Рішення № 6772248, 12.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.09 р.                     Справа № 31/112                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Павловій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо», м. Миколаїв

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” м. Донецьк

про стягнення 6549,54грн

В присутності представників сторін:

від позивача: Танічев О.В. – довіреність

від відповідача: Стеценко О.С. – довіреність

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо», м. Миколаїв звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю„Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” м. Донецьк про стягнення 6549,54грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на накладну №51191031 від 23.03.09р., згідно якої відповідач був зобов’язаний відвантажити вантаж (вугілля сорту ДГ 13-100мм) у кількості 69000кг до пункту призначення – станція Людмилівка, Одеської залізниці, комерційний акт БК №0477967*222/1 про нестачу вантажу у кількості 8800кг.

          Відповідач надав відзив на позов, згідно якого позов визнає частково у сумі 6160,34грн., без різниці вартості залізничного тарифу у сумі 389,2грн. (без ПДВ). В обґрунтування своїх заперечень посилається на п.2.1 розділу 4 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99р. №551.

          Ухвалою голови господарського суду від 28 вересня 2009р. процесуальний строк розгляду справи був подовжений на один місяць.

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23.03.09р. ТОВ „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” м. Донецьк відправило на адресу ТОВ „Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо», м. Миколаїв кам’яне вугілля марки ДГ/13-100мм конц., вагон №65698847, в кількості 69000кг на суму 43125грн. без ПДВ, що підтверджується залізничною накладною №51191031. Вартість залізничного тарифу склала 3311грн. (без ПДВ), а всього на суму 55723,20грн. з ПДВ.

Актом №УК-0000067 від 23.03.09р. приймання-передачі відвантаженої вугільної продукції, Відповідач передав, а Позивач прийняв вугільну продукцію на суму 55723,2, в т.ч. ПДВ 9287,2грн.

30 березня 2009р. на ст. Людмилівка Одеської залізниці прибув напіввагон №65698847 з поставленим вугіллям з відміткою в залізничній накладній про наявність комерційного акту №047967/222/1 від 28.03.09р., складеного ст. Знаменка Одеської залізниці.

Як вбачається з комерційного акту БК №047967*222/1 від 28.03.09р. на станції Знаменка була здійснена перевірка ваги вантажу на 150тонних вагонних вагах. При перевірці було встановлено, що навантаження вантажу рівномірне на рівні бортів. На поверхні вантажу є захисне маркування, яке не порушене. Втрат та розкрадання вантажу немає. Двері та люки зачинені щільно. Обсяг кузова на вагоні вказаний. При перевантаженні встановлено нестача вантажу у кількості 8800кг, (брутто-82000кг, тара-21800кг, нетто – 60200кг).

Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

На перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під’їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. №457.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця вправі періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається відправником в перевізних документах.

Під час переважування вантажу, яке проводилось відповідно до зазначеного Статуту, встановлена недостача вантажу.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Так, згідно ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За змістом ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою. Зокрема, в силу п.”а” ст.111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, колі вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

За змістом ст.37 Статуту залізниць України, у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст. 24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній. Таким чином, відповідати за заявленим позовом, враховуючи підстави заявленого позову, повинна особа, що є вантажовідправником.

Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів. Як вбачається з матеріалів справи сума недостачі з урахуванням норми природної вартості складає 6549,54 з ПДВ.

Крім того, позивач просить стягнути вартість залізничного тарифу у сумі 389,2грн. без ПДВ.

Відповідач визнав позов у сумі 6160,34 грн., однак заперечує проти стягнення різниці вартості залізничного тарифу в розмірі 389,2грн. без ПДВ, зважаючи на те, що вартість залізничного тарифу розраховується згідно маси вантажу та відстані перевезення. Мінімальна маса вантажу під час перевезення складає один вагон, таким чином недовантаження вугільної продукції не впливає на розмір провізної плати.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

З урахуванням обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 6160,34грн. В іншій чатсині позову на суму 389,2грн. слід відмовити.

Судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України

Керуючись ст.24, 110, 111, 105, 113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 12, 32, 33, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо», м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” м. Донецьк про стягнення 6549,54грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю„Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” (83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 33, р/р 26001002045000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 33418064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо» (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 44а, ЄДРПОУ 32997495) 6160,34грн.

          В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю„Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” (83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 33, р/р 26001002045000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 33418064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо» (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 44а, ЄДРПОУ 32997495) судові витрати у вигляді державного мита у сумі 95,98грн та на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 294,06грн.

В іншій частині судові витрати покласти на позивача.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його підписання.

Суддя