Рішення № 6769673, 19.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.09р. Справа № 17/263-09 За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Дніпроводбуд", смт. Ювілейне Дніпропетровської області

про стягнення 42 627 грн. 19 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Іщенко Ю.С., довір. № 1303 від 27.08.09р.;

від відповідача: Буженик Т.К., паспорт серії НОМЕР_1 виданий 02.03.07р.

Суть спору:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (надалі позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Дочірнього підприємства житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Дніпроводбуд" (надалі відповідач) суму 37 861 грн. 57 коп. основного боргу, 4 765 грн. 62 коп. пені, а всього 42 627 грн. 19 коп. заборгованості за порушення виконання зобовязань по договору № 010506 від 14.10.05р.

Відповідач відзив на позов не надав. У судовому засіданні відповідачем надано гарантійний лист, в якому він просить надати можливість погасити існуючу станом на 10.10.09р. заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 27 662 грн. 92 коп. з розстрочкою платежу на 12 місяців.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 27 662 грн. 92 коп., внаслідок часткової оплати основної заборгованості відповідачем та пеню в розмірі 4 765 грн. 62 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.11.09р. по 11.11.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

14.10.2005 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 010506 про постачання теплової енергії (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач зі своєї сторони зобов'язався сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором, а саме: сплатити не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду вартість теплової енергії згідно із її кількістю, визначеною в додатку № 1 до цього договору по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує, із остаточним розрахунком в продовж 5 діб після одержання рахунку позивача, який зобовязаний направити його відповідачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п.п. 1.1, 7.3, 7.4 Договору).

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно п. 7.2 Договору обсяг постачання теплової енергії підтверджується двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який складається за кожний місяць поставки теплової енергії окремо.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На протязі опалювального періоду 2008-2009 р.р., відповідач порушував зобовязання в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії, а тому станом на 01.08.09р. загальний обсяг відпущеної теплової енергії у сумі 93 384 грн. 34 коп. оплачений відповідачем в розмірі 55 522 грн. 77 коп., у звязку із чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 37 861 грн. 57 коп.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, представником позивача надано довідку станом на 02.11.09р., у відповідності з якою відповідачем після 01.08.09р. і до подачі позову до суду сплачено позивачу суму 4 900 грн. 00 коп., у звязку із чим суд відмовляє в їх задоволенні за безпідставністю.

Також, вказана вище довідка свідчить про часткову сплату відповідачем в ході розгляду спору розміру основного боргу в сумі 5 298 грн. 63 коп., отже ці грошові зобовязання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що відповідачем систематично порушувались строки оплати теплової енергії, внаслідок чого позивачем правомірно нараховувалась на підставі п. 8.2.3 Договору пеня за порушення грошового зобовязання, яка згідно розрахунку позивача, з врахуванням строків оплати спірної основної заборгованості, становить суму 4 765 грн. 62 коп. пені.

Проте, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, у звязку з настанням тривалої фінансової кризи та неплатоспроможність населення внаслідок невиплати заробітної плати, які проживають в гуртожитках, що знаходяться на балансі підприємства відповідача, - є обґрунтованими та відповідають дійсності, а тому вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені до 10% від її розміру, тобто у стягненні пені в сумі 4 289 грн. 06 коп. відмовити.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі та застосування штрафних санкцій.

За викладеного вище, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню в частині примусового стягнення з відповідача суми 27 662 грн. 94 коп. основного боргу, 476 грн. 56 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Дніпроводбуд" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. 8-го Березня, 19, ЄДРПОУ 24987181) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, ЄДРПОУ 32082770) суму 27 662 грн. 94 коп. (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 94 коп.) основного боргу, 476 грн. 56 коп. (чотириста сімдесят шість грн. 56 коп.) пені, 377 грн. 27 коп. (триста сімдесят сім грн. 27 коп.) державного мита, 208 грн. 87 коп. (двісті вісім грн. 87 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5 298 грн. 63 коп. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано 16.11.09р.