Рішення № 6768385, 16.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.09р. Справа № 25/227-09 За позовом Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ до Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський", с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 96 500,76 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: Волкова О.О. - дов. №7/31 від 01.06.09р.

від відповідача: Довгий Г.І. - дов. №1083 від 09.11.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 59 108,30 грн., пені у розмірі 11 975,17 грн., штрафу у розмірі 15 % від ціни договору - 10 286,75 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 552,79 грн. та 15 % річних від простроченої суми у розмірі 7 577,75 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань по оплаті поставленого товару по договору поставки № Х2-04-0037 від 28.03.2008р. та ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 526, 529, 530, 549, 551, 625, 629 ЦК України.

Відповідач позов визнав частково у розмірі основного боргу - 59 108,30 грн., а в решті позовних вимог просить у позові відмовити, оскільки не виконання зобов’язання сталося за відсутності його вини та у зв’язку із встановленням мораторію на задоволення вимог кредиторів ЗАТ „Промінвестбанк”, яким не проводилися платежі клієнтів, в тому числі і відповідача, а також накладенням арешту на грошові кошти відповідача державною виконавчою службою

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Хімагромаркетинг 2000»(далі - Позивач) та державним підприємством «Навчально-Дослідне господарство «Самарський»(далі -Відповідач) було укладено договір поставки від 28 березня 2008р. № Х2-04-0037 (далі -Договір) про поставку засобів захисту рослин.

Відповідно до умов Договору, Позивач зобов'язався поставити Відповідачу засоби захисту рослин, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх. В п. 1 Договору сторони узгодили кількість і асортимент товару, його ціну та строки поставки. Відповідно до п. 1.1 Договору, Позивач зобов'язувався поставити до 10.04.2008 року Кратос у кількості 1250 літрів, загальною вартістю 47 350,00 грн., а Відповідач зобов'язався прийняти даний товар та сплатити його вартість частинами, у строк не пізніше 10 квітня 2008р. в сумі 9 470,00 грн., решту не пізніше 01 жовтня 2008 року в сумі 37 880,00 грн., відповідно до пункту 2.1. Договору.

23 квітня 2008 року, у відповідності, до п.п. 1.4, 7.5 Договору, між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору № Х2-04-0037 ДС 1, відповідно до умов якої сторони домовилися доповнити Договір додатковим переліком засобів захисту рослин, а саме, Мікодин у кількості 370 літрів, загальною вартістю 15 884,10 грн., а Відповідач зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх двома частинами, у строк не пізніше 25 квітня 2008 р. - в сумі 3 176,82грн., решту не пізніше 01 жовтня 2008 р. - в сумі 12 707,28 грн.

24 квітня 2008р. сторони доповнили Договір додатковою угодою № Х2-04-0037ДС 2 про поставку засобів захисту рослин. Позивач зобов'язався поставити Мікодин у кількості 310 літрів., М-Ефект у кількості 8 кг., загально вартістю 21228,30 грн., а Відповідач зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх двома частинами, у строк не пізніше 01 травня 2008р. - в сумі 4 245,66 грн., решту не пізніше 01 жовтня 2008 р. - в сумі 16 982,64 грн.

Угодою від 21 жовтня 2008р. №Х2-04-0037ДСЗ до Договору сторони домовилися про повернення частини товару поставленого Відповідачу за договором та додатковими угодами, а саме, Відповідач зобов'язався повернути Позивачу Мікодин у кількості 370 літрів, загальною вартістю 15884,10 грн. 21.10.2008 року Відповідачем повернуто вказаний товар, що підтверджується прибутковою накладною № Х2-04-0010 від 21.10.2008 року

На виконання умов Договору та додаткових угод до нього Позивачем було поставлено товару на загальну суму 68578,30грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями доданими до позовної заяви та не заперечується Відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем свої грошові зобов’язання за Договором були виконані частково та на виконання умов договору було сплачено 9 470,00 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача по оплаті поставленого по Договору товару станом на час розгляду справи становить 59 108,30 грн. = 68 578,30 грн. (сума відвантаженого товару) - 9 470,00 грн. (сума перерахованих Відповідачем грошових коштів).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.5 Договору розмір процентної ставки, передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення Боржником виконання грошового зобов'язання, змінений за згодою сторін Договору і встановлений у розмірі 15% річних.

Отже, Відповідач також зобов'язаний сплатити Позивачу суму, на яку збільшилась сума основного боргу у зв'язку з інфляцією, в розмірі 7 552,79 грн. за період квітень 2008р. –червень 2009р. та 15 % річних за період прострочення з 11.04.2008р. по 27.07.2009р. у сумі 7 577,75 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

Згідно з п. 5.2 Договору, Відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до пункту 7.6. Договору Сторони досягли згоди щодо зміни строків позовної давності та встановлюють її тривалістю у п'ять років, що стосується виконання зобов'язань по сплаті основного боргу та штрафних санкцій за невчасне виконання зобов'язань. У п. 5.3. Договору Сторони домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій припиняється через три роки після дня коли зобов'язання мало бути виконаним.

На підставі п. 5.2. Договору, Позивачем нарахована Відповідачеві пеня за весь період прострочення, розмір якої за період з 11.04.2008р. по 27.07.2009р. складає 11 975,17 грн.

Також, позивачем заявлений до стягнення штраф у розмірі 10 286,75 грн. на підставі п. 5.4. Договору, яким встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів, Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф в розмірі 15 % від ціни Договору.

Між тим, враховуючи обставини справи, розмір основного боргу та розмір штрафних санкцій, нарахованих Позивачем, неможливість проведення Відповідачем платежів через ЗАТ „Промінвестбанк”, внаслідок призначення тимчасової адміністрації в останньому та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд вважає за необхідне зменшити на 100% розмір нарахованої Позивачем пені у сумі 11 975,17 грн. та штрафу у сумі 10 286,75 грн., відмовивши Позивачеві у позові в цій частині.

Отже, позовні вимоги Позивача слід задовольнити частково та стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 59 108,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 552,79 грн. та 15 % річних від простроченої суми у розмірі 7 577,75 грн. В решті ж позову слід відмовити.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 965,01грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. слід розподілити пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 551, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський" (52041, с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул.. Колгоспна, 1, ЄДРПОУ 00487462, р/р 2600930172340 Промінвестбанк, м Павлоград, МФО 305556) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, ЄДРПОУ 30369454, МФО 300937, р/р 26006010071701 в ВАТ «Банк Фінанси та Кредит»у м. Києві) основний борг у розмірі 59 108,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 552,79 грн. та 15 % річних від простроченої суми у розмірі 7 577,75 грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 742,38грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 179,36грн., видати наказ.

В решті позову –відмовити.

Суддя А.Є. Чередко Рішення підписано