Ухвала суду № 67720140, 11.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Мазурик О.Ф., Кравець В.А.

при секретарі: Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Союз», третя особа: Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и л а :

у жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного банку України, ПАТ КБ «Союз», в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути солідарно з останніх на його користь нараховану, але не виплачену з вини Національного банку України заробітну плату за період з 16.03.2016 року по 19.12.2016 року в розмірі 74 574, 21 грн..

Справа № 757/52875/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/8060/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Васильєва Н.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.В обгрунтування позову зазначав, що працює в ПАТ «КБ «Союз» на посаді заступника начальника юридичного управління. Починаючи з 16.03.2016 року ПАТ «КБ «Союз» не виплачує йому заробітну плату, посилаючись на відключення банку від системи електронних платежів НБУ. Відключення ПАТ «КБ «Союз» від системи електронних платежів було здійснено на підставі постанови Правління НБУ від 28.04.2016 року № 299/БТ «Про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію ПАТ «КБ «Союз», рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 615 від 28.04.2016 року «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Союз» та делегування повноважень ліквідатора банку». Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016 року, яка набрала законної сили, визнано протиправними та скасовані вищезазначені рішення НБУ та зобов`язано НБУ вчинити дії щодо відновлення ПАТ «КБ «Союз», в якості учасника системи електронних платежів, дозволити усі початкові платежі ПАТ «КБ «Союз» в системі електронних платежів. НБУ під різними приводами відмовляється виконувати рішення суду як у добровільному так і у примусовому порядку. Такі дії НБУ завдають шкоди Державному бюджету України, оскільки ПАТ «КБ «Союз» позбавлений можливості через відключення від системи електронних платежів перераховувати до державного бюджету утриманий з його заробітної плати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір тощо. При цьому він продовжує сумлінно виконувати свої посадові обов`зки, проте через дії НБУ не може отримати заробітну плату.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «КБ «Союз» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 16.03.2016 року по 19.12.2016 року в сумі 74 574, 21 грн.. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного Банку України про стягнення заробітної плати відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що саме діями/бездіяльністю Національного банку України порушено його право, визначене Конституцією України, Законом України «Про оплату праці» щодо отримання заробітної плати та вільного розпорядження нею. ПАТ «КБ «Союз» позбавлений можливості сплатити йому заробітну плату, оскільки НБУ не виконує рішення суду про відновлення ПАТ «КБ «Союз» як учасника системи електронних платежів. Саме дії НБУ завдають йому матеріальної шкоди. Стягуючи заробітну плату лише з ПАТ «КБ «Союз» суд обрав неефективний засіб його юридичного захисту.

У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ПАТ «КБ «Союз» Геллер А.О. просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник НБУ Сидоренко Р.В. просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомила, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у її відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.02.2016 року ОСОБА_1 працює у ПАТ «КБ «Союз» на посаді заступника начальника юридичного управління та з 16.03.2016 року не отримує заробітну плату. Заборгованість по заробітній платі за період з 16.03.2016 року по 19.12.2016 року складає 74 574, 21 грн.

Відповідач ПАТ «КБ «Союз» визнав позов у повному обсязі. Спір щодо розміру нарахованої заробітної плати відсутній.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо солідарного стягнення заробітної плати з НБУ суд першої інстанції виходив з того, що з НБУ позивач не перебуває у трудових відносинах, а відтак позов в цій частині заявлено до неналежного відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 21 КЗПП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вигляді, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо солідарного стягнення заборгованості по заробітній платі з НБУ суд першої інстанції правильно виходив з того, що НБУ не є роботодавцем позивача. Позивач перебуває у трудових відносинах лише з ПАТ «КБ «Союз», а тому саме цей відповідач має виплачувати заробітну плату позивачу за виконану ним роботу.

Наявність спірних правовідносин між НБУ та ПАТ «КБ «Союз» не знімає з останнього обов'язку виплачувати позивачу заробітну плату та не створює зобов`язань для НБУ нараховувати чи виплачувати заробітну плату позивачу.

Трудове законодавство не містить поняття солідарного стягнення заробітної плати, оскільки один і той же трудовий договір не може бути укладений одночасно з різними роботодавцями.

Доводи апеляційної скарги про те, що дії/бездіяльність НБУ по невиконанню судового рішення завдають матеріальних збитків позивачу не можуть бути взяті до уваги, оскільки вимог до НБУ про відшкодування матеріальної шкоди позивач не заявляв та це питання не було предметом судового розгляду.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді