Рішення № 67659764, 10.07.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.2017 Справа № 904/6366/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛФУД УКРАЇНА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТЕР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 99 408,36 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАЛФУД УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТЕР" про стягнення заборгованості у розмірі 99 408,36 грн. згідно видаткової накладної № ф000000455 від 03.03.2017 та № ф000000488 від 07.03.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань, а саме, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 26.06.2017.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 26.06.2017 на 10.07.2017.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відзив на позов не надав. Про причини неявки суду не повідомив.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.07.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАЛФУД УКРАЇНА"(позивач) здійснило поставку товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТЕР" (відповідач) на загальну суму 99 408,36 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача, а саме:

- видаткова накладна № ф000000455 від 03.03.2017 на суму 54 982,50 грн.

- видаткова накладна № ф000000488 від 07.03.2017 на суму 33 429,36 грн. (а.с.6-7).

05.05.2017 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості.

Станом на час розгляду справи, в порушення своїх зобов'язань, відповідач на вимогу позивача не відреагував, суму заборгованості у розмірі 99 408,36 грн. не сплатив, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Дії сторін (передача товару позивачем, приймання товару відповідачем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 11 статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Відновідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

З огляду на це, строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 99 408,36 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТЕР" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 30, код 39571743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАЛФУД УКРАЇНА" (01011,м. Київ, вул.. Рибальська, буд.13, код 36186770) заборгованість за поставлений товар у розмірі 99 408,36 грн. та 1 600 грн. судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2017

Суддя ОСОБА_1