Рішення № 6772347, 12.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.09 р.                     Справа № 25/173                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк

про стягнення 6573грн.60коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Буланий М.С. – юрисконсульт (довіреність № 07-5637 від 29.12.2008);

від відповідача: не з’явився

Позивач - закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк про стягнення вартості вагової нестачі оплаченого вугільного концентрату марки „Ж” в сумі 6573грн.60коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, акт № 450/п про прийомку продукції по кількості від 01.04.2008, акт № 450 про прийомку продукції по кількості від 01.04.2008, посвідчення № 450/п від 01.04.2008, посвідченні № 450 від 01.04.2008, довіреність № 13-308 від 01.04.2008, акт № 450 про вагу тари від 02.04.2008, залізничну накладу № 50299228, телефонограму № 26 від 01.04.2008, рахунок-фактуру № 9853 від 31.03.2008, виписку з рахунку (довідка), реєстр клієнтських платежів за 03.04.2008.

          У відзиві на позовну заяву (вх. № 02-41/53020 від 27.10.2009) відповідач проти позовних вимог заперечує та просить в позовних вимогах відмовити. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що між позивачем та відповідачем не існувало договірних відносин в березні 2008р. Рядове вугілля та отриманий в процесі переробки вугільний концентрат є власністю третьої особи – ТОВ „Інтер-Інвест-вугілля”, з яким ТОВ „Енергоімпекс” уклало договір переробки рядового вугілля № 17/03п/р від 17.03.2008. Відповідач вважає, що обов’язковими правилами про порядок прийомки продукції по кількості є Статут залізниць України, а, відповідно, належним доказом засвідчення факту невідповідності маси вантажу є комерційний акт. На думку відповідача, згідно п. 5 Інструкції П-6 позивач повинен був звернутися до органу транспорту з вимогою скласти комерційний акт, а також мав на це право згідно ч. 3 ст. 129 Статуту залізниць. Також, зазначає про те, що нормами ГКУ не передбачена така санкція, як оплата вартості вагової нестачі. Таким чином, оскільки відповідач не мав перед позивачем обов’язку постачання певної кількості продукції, а позивач не міг вимагати від відповідача постачання продукції, відповідач не вважається правопорушником, ГКУ не передбачає ні принципу господарсько-правової відповідальності, ні санкції, як оплату вартості вагової нестачі. До відзиву відповідач додав копію довідки з ЄДРПОУ АБ № 038298, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію договору № 17/03п/р на переробку рядового вугілля від 17.03.2008, копію специфікації до договору № 17/03п/р на переробку рядового вугілля від 17.03.2008, копію посвідчення № 443 про якість вугілля, копію акту звірки на рядове вугілля та відвантажені продукти збагачення, що надійшли в березні 2008р.

          Перелічені документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

          Представник позивача в засіданні суду 12.11.2009 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

          Представник відповідача в судове засідання 12.11.2009 не з’явився. Через канцелярію господарського суду подав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв’язку із службовим відрядженням уповноваженого представника.

          Суд розглянув зазначене клопотання відповідача та не задовольняє його за відсутністю процесуального строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, в межах якого належить розглянути господарську справу.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.10.2003 між ЗАТ „Макіївкокс” (Покупець) та ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” (Продавець) був укладений договір № 2080дс/292.

Предметом даного договору є постачання вугільної продукції.

Згідно зазначеного договору Продавець зобов’язався в березні 2008р. передати Покупцю вугільний концентрат марки „Ж” на умовах СРТ ст. Покупця в редакції Інкотермс-2000.

В свою чергу, 17.03.2008 між ТОВ “Енергоімпекс” (Виконавець) та ТОВ „Інтер-Інвест-вугілля” (Замовник) був укладений договір № 17/03 п/р на переробку рядового вугілля, відповідно до якого Замовник зобов’язався передати (поставити) Виконавцю рядове вугілля на умовах СРТ – ЦЗФ вантажоодержувач (в редакції Інкотермс – 2000) в найменуванні, кількості, марочному складі, з якісними показниками згідно специфікаціям, які оформлюються окремими додатками та є невід’ємною частиною цього договору. Пункт 2.3.3. даного договору покладає на Виконавця – ТОВ „Енергоімпекс” обов’язок відвантажити продукти збагачення Замовнику з дотриманням технічних вимог, що пред’являються для зберігання вантажу в належному виді згідно умов цього договору.

          На виконання договору купівлі-продажу № 2080дс/292 від 01.10.2003 на адресу ЗАТ „Макіївкокс” 29.03.2008 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці надійшов вантаж - вугільний концентрат марки „Ж” за залізничною накладною № 50299228 в чотирьох вагонах за №№ 65343709, 67385575, 65808578, 60426434 загальною вагою 271тис.кг. Вантажовідправник зазначеного вантажу - ТОВ „Енергоімпекс”.

Вантаж на станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці прибув в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання в путі та був виданий Вантажоодержувачу - ЗАТ „Макіївкокс” Донецькою залізницею без перевірки маси та кількості місць згідно до ст. 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотній стороні залізничної накладної № 50299228.

          На виконання умов договору № 2080дс/292 від 01.10.2003р. прийомка товару по кількості здійснювалася у відповідності з вимогами „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості” № П-6.

          В ході прийомки вугільного концентрату за кількістю була виявлена нестача, про що був складений акт про приймання продукції по кількості № 450/п від 01.04.2008.

Згідно даних акту приймання продукції по кількості № 450/п від 01.04.2008р., початок прийомки продукції – 01.04.2008 о 14год.30хв. При прийомці продукції та складенні акта був присутнім представник громадськості Бодренко А.А., який діяв на підставі посвідчення № 450/п від 01.04.2008. В момент огляду продукції вагон знаходився в технічно справному стані, вантаж завантажений трапецією та укатаний катком, кількість недостачі визначено на справних 150-тонних вагонних вагах, приписаних на станції Ясинувата Донецької залізниці, повірених лабораторією Держстандарту 23.10.2007р.

Даним актом зафіксовано, що за залізничною накладною № 50299228 у вагоні № 65343709 вага брутто складає 90200кг, вага тари – 22200кг, нетто вантажу – 68000кг, проте фактично виявилось брутто – 88450кг, нестача - 1750кг, у вагоні № 67385575 вага брутто складає 89000кг, вага тари – 22000кг, нетто вантажу – 67000кг, проте фактично виявилось брутто – 84650кг, нестача - 4350кг, у вагоні № 65808578 вага брутто складає 89000кг, вага тари – 22000кг, нетто вантажу – 67000кг, проте фактично виявилось брутто – 87000кг, нестача - 2000кг, у вагоні № 60426434 вага брутто складає 92800кг, вага тари – 23800кг, нетто вантажу – 69000кг, проте фактично виявилось брутто – 91750кг, нестача - 1050кг, всього по вагонам кількість продукції, якої не вистачає, 9150кг, вартість продукції – 825,00грн. без ПДВ за одну тонну вугільного концентрату. У зв’язку з відсутністю в залізничній накладній відомостей про вагу брутто вагонів, вага брутто вагонів визначена шляхом додавання до ваги нетто вантажу ваги тари вагонів. Комісія дійшла висновку, що кількість вантажу, якого не вистачає, у вагони вміститися могла, недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення ним маси.

          Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 2080дс/292 від 01.10.2003р. та вимог п. п. 16, 17 Інструкції П-6 прийомка вугільного концентрату була зупинена для виклику представника вантажовідправника для участі в продовженні прийомки продукції та складенні двохстороннього акту.

          Телефонограмою № 26 від 01.04.2008 був викликаний представник ЗФ „Дзержинська” ТОВ „Енергоімпекс” для спільної прийомки вугільного концентрату марки „Ж”, що надійшов за залізничною накладною № 50299228 в чотирьох вагонах.

          По прибуттю уповноваженого представника ЗФ „Дзержинська” ТОВ „Енергоімпекс” Конькової О.Є. – контролера ОТК ЗФ „Дзержинська”, яка діяла на підставі довіреності № 13-308 від 01.04.2008, прийомка продукції була продовжена. Дана довіреність була видана Коньковій О.Є. на представництво інтересів ТОВ „Енергоімпекс” по питанням, пов’язаним з визначенням ваги вугільної продукції, що відвантажується ЗФ „Дзержинська” на адресу ЗАТ „Макіївкокс”, по залізничним накладним № 50299209 та № 50299228.

          01.04.2008 о 21год.55хв. ЗАТ „Макіївкокс” продовжило прийомку продукції за участю представника вантажовідправника; від вантажоодержувача в прийомці продукції приймали участь Євченко О.Ю. та Паніна З.М. Прийомка продукції закінчилась 02.04.2008 о 03год.20хв.

За результатами прийомки був складений акт № 450 від 01.04.2008, в якому комісія зазначає, що недовантаження вантажу відбулося внаслідок недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення вантажовідправником маси вантажу, кількість продукції, що недостає, становить: по вагону № 65343709 – 1750кг, по вагону № 67385575 – 4050кг, по вагону № 65808578 – 2050кг, по вагону № 60426434 – 1500кг, всього - 9350кг.

Представник вантажовідправника підписала вказаний акт без заперечень, зауважень чи застережень.

02.04.2008 був складений акт № 450 про вагу тари. Акт про вагу тари був складений комісією у складі Євченко О.Ю. та Паніної З.М., які були присутніми при складені акту про прийомку продукції по кількості № 450 від 01.04.2008, і Євсєєнкова А.Л. – помічника машиніста локомотива, який діяв на підставі посвідчення № 450 від 01.04.2008 в якості представника громадськості. Даним актом встановлено, що вага вагону (тари), визначена шляхом переваження на 150тн вагах, повірених лабораторією Держстандарту в установленому порядку 23.10.2007, та зазначена в цьому акті, не відповідає даним ваги вагону (тари), який зазначений в залізничній накладній, а саме: по вагону № 65343709 – фактична вага брутто по переважуванню - 88450кг, фактична вага тари по переважуванню – 22200кг, вага нетто – 66250кг, по вагону № 67385575 – фактична вага брутто по переважуванню - 84550кг, фактична вага тари по переважуванню – 21600кг, вага нетто – 62950кг, по вагону № 65808578 – фактична вага брутто по переважуванню - 86900кг, фактична вага тари по переважуванню –21950кг, вага нетто – 64950кг, по вагону № 60426434 – фактична вага брутто по переважуванню - 91750кг, фактична вага тари по переважуванню – 24250кг, вага нетто – 67500кг.

          З урахуванням норми природної втрати згідно до п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, розмір нестачі відповідно до розрахунку складає 6640кг на загальну суму 6573грн.60коп. з ПДВ.

          Позивач зобов’язання за договором купівлі-продажу № 2080дс/292 від 01.10.2003 по оплаті поставленої, зокрема в березні 2008р., продукції на підставі рахунку-фактури № 9853 від 31.03.2008 виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 407 від 03.04.2008. Вказаний рахунок-фактура містить відомості про масу вантажу нетто в спірних вагонах в той кількості, яку зазначив відповідач в залізничній накладній. Отже, оплата за вказаним рахунком-фактурою була здійснена позивачем за кількість відвантаженої продукції згідно даних, вказаних вантажовідправником – ТОВ „Енергоімпекс” в залізничній накладній.

Спірні відносини регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

          Стаття 306 Господарського кодексу України встановлює, загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 908 Цивільного кодексу України.

          Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються договором, якщо інше не визначено транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

          Зокрема, на перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під’їзних коліях незалежно від форми власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998.

          Відповідно до п. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

          Таке ж положення закріплено в п. п. 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України.

          З огляду на зазначенні статті Цивільного та Господарського кодексів України, вантажовідправник – ТОВ „Енергоімпекс”, надавши залізниці накладну, яка супроводжує вантаж – вугільний концентрат, уклало з залізницею договір перевезення. Сторонами в цьому договорі виступають ТОВ „Енергоімпекс” (Вантажовідправник) та Донецька залізниця (Перевізник).

          Відповідно до ст. 30 Статуту залізниць навантаження вантажу в вагони здійснювалося відправником – ТОВ „Енергоімпекс”.

          Стаття 23 Статуту залізниць покладає на вантажовідправника обов’язок по заповненню залізничних накладних.

          Як вбачається зі змісту ст. 37 Статуту залізниць та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вага вантажу при заповненні перевізних документів зазначається вантажовідправником, який згідно приписів ст. 24 Статуту залізниць несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності та неповноти відомостей, які вказані в залізничній накладній.

          Перевізник прийняв від вантажовідправника – ТОВ „Енергоімпекс” вантаж – вугільний концентрат за залізничною накладною № 50299228.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

У відповідності до ч. 1 п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Частиною 2 п. 27 Правил видачі вантажів встановлено, що норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) визначається при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні.

          Як зазначалося, у зв’язку з тим, що за зазначеною накладною вантаж прибув в справних вагонах без ознак втрати, він на підставі ст. 52 Статуту залізниць був виданий одержувачу без перевірки маси вантажу у вагонах, про що працівниками станції Харцизьк Донецької залізниці зроблена відповідна відмітка на накладній.

          Стаття 111 Статуту залізниць визначає, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою.

          Так, у відповідності до п. а ст. 111 Статуту залізниць залізниця звільняється від відповідальності, зокрема за втрату, нестачу вантажу, що прибув в неушкодженому відкритому рухомому составі, завантаженому відправником, якщо відсутні ознаки втрати, розкрадення, порчі або ушкодження вантажу за час перевезення.

          Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені ст. 1166 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до зазначеної норми, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

          Як вбачається з матеріалів справи, Вантажовідправник – ТОВ „Енергоімпекс”, в порушення вимог ст. ст. 24, 37 Статуту залізниць України, невірно зазначив в накладній № 50299228 масу вантажу, чим завдав шкоди вантажоодержувачу ЗАТ „Макіївкокс”.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджується актами приймання продукції по кількості № 450/п від 01.04.2008р., № 450 від 01.04.2008р. та актом № 450 про вагу тари від 02.04.2008. Отже, виявлена на станції призначення нестача виникла з вини вантажовідправника, внаслідок недостатнього наповнення останнім вагонів та неправильного визначення маси вантажу.

          Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, що завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.

          Вантажовідправник – ТОВ „Енергоімпекс” не довів суду, що шкода виникла не з його вини.

          З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, тому задовольняє їх у повному обсязі.

          Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки, Акт про приймання продукції по кількості складений відповідно до вимог Інструкції П-6 та є в даному випадку належним доказом в підтвердження факту нестачі. Щодо недотримання позивачем вимог п. 5 Інструкції П-6 та відсутність комерційного акту, який би підтвердив наявність недостачі вантажу, то залізницею вантаж було видано вантажоодержувачу в порядку ст. 52 Статуту залізниць України, отже, підстави для складання комерційного акту відсутні. Відомості про масу вантажу в спірних вагонах в наданому рахунку-фактурі містять саме ті відомості, які вказав відповідач в залізничних накладних. Завантаження вантажу в спірні вагони, визначення маси вантажу та заповнення залізничної накладної здійснювалось саме вантажовідправником – ТОВ „Енергоімпекс”. Відносно застосування положень ст. 24 Статуту залізниць, то відповідно до її положень, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними в накладній.

Аналогічної позиції зі спірного питання додержується Вищий господарський суд України

Витрати по сплаті держмита у сумі та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, згідно ст. ст. 908, 909, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 23, 24, 30, 37, 52, 111 Статуту залізниць України, Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк про стягнення вартості вагової нестачі оплаченого вугільного концентрату марки „Ж” в сумі 6573грн.60коп. задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЗКПО 30962337) на користь закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, м. Макіївка Донецької області, вул. Горького, 1; р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) вартість вагової нестачі в сумі 6573грн.60коп., держмито у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.