Рішення № 6772244, 05.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.09 р.                     Справа № 25/209пн                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом приватного підприємства „Елітградбуд” м. Краматорськ Донецької області

до відповідача Святогірської міської ради м. Святогірськ Донецької області

про визнання права на оренду

За участю:

представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

Позивач – приватне підприємство „Елітградбуд” м. Краматорськ Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до Святогірської міської ради м. Святогірськ Донецької області про визнання права на набуття в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,2га для будівництва готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” в м. Святогірську або в іншому та погодженому з ПП „Елітградбуд” рівнозначному місці м. Святогірська строком на 49 років шляхом укладення прямого договору оренди, а також оформлення та підписання всіх відповідних документів та вчинення дій, необхідних для укладення договору оренди з Святогірською міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, який діяв на момент затвердження Святогірською міською радою містобудівельного обґрунтування розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДО „Донецький орленок” в м. Святогірськ для замовника ПП „Елітградбуд”.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ПП „Елітград” набуло право на отримання дозволу органів самоврядування на виконання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду або іншої земельної ділянки для можливого розміщення на ній об’єкту будівництва. Святогірська міська рада своєю бездіяльністю, яка виражена у ненаданні дозволу на виконання проекту землеустрою, не визнає право ПП „Елітградбуд” на оренду спірної земельної ділянки. До позову додав рішення Святогірської міської ради № 12-ХХІІ-5 від 15.02.2008 „Про внесення змін в генеральний план розвитку м. Святогірськ в частині розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок”, містобудівельне обґрунтування розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” в м. Святогірську.

          Представники позивача та відповідача в судове засідання не з’явилися; відповідач документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 26.10.2009, не представив. Про час, дату та місце слухання справи позивач та відповідач були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 12397565 від 30.10.2009 та № 12396305 від 31.10.2009, відповідно, з відмітками про отримання (отримано 30.10.2009).

З огляду на достатність документів, необхідних для прийняття мотивованого рішення, в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, статтями 792-797 Цивільного кодексу України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Приписи статей 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У відповідності до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

15.02.2008 Святогірською міською радою було прийнято рішення № 12-ХХІІ-5 „Про внесення змін в генеральний план розвитку м. Святогірськ в частині розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок”, відповідно до якого було затверджено містобудівне обґрунтування розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” у м. Святогірськ. Замовником зазначеного містобудівного обґрунтування виступало ПП „Елітградбуд”. Цим же рішенням Святогірська рада вирішила внести зміни до генерального плану розвитку міста Святогірська, затвердженого рішенням міської ради від 28.02.2007 № 7-ХІІ-5 в частині розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” у м. Святогірськ.

Як зазначив позивач в позовній заяві, після затвердження рішенням Святогірської міської ради від 15.02.2008 № 12-ХХІІ-5 містобудівного обґрунтування розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” у м. Святогірськ, з огляду на положення ст. ст. 12, 116, 124-151 Земельного кодексу України, ст. ст. 25,50 Закону України „Про землеустрій, п. 3 Порядку розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ № 677 від 26.05.2004, п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 23-1 Закону України „Про планування та забудову територій”, Закону України „Про оренду землі”, ДБН Б1.1-4-2002 „Склад змісту, порядок розробки, узгодження та затвердження містобудівельного обґрунтування”, ДБН А.2.2-3-2004 „Склад, порядок розробки, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва”, ДБН 360-92** „Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень”, Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 31.03.2004 № 427, ПП „Елітградбуд” набуло право на отримання дозволу органів самоврядування на виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” в м. Святогірську або в іншому та погодженому з ПП „Елітградбуд” рівнозначному місці м. Святогірська строком на 49 років.

Аналіз вище перелічених нормативно-правових актів дозволяє дійти висновку щодо того, що містобудівне обґрунтування розміщення після його затвердження міською радою входить до складу матеріалів узгодження місце розташування об’єкту згідно до положень ст. ст. 124-151 Земельного кодексу України, та є підставою для прийняття відповідного рішення про надання дозволу на будівництво об’єкту.

Однак, відповідач відмовив позивачу в наданні дозволу на виконання проекту землеустрою, чим не визнає право ПП „Елітградбуд” на оренду спірної земельної ділянки. Такі дії відповідача суперечать положенням вищенаведених нормативно-правових актів та порушують законні права та інтереси позивача.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права набуття земельної ділянки в оренду шляхом укладання прямого договору оренди є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого статтями 16 ЦК України, 20 ГК України, та закріпленого статтею 152 Земельного кодексу України.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

В силу приписів ст.124 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент затвердження Святогірською міською радою містобудівельного обгрунутвання розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” для замовника ПП „Елітградбуд”, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент затвердження Святогірською міською радою містобудівельного обгрунутвання розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок”, у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

У зв’язку з внесенням змін Законами України від 28.12.2007р. № 107-VI та від 03.06.2008р. № 309-VI до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням положень вищезазначених нормативно-правових актів, правовідносини щодо оренди спірної земельної ділянки виникли між органами місцевого самоврядування та позивачем з моменту затвердження Святогірською міською радою містобудівельного обгрунутвання розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” (рішення Святогірської міської ради датовано 15.02.2008), тобто, до внесення змін до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України та набрання ними законної сили.

У відповідності до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 4 п. 3 мотивувальної частині рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. № 1-рп/99 норми ст.58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.

          Стаття 5 Цивільного кодексу України визначає, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із зазначеним вище правилом, дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

До того ж, як було зазначено в рішенні Конституційного суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, з урахуванням вимог статті 58 Конституції України, статті 16 Закону України “Про оренду землі”, статті 124 Земельного кодексу України, позивач має право на проведення дій, пов’язаних з переданням в оренду спірної земельної ділянки на засадах, встановлених у вищевказаних актах в редакції, що діяла на момент затвердження Святогірською міською радою містобудівельного обгрунтування розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок”.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність захисту цивільного права позивача у заявлений ним спосіб, визнавши за ним право набуття в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,2га для будівництва готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” в м. Святогірську або в іншому та погодженому з ПП „Елітградбуд” рівнозначному місці м. Святогірська строком на 49 років шляхом укладення прямого договору оренди, а також оформлення та підписання всіх відповідних документів та вчинення дій,, необхідних для укладення договору оренди з Святогірською міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, який діяв на момент затвердження Святогірською міською радою містобудівельного обґрунтування розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДО „Донецький орленок” в м. Святогірськ для замовника ПП „Елітградбуд”.

При визначенні підвідомчості цієї справи господарським судам, суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на укладання договору оренди земельної ділянки (цивільне право). Правовідносини, що склалися між сторонами з приводу укладення спірного договору оренди, носять господарсько-правовий характер, при цьому відповідач виступає як власник (розпорядник) спірної земельної ділянки, який, в силу свого статусу та наданих повноважень має право розпоряджатись нею в установленому порядку.

Отже, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб’єкт господарських відносин.

          Враховуючи характер спору по даній справі, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 13, 41, 58 Конституції України, ст. ст. 9, 12, 116, 123, 124, 152 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 5, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги приватного підприємства „Елітградбуд” м. Краматорськ Донецької області до Святогірської міської ради м. Святогірськ Донецької області про визнання права на набуття в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,2га для будівництва готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” в м. Святогірську або в іншому та погодженому з ПП „Елітградбуд” рівнозначному місці м. Святогірська строком на 49 років шляхом укладення прямого договору оренди, а також оформлення та підписання всіх відповідних документів та вчинення дій,, необхідних для укладення договору оренди з Святогірською міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, який діяв на момент затвердження Святогірською міською радою містобудівельного обґрунтування розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДО „Донецький орленок” в м. Святогірськ для замовника ПП „Елітградбуд”, задовольнити.

Визнати за приватним підприємством „Елітградбуд” (84333, м. Краматорськ Донецької області, вул. Білоруська, б. 4, кв. 10, код ЄДРПОУ 35614180) право на набуття в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,2га для будівництва готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДОЦ „Донецький орленок” в м. Святогірську або в іншому та погодженому з ПП „Елітградбуд” рівнозначному місці м. Святогірська строком на 49 років шляхом укладення прямого договору оренди, а також оформлення та підписання всіх відповідних документів та вчинення дій, необхідних для укладення договору оренди з Святогірською міською радою (м. Святогірськ Донецької області, вул. Героїв Сталінграду, 8) в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, який діяв на момент затвердження Святогірською міською радою містобудівельного обґрунтування розміщення готельного комплексу для батьків з дітьми в районі ДО „Донецький орленок” в м. Святогірськ для замовника ПП „Елітградбуд”.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.