Ухвала суду № 67667019, 05.07.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1985/17 Справа № 200/11994/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Варенко О.П.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Дніпро»

на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Дніпро» про розірвання договорів та стягнення суми вкладів і відсотків,

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2015 року позивач звернулась з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 06 серпня 2013 року між нею та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Дніпро» було укладено договір банківського строкового вкладу «ПРЕМІУМ» № 26301247852695, строком на один місяць з датою повернення вкладу 06.09.2013 року. Відповідно до п.1.6. договору вона передала банку, а банк прийняв грошову суму в розмірі 30 000 грн. з процентною ставкою 20% річних. Після спливу строку розміщення нею коштів на депозитному рахунку вона звернулась до відповідача із заявою про повернення їй коштів за вказаним договором та не змогла отримати у банку належні за договором суму вкладу та нараховані відсотки.

11.02.2013 року між нею та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Дніпро» було укладено договір банківського строкового вкладу «УНІВЕРСАЛЬНИЙ» № 26308022735702, строком на три місяці з датою повернення вкладу 11.04.2013 року. Відповідно до п.1.6. договору вона передала банку, а банк прийняв грошову суму в розмірі 30 000 грн. з процентною ставкою 25% річних. Після спливу строку розміщення нею коштів на депозитному рахунку вона звернулась до відповідача із заявою про повернення їй коштів за вказаним договором та не змогла отримати у банку належні за договором суму вкладу та нараховані відсотки.

28.03.2015 року вона звернулась до відповідача із заявами про повернення їй коштів та відправила заяви поштою, на що до тепер ані відповіді, ані грошових коштів за обома договорами не отримала.

Вважає, що відповідач грубо порушує її права та інтереси, як власника грошових коштів, та досі користується її майном, просить розірвати договори строкового вкладу «ПРЕМІУМ» № 26301247852695 від 06.08.2013 року та «УНІВЕРСАЛЬНИЙ» № 26308022735702 від 11.02.2013 року та стягнути з відповідача заборгованість по виплаті вкладу за договором строкового вкладу «ПРЕМІУМ» № 26301247852695 від 06.08.2013 року в розмірі 30 000 грн., та нарахованих процентів у сумі 10 487 грн. 67 коп. за період з 01.09.2013 року по 01.06.2015 року та за договором строкового вкладу «УНІВЕРСАЛЬНИЙ» № 26308022735702 від 11.02.2013 року розмір вкладу 30 000 грн. та нарахованих процентів у сумі 16 890 грн. 41 коп. за період з 01.03.2013 року по 01.06.2015 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір банківського строкового вкладу «Преміум» №26301247852695 від 06.08.2013 року, укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Дніпро».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Дніпро», код ЄДРПОУ 14352406, на користь ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, вклад за договором банківського строкового вкладу «Преміум» №26301247852695 від 06.08.2013 року в розмірі 30 000 грн., відсотки в розмірі 10 487 грн. 67 коп., а всього 40 487 грн. 67 коп.

Розірвано договір банківського строкового вкладу «Універсальний» №263080227357025 від 11.02.2013 року, укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Дніпро».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Дніпро», код ЄДРПОУ 14352406, на користь ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, вклад за договором банківського строкового вкладу «Універсальний» №263080227357025 від 11.02.2013 року в розмірі 30 000 грн., відсотки в розмірі 16 890 грн. 41 коп., а всього 46 890 грн. 41 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 6 серпня 2013 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Дніпро» було укладено договір банківського строкового вкладу «ПРЕМІУМ» № 26301247852695, строком на один місяць з датою повернення вкладу 06.09.2013 року.

Відповідно до п.1.6. договору позивач передала банку, а банк прийняв грошову суму в розмірі 30 000 грн., що підтверджується квитанцією про зарахування на срочний вклад від 06.08.2013 року.

Відповідно до п.1.4. договору розмір процентної ставки на вклад становить 20% річних. Виплата нарахованих відсотків здійснюється в кінці строку.

11.02.2013 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Дніпро» було укладено договір банківського строкового вкладу «УНІВЕРСАЛЬНИЙ» № 26308022735702, строком на три місяці з датою повернення вкладу 11.04.2013 року.

Відповідно до п.1.6. договору позивач передала банку, а банк прийняв грошову суму в розмірі 30 000 грн., що підтверджується квитанцією про безготівкове перерахування на срочний вклад від 11.02.2013 року.

Відповідно до п.1.4. договору розмір процентної ставки на вклад становить 25% річних. Виплата нарахованих відсотків здійснюється в кінці строку.

Після закінчення 06.09.2013 року та 11.04.2013 року строків розміщення позивачем коштів на депозитному рахунку відповідачем не були виплачені позивачу належні їй за договорами сума вкладу та нараховані відсотки. На неодноразові заяви про повернення вкладів позивачеві надано відповідь від 20.05.2015 року №6/23-3253 та зазначено, що в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська триває судовий розгляд кримінального провадження, обвинуваченою за яким є саме ОСОБА_4, яка привласнила грошові кошти позивача.

За п. 3.1.3. Договору банк зобовязаний сплачувати вкладнику проценти за вкладом, повернути суму вкладу у розмірі, порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 3.4.2. вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів в порядку і на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2.3. Договору строкового банківського вкладу, вкладник має право звернутися до банку з письмовою вимогою про повернення суми вкладу або його частини до закінчення строку дії вкладу. Сторони прийшли до згоди, що у випадку повернення суми вкладу або його частини до закінчення строку дії вкладу, визначеного в п. 1.3 цього Договору, цей Договір вважається достроково розірваним з ініціативи вкладника. Дострокове повернення частини суми вкладу за цим Договором до закінчення строку дії вкладу прирівнюється до дострокового розірвання цього договору з ініціативи вкладника з наслідками, встановленими п.п. 2.6 цього Договору.

Відповідно до п. 2.6. Договору, при достроковому поверненні суми вкладу або частини суми вкладу, ОСОБА_2 здійснює перерахунок нарахованих та/або сплачених процентів на фактичну кількість днів з дати, що передує даті повернення суми вкладу на умовах, передбачених п. 1.5 Договору.

Згідно п. 3.4. Договору, вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів в порядку та на умовах, встановлених Договором; на дострокове повернення суми вкладу на умовах та у порядку, передбачених цим договором.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, зважаючи на невиконання відповідачем умов зазначених договорів строкового банківського вкладу та керуючись ст.ст. 525,526,611,612,1058,1075 ЦК України, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги щодо недотримання письмової форми договорів банківського вкладу, оскільки внесення грошової суми не підтверджено видачею ощадної книжки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п.1.4 Постанови Правління Національного банку України 03.12.2003р. № 516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, шо підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності та звичаями ділового обороту.

Таким чином, додержання сторонами письмової форми Договорів строкового банківського вкладу «Універсальний» №26308022735702 від 11.02.2013р. та «Преміум» №26301247852695 від 06.08.2013р. підтверджується відповідними квитанціями від 11.02.2013р. та від 06.08.2013р.

Посилання відповідача на невідповідність процентної ставки, зазначеної в договорах, діючому розміру процентної ставки, відхиляються як необґрунтовані, оскільки п.3.4 оспорюваних договорів передбачено, що вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не досліджено взаємозвязок обставин справи та доказів, якими вони підтверджуються, зокрема щодо відсутності повноважень у начальника Гагаринського відділення ОСОБА_4 на приймання готівки у касі банку, неналежного проведення нею касових операцій та перевищення нею своїх посадових обовязків при отриманні готівки у позивача, а тому позов має бути заявлено безпосередньо до колишнього начальника Гагарінського відділення банку ОСОБА_4, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки банк несе відповідальність за дії своїх працівників та дані договори депозиту не можуть вважатися неукладеним, оскільки ОСОБА_4 діяла як представник банку, знаходилась в трудових відносинах з банком та укладала договори депозиту з позивачем від імені банку, а не від свого особистого імені, а її особиста кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення не стосується правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, та не скасовує обовязок банку щодо повернення депозитних коштів.

Решта доводів апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Дніпро» відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_5