Рішення № 6764445, 02.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2009Справа №2-23/4998-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-Отель "Марат", смт. Гаспра, м.Ялта До відповідача Фізичної особи - підприємця Микалаускас Віктораса Юргіо, м. Ялта

про розірвання договорів та стягнення 229 063,00 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Шутенко А.О., представ. за довір. №8 від 01.10.2009 р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про розірвання договорів підряду №29/9 від 30.09.2008р., №30/9 від 30.09.2008р., №31/10 від 01.11.2008р., №32/10 від 01.11.2008р., укладених з Фізичною особою - підприємцем Мікалаускас Вікторасом Юргіо та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 229063,00 грн.; а також просить стягнути з відповідача судові витрати: державне мито – 2290,63 грн., інформаційне-технічне забезпечення – 236,00 грн.

02.11.2009р. від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача. Крім того, позивав усно уточнив прізвище відповідача – Микалаускас.

Представник відповідача у судові засідання 06.10.2009р., 22.10.2009р. та 02.11.2009р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз.3,4,6 п.3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення його представника відповідача за викликом господарського суду суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

30.09.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк-Отель "Марат" (замовник) та Фізична особа - підприємець Микалаускас Вікторас Юргіо (підрядник) уклали договори підряду №29/9 та №30/9, згідно п.1.1 яких підрядник прийняв на себе зобов’язання по здійсненню поточного ремонту системи опалення та вентиляції на об’єктах замовника.

01.11.2008р. сторони уклали аналогічні договори підряду №31/10 та №32/10.

Відповідно до п.6 договорів, вони набувають чинності після підписання та діють до закінчення гарантійних зобов’язань згідно діючому законодавству.

Згідно п.2 договору №29/9 від 30.09.2008р. вартість робіт по цьому договору визначається у договірних цінах та складає 956,00грн.

Відповідно до п.2 договору №30/9 від 30.09.2008р. вартість робіт по цьому договору визначається у договірних цінах та складає 99044,00грн.

Також п.2 договору №31/10 від 01.11.2008р. передбачено, що вартість робіт складає 70709,00грн.

У п.2 договору №32/10 від 01.11.2008р. зазначається, що вартість робіт складає 58354,00грн.

На виконання п.2 вищевказаних договорів позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 100% від суми договорів, а саме: згідно платіжного доручення від 24.10.2008р. №27 було перераховано 100000,00грн., а згідно платіжного доручення від 31.10.2008р. №43 – 129063,00грн.

Відповідно до п.4 договорів підрядник зобов’язався виконати усі роботи, визначені у п.1 у узгоджені сторонами строки.

Однак відповідач роботи за договорами не виконав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином сума основного боргу відповідача складає 229063,00грн. та підлягає стягненню.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене суд відзначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку. Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацем другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття – “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки роботи за договорами відповідачем виконані не були, позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Згідно ч.1-4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

На підставі викладеного, позовні вимоги щодо розірвання договорів підряду №29/9 від 30.09.2008р., №30/9 від 30.09.2008р., №31/10 від 01.11.2008р., №32/10 від 01.11.2008р., укладених між сторонами, підлягає задоволенню.

Розглянувши вимогу позивача про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні з наступних підстав:

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

          Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.

          Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

          Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006р. «Про деякі питання практики забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. позивачем не надано відповідних доказів, які дозволяють суду зробити висновок про наявність підстав, що унеможливлюють виконання рішення, крім того суд не вбачає розумності, обґрунтованості вимог заявника та керується положенням про забезпечення збалансованості інтересів сторін. Так, позивач не надав доказів, що могли б ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та не обґрунтував свою вимогу відповідними документами.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 02.11.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 09.11.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договори підряду №29/9 від 30.09.2008р., №30/9 від 30.09.2008р., №31/10 від 01.11.2008р., №32/10 від 01.11.2008р., укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк-Отель "Марат" та Фізичною особою - підприємцем Микалаускас Вікторасом Юргіо.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Микалаускас Віктораса Юргіо (АР Крим, м.Ялта, вул.Українська, 5г, кв.87) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-Отель "Марат" (АР Крим, м.Ялта, смт.Гаспра, вул.Алупкінське шосе, 60, р/р 26001301095447 у КФ ВАТ «ВТБ Банк», МФО 384618, ЗКПО 34121601, ІПН 341216001129, № св-ва 00517925) 229063,00грн. основного боргу, 2290,63грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.