листопада 2009 року з’явився, позовні вимоги в розмірі 241,13 грн. визнав.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання від 22.10.2009року (а.с.48) про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2009 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір № 11435/Ен централізованого спостереження (далі –Договір). Згідно п.1.1 Договору Виконавець на кошти отримані від Замовника та в їх межах, починаючи з 29.03.2004р. здійснює за допомогою сигналізації (яку він також обслуговує) спостереження об’єктів перелік та адреси яких зазначені у Дислокації (додаток до Договору №1 (а.с.16-17)), а у разі надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації забезпечує реагування груп затримання, а Замовник оплатить надані охоронні послуги згідно умов договору.

Оплата за надані послуги здійснюється Замовником шляхом сплати щомісячних авансових платежів в розмірі обумовленому Розрахунком дислокацією (додаток №2 до Договору а.с.16-17) (п.2.3 Договору).

Перший авансовий платіж Замовник здійснює не пізніше двох днів до дати обумовленої п.1.1 даного договору, усі наступні аванси вносяться Замовником не пізніше 5 днів до кінця кожного поточного (проавансованого) місяця (п.2.5 Договору)

Датою оплати вважається дата зарахування грошей на розрахунковий рахунок Виконавця (п.2.6 Договору).

На виконання умов Позивачем були надані послуги, що підтверджується актами прийому – здачі виконаних робіт/послуг.

Всупереч взятих на себе зобов’язань Відповідачем не здійснено оплату отриманих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1282,26 грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Стан розрахунків між сторонами, відображений у складеному Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.20-21, 24)

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем після подання позовної заяви Позивачем до суду, було частково погашена заборгованість 30.09.2009 року у сумі 400,00грн., 09.10.2009 року у сумі 641,13грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.57-60), та 10.11.2009 року у сумі 8,98грн., внаслідок чого заборгованість зменшилась, та складає 241,13грн.

Відповідачем надано акт звіряння розрахунків за підписом Головного бухгалтеру , та начальником управління (а.с.64), відповідно до якого заборгованість станом на 12.11.2009 рік складає 241,13 грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 12.11.2009 року №21/1-2036 (а.с.65), оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем надано відгук на позовні вимоги від 04.11.2009 року №19.24/04-43/2525 від 04.11.2009 року (а.с.55) у якому він вказує, що на теперішній час погашено заборгованість у сумі 1041,13 грн., а заборгованість у сумі 241,13 грн. буде погашена першочергово при відкритті авансових асигнувань.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір №11435/Ен від 29.03.2004 року прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати надані послуги.

При цьому згідно оплата за надані послуги здійснюється Замовником шляхом сплати щомісячних авансових платежів в розмірі обумовленому Розрахунком дислокацією (додаток №2 до Договору а.с.16-17) (п.2.3 Договору). Проте, Відповідач, незважаючи на настання строку оплати, не здійснив оплату наданих послуг за Договором.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 241,13грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована(наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається (а.с.55), позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк в повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

Судові витрати розподіляються між сторонами у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління Державного казначейства у м.Шахтарську, м.Шахтарськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 24165131) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління Державного казначейства у м.Шахтарську, м.Шахтарськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 24165131) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість у розмірі 241,13 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління Державного казначейства у м.Шахтарську, м.Шахтарськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 24165131) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 19,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 44,38 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою присутніх представників Сторін у судовому засіданні 12.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 12.11.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя