Рішення № 6772324, 27.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.09 р. Справа № 25/174

Суддя господарського суду Донецької області І.А. Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Сніжне Донецької області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Інвест” м. Шахтарськ Донецької області

про стягнення 24986грн.50коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність № 1-791 від 20.02.2008);

від відповідача: Белолуцька М.В. - представник (довіреність № 57 від 21.09.2009)

Позивач фізична особа підприємець ОСОБА_1 м. Сніжне Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Інвест” м. Шахтарськ Донецької області про стягнення 24986грн.50коп., у тому числі заборгованість за поставлені нафтопродукти в сумі 16940грн.00коп., індекс інфляції в сумі 8046грн.50коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок індексу інфляції, картку рахунку:361, договір поставки нафтопродуктів № 11/10-06 від 11.10.2006р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2007, довіреність серії ЯЛЦ № 223826 від 11.10.2006, видаткові накладні № РН-0000844 від 16.11.2006, РН-0000733 від 11.10.2006, № РН-0000761 від 20.10.2006, № РН-0000773 від 27.10.2006, № РН-0000809 від 02.11.2006, № РН-0000826 від 08.11.2006, банківські виписки за 16.11.2006, за 23.11.2006, за 26.10.2006, за 02.11.2006, за 07.11.2006, за 15.11.2006, за 19.10.2006, за 20.10.2006, за 23.10.2006, за 17.10.2006, за 18.10.2006, телеграму від 23.11.2006, лист № 072 від 10.04.2007, претензію на суму 16940,00грн. за вих. № 15 від 20.03.2007 з квитанцією (фіскальним чеком) № 74 від 21.03.2007 про направлення претензії.

У відзиві на позовну заяву (вих.. № 68 від 26.10.2009) відповідач проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що видаткові накладні, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, підписані особою без зазначення її прізвища. До того ж, позивач не вказав: за який період постачання виник борг.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

11.10.2006 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Еко-Інвест” (Покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 11/10-06.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору Постачальник зобовязується поставити та передати нафтопродукти (бензин марок А-76(80), А-92, А-95, дизельне пальне) у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Пункт 3.2. договору встановлює, загальна сума договору складає суму в національній валюті України, визначену на підставі виписаних накладних документів.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, та про що зафіксовано в протоколі судового засідання від 27.10.2009, спірною є поставка за видатковою накладною № РН-0000844 від 16.11.2006 на суму 16940,00грн.

Сторони в договорі не конкретизували порядок оплати Покупцем поставленого товару, але, як вбачається з видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, і які виступають в якості доказу в підтвердження факту поставки та, відповідно, прийняття товару, Сторони домовились, що умовою продажу є попередня оплата.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обовязок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно положень ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Якщо строк (період) виконання боржником зобовязання не встановлений або зазначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня предявлення вимоги, якщо зобовязання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач здійснював розрахунки з позивачем за товар, поставлений в рамках даного договору у період жовтень-листопад 2006р. Про факт оплати свідчать банківські виписки за 16.11.2006, за 23.11.2006, за 26.10.2006, за 02.11.2006, за 07.11.2006, за 15.11.2006, за 19.10.2006, за 20.10.2006, за 23.10.2006, за 17.10.2006, за 18.10.2006. Неоплаченою залишилася поставка за видатковою накладною № РН-0000844 від 16.11.2006 на суму 16940,00грн.

Дана накладна підписана уповноваженою особою з боку відповідача та скріплена печаткою підприємства. Візуально підписи на спірній видатковій накладній та інших накладних (від 02.11.2006, від 08.11.2006), по яким відсутній спір, схожі, в оглянутих підписах явної відмінності не вбачається.

Отже, накладна № РН-0000844 від 16.11.2006 на суму 16940,00грн. є належним доказом в підтвердження факту поставки.

В силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, позивач 23.11.2006 направив на адресу відповідача телеграму, в якій просив останнього терміново оплатити дизельне пальне, поставлене 16.11.2006 в обсязі 4840л на суму 16940,00грн.

Окрім того, позивачем на адресу відповідача направлялися претензії.

Телеграма та претензії були залишені відповідачем без задоволення.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В порушення вимог наведених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлений 16.11.2006 товар на суму 16940,00грн. не оплатив.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2007, підписаний ФОП ОСОБА_4 та головним бухгалтером ТОВ „Еко-Інвест”. За даними акту звірки сальдо на користь позивача становить 16940,00грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач суму 16940грн.00коп. не погасив, документів в підтвердження відсутності заборгованості не представив, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки не мають під собою доказового підгрунття.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на суму заборгованості індекс інфляції за період з 01.12.2006 по 01.07.2009. Відповідно до розрахунку індекс інфляції складає 8046грн.50коп.

Нарахування інфляційних на суму основного боргу законодавчо закріплено, розмір індексу інфляції на правильність розрахунку та періоду нарахування (вимога про оплату боргу була направлена на адресу відповідача 23.11.2006) судом перевірений, отже індекс інфляції в сумі 8046грн.50коп. також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач платіжним дорученням № 282 від 16.06.2009 оплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250,00грн.

Розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825, що набула чинності з 13.08.2009 р., внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ.

Згідно вищезазначеної Постанови розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом господарських справ складає 236,00 грн.

Отже, позивач сплатив суму за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у більшому розмірі, ніж встановлено постановою КМУ, тому зайво сплачена сума в розмірі 14,00грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 249грн.86коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп. у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 625, 655, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22,33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Сніжне Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Інвест” м. Шахтарськ Донецької області про стягнення 24986грн.50коп., у тому числі заборгованість за поставлені нафтопродукти в сумі 16940грн.00коп., індекс інфляції в сумі 8046грн.50коп., задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Інвест” (юридична адреса: 86200, м. Шахтарськ Донецької області, вул. Театральна, б. 7, фактична адреса: 86156, м. Макіївка Донецької області, м-н Зелений, 11а, код ЄДРПОУ 32144901) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (86506, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг у сумі 16940грн.00коп., індекс інфляції в сумі 8046грн.50коп., держмито в сумі 249грн.86коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

Позивачу видати довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 14грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.