Рішення № 6772336, 12.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.09 р.                     Справа № 25/179                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Май” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Промзовнішсервіс” м. Донецьк

про стягнення 437949грн.84коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Михайлов А.Л. – представник (довіреність № 100 від 28.10.2009);

від відповідача: не з’явився           

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Май” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Промзовнішсервіс” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлене вугілля в сумі 437949грн.84коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання № 10/10-1 від 10.10.2008, Додаток № 1 до договору постачання № 10/10-1 від 10.10.2008, акти прийому-передачі вугільної продукції № 1/10 від 11.10.2008, № 2/10 від 13.10.2008, № 3/10 від 14.10.2008, № 4/10 від 15.10.2008, рахунки-фактури № 111001 від 11.10.2008, № 131001 від 13.10.2008, № 141001 від 14.10.2008, № 151001 від 15.10.2008, податкові накладні № 111001 від 11.10.2008, № 131001 від 13.10.2008, № 141001 від 14.10.2008, № 151001 від 15.10.2008, акт звірки взаємних розрахунків за 2008р., договір поставки № 19/03-09 від 19.03.2009, замовлення на поставку вугілля згідно договору № 19/03-09 від 19.03.2009, акт № 1/3 прийому-передачі вугільної продукції від 31.03.2009, рахунок-фактуру № 310301 від 31.03.2009, податкову накладну № 310301 від 31.03.2009, претензію № 49 від 10.06.2009, претензію № 58 від 01.07.2009.

Позивачем через канцелярію суду надано заяву про зменшення позовних вимог (вих. № б/н від 12.11.2009), згідно якої, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем 19.06.2009р. суми боргу у розмірі 2500грн.00коп., зменшив суму позовуё а саме: клопоче про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 435449грн.84коп. Крім того, просить покласти на відповідача судові витрати в сумі 7590грн.49коп., з яких: держмито – 4354грн.49коп., витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу – 236грн.00коп. та витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 3000грн.00коп. Разом з заявою надав банківську виписку за 19.06.2009р., акт звірки розрахунків від 08.10.2009р., поштове повідомлення про вручення 19.10.2009р. поштового відправлення, лист про направлення акту звірки, договір на надання правої (адвокатської) допомоги № 1/07 від 15.09.2009р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2635 від 31.07.2007р., свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця Михайлова А.Л., платіжне доручення № 215 від 11.11.2009р. та поштову квитанцію в підтвердження направлення даної заяви на адресу відповідача.

          Суд розглянув зазначену заяву та документи додані до неї та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України приймає її, як таку, що відповідає вимогам господарського процесуального законодавства.

          З огляду на це, позовні вимоги розглядаються виходячи з ціни позову 435449грн.84коп.

Представники відповідача в судове засідання не з’явився, витребуваних документів чи пояснень не представив.

Від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вих. № 11/11-1 від 11.11.2009), в якій останній просив перенести розгляд справи на іншу дату у зв’язку з хворобою адвоката.

Суд розглянув зазначену заяву відповідача та не задовольняє її за відсутністю процесуального строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, в межах якого належить розглянути господарську справу.

В силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

10.10.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Май” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Промзовнішсервіс” (Покупець) був укладений договір постачання № 10/10-1, відповідно до якого Постачальник на умовах, передбачених даним договором, зобов’язався поставити Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договору, а Покупець зобов’язався прийняти зазначене вугілля та оплатити його вартість.

10.10.2008 Сторони підписали Додаток № 1 до договору постачання № 10/10-1 від 10.10.2008, яким узгодили поставку вугілля в жовтні 2008р., якісні характеристики та вартість вугілля, оформлення залізничних накладних.

Відповідно до п. п. 2.1. та 2.3. договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах FCA (залізнична станція відвантаження) згідно з Інкотермс в редакції 2000. Оплата провізної плати вугілля від вантажовідправника (шахт, збагачувальних фабрик) безпосередньо на адресу вантажоодержувача (ТЕС Покупця) здійснюється Покупцем.

          На виконання умов зазначеного договору та Додатку № 1 до нього позивач в жовтні 2008р. поставив відповідачу вугілля в кількості 899тн вартістю 419667,66грн. Крім того, позивачем бала оплачена провізна плата (залізничний тариф) в сумі 17538,00грн. Загальна вартість поставки з урахуванням залізничного тарифу склала 437205,66грн.

          Пункт 4.12. договору встановлює, фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від Постачальника та прийнято Покупцем відображається в акті прийому-передачі вугілля.

          В підтвердження факту поставки вугілля в зазначеній кількості, на зазначену суму, та відповідно, факту прийняття вугілля між позивачем та відповідачем були підписані керівниками підприємств та скріплені печаткою акти прийому-передачі № 1/10 від 11.10.2008, № 2/10 від 13.10.2008, № 3/10 від 14.10.2008, № 4/10 від 15.10.2008.

          Позивачем були виписані відповідачу рахунки-фактури на оплату № 111001 від 11.10.2008, № 131001 від 13.10.2008, № 141001 від 14.10.2008, № 151001 від 15.10.2008. До того ж, позивач склав та виписав податкові накладні № 111001 від 11.10.2008, № 131001 від 13.10.2008, № 141001 від 14.10.2008, № 151001 від 15.10.2008 по зазначеним поставкам, на вказані в рахунках-фактурах суми. Засвідчені копії рахунків-фактур та податкових накладних містяться в матеріалах справи.          

          Відповідно до п. 5.4. договору Покупець оплачує Постачальнику вартість вугілля шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

          В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлений товар в оговорені у договорі строки не оплатив. 30.10.2008 платіжним дорученням № 135 відповідач здійснив часткову оплату вугілля в розмірі 120000,00грн.

          Залишок боргу по договору постачання № 10/10-1 від 10.10.2008 склав 317205грн.66коп., у тому числі вартість поставленого вугілля – 299667,66грн., залізничний тариф – 17538,00грн.

          Керівниками підприємств був підписаний акт звірки взаємних розрахунків по поставкам, здійсненим в жовтні 2008р., з посиланням на акти прийому-передачі вугілля, відповідно до якого сальдо на користь позивача становить 317205грн.66коп.

          Позивачем на адресу відповідача направлялися претензії ( вих. № 49 від 10.06.2009, вих. № 58 від 01.07.2009) з вимогами погасити існуючу заборгованість, які були залишені останнім без відповіді та задоволення.

          На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 317205грн.66коп. не погасив, документів в підтвердження відсутності боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 ГПК України, не спростував, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

          Крім того, 19.03.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Май” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Промзовнішсервіс” (Покупець) був укладений договір поставки №19/03-09, відповідно до якого Постачальник на умовах, передбачених даним договором, зобов’язався передати (поставити) Покупцю вугільну продукцію, а Покупець зобов’язався прийняти зазначене вугілля та оплатити його вартість.

На виконання умов зазначеного договору позивач в березні 2009р. поставив відповідачу вугілля в кількості 346тн вартістю 111430,98грн. Крім того, позивачем бала оплачена провізна платі (залізничний тариф) в сумі 9313,20грн. Загальна вартість поставки з урахуванням залізничного тарифу склала 120744,18грн.

          Пункт 6.2.8. договору визначає, вугілля вважається прийнятим Покупцем по кількості і якості від дня підписання Сторонами Акту прийому-передачі вугілля на умовах даного Договору.

          Відповідно до п. п. 2.1., 3.1., 3.2. договору ціна вугілля включає вартість вугілля в вагоні на станції вантажовідправника та не включає послуги з транспортування вугілля від вантажовідправника до вантажоодержувача. Вартість залізничного тарифу Покупцем оплачується додатково по окремим рахункам-фактурам. Розрахунки за вугілля здійснюється по факту поставки вугілля протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі вугілля (п. 3.1. договору). Покупець здійснює розрахунки з Постачальником згідно виставлених рахунків за послуги із транспортування вагонів з вугілля від вантажовідправника до вантажоодержувача протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі вугілля (п. 3.2. договору).

          В підтвердження факту поставки вугілля в зазначеній кількості, на зазначену суму, та відповідно, факту прийняття вугілля, між позивачем та відповідачем був підписаний керівниками підприємств та скріплені печаткою акт прийому-передачі вугільної продукції № 1/3 від 31.03.2009.

          Позивачем був виписаний відповідачу рахунок-фактура на оплату № 310301 від 31.03.2009 на суму 120744,18грн. До того ж, позивач склав та виписав податкову накладну № 310301 від 31.03.2009 по зазначеній поставці, на вказану в рахунку-фактурі суму. Засвідчені копії рахунку-фактури та податкової накладної містяться в матеріалах справи.          

          В порушення умов договору № 19/03-09 від 19.03.2009, вимог ст. ст. 526, 712, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України відповідач поставлений товар в оговорені у договорі строки не оплатив. 19.06.2009 платіжним дорученням № 3143 відповідач здійснив часткову оплату вугілля в розмірі 2500,00грн.

          Залишок боргу по договору поставки № 19/03-09 від 19.03.2009 склав 118244грн.18коп., у тому числі вартість поставленого вугілля – 108930,98грн., залізничний тариф 9313,20грн.

          Позивачем на адресу відповідача направлялися претензії (вих. № 49 від 10.06.2009, вих. № 58 від 01.07.2009) з вимогами погасити існуючу заборгованість, зокрема, і за даним договором, які були залишені останнім без відповіді та задоволення.

          На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 118244грн.18коп. не погасив, документів в підтвердження відсутності боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 ГПК України, не спростував, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвокату в сумі 3000грн.00коп. В обґрунтування витрат на оплату послуг адвокату в сумі 3000грн.00коп. посилається на договір на надання правої (адвокатської) допомоги № 1/07 від 15.09.2009р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2635 від 31.07.2007р., свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця Михайлова А.Л., платіжне доручення № 215 від 11.11.2009р. на суму 3000,00грн..

          Пункт 1.1. договору на надання правої (адвокатської) допомоги № 1/07 від 15.09.2009р., укладеного між ТОВ „ВКП „Май” (Клієнт) та адвокатом Михайловим Андрієм Леонідовичем, передбачає, Клієнт доручає, а Адвокат зобов’язується у відповідності з умовами цього договору надати Клієнту правову (адвокатську) допомогу у виді представництва інтересів Клієнта в господарському суді за позовом до ТОВ „Промзовнішсервіс” (код ЄДРПОУ 25337226)) про стягнення заборгованості по договору поставки № 10/10-1 від 10.10.2008 та договору поставки № 19/03-09 від 19.03.2009, а Клієнт зобов’язується оплатити послуги адвокати у відповідності з умовами цього договору.

          Пунктом 3.1. даного договору Сторони визначили, вартість послуг Адвоката складає:

1) за підготовку позову та представництво в суді першої інстанції – 3000,00грн...

          Як вбачається з матеріалів справи, адвокат свої зобов’язання по підготовці позову та представництві інтересів підприємства в суді виконав; сума 3000,00грн. була перерахована адвокату клієнтом на підставі платіжного доручення № 215 від 11.11.2009.

          З огляду на положення договору на надання правої (адвокатської) допомоги № 1/07 від 15.09.2009, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2635 від 31.07.2007, видане на ім’я Михайлова А.Л., свідоцтво про державну реєстрацію ФОП Михайлова А.Л., платіжне доручення № 215 від 11.11.2009, суд вважає, що вимоги по оплаті послуг адвокату в розмірі 3000грн.00коп. документально підтверджені та обґрунтовані, тому сума 3000грн.00коп. також підлягає стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на заяву про зменшення позовних вимог, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Май” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Промзовнішсервіс” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлене вугілля в сумі 435449грн.84коп., у тому числі борг по договору постачання № 10/10-1 від 10.10.2008 в сумі 317205грн.66коп., з якої вартість поставленого вугілля – 299667,66грн., залізничний тариф – 17538,00грн., борг по договору поставки № 19/03-09 від 19.03.2009 в сумі 118244грн.18коп., з якої вартість поставленого вугілля – 108930,98грн., залізничний тариф 9313,20грн, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Промзовнішсервіс” (83017, м. Донецьк, Калінінський район, бул. Шевченка, 29; поштова адреса: 83050, м. Донецьк, вул. Шекспіра, 1а, код ЄДРПОУ 25337226) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Май” (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, б. 24, код ЄДРПОУ 23430298) основний борг в сумі 435449грн.84коп., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 3000грн.00коп., держмито в сумі 4354грн.50коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234грн.65коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.