Рішення № 6764431, 05.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2009Справа №2-22/4068-2009 За позовом – ВАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6 до відповідача – Фізичної особи – підприємця Калараш Людмили Андріївни, м. Джанкой, вул. Кримська, 74, кв. 2

про стягнення 13697,46 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Степанов В.А., представник, дов від 05.01.2009 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ВАТ «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Калараш Людмили Андріївни, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за без облікове споживання електричної енергії в сумі 8166,74 грн., збитки від інфляції – 3993,58 грн., 3% річних – 554,44 грн., пеню – 982,70 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач,у порушення ПКЕЕ та договору на поставку електричної енергії, укладеного з позивачем, № 217/066 від 14.01.2004 року, здійснив безбілкове споживання електричної енергії.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

14.01.2004 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір на поставку електричної енергії № 217/066, відповідно до п. 1. якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов даного договору та додатків до даного договору, які є його невід’ємними частинами.

Пунктом 2.2.3. договору встановлено, що споживач зобов’язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1. або № 4.2.

23.01.2007 року працівниками ВАТ «Крименрего» було проведено перевірку дотримання енергоспоживачем – відповідачем ПКЕЕ та умов укладеного договору, про що складено Акт № 100086 від 23.01.2007 року про порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб – підприємців, а.с. 18.

Так, під час перевірки було встановлено, що споживачем порушені ПКЕЕ шляхом без облікового споживання електричної енергії (відсутній електролічильник), що є порушенням п. 7.6 ПКЕЕ.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Так, комісією ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ був розглянутий акт № 100086 від 23.01.2007 року, про що складений протокол № 994 від 15.02.2007 року, а.с. 19, відповідно до якого комісія дійшла висновку про необхідність перерахунку обсягу недооблікованої електричної енергії за період з 23.01.2006 року по 23.01.2007 року, вартість якої за вказаний період склала 8166,74 грн.

19.02.2007 року позивачем відповідачу був виставлений рахунок № 199//066/0207Ш за електричну енергію за актом про порушення ПКЕЕ, на суму 8166,74 грн., з кінцевим терміном оплати рахунку – 23.02.2007 року, а.с. 17.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 8166,74 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції – 3993,58 грн., 3% річних – 554,44 грн., пеню – 982,70 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, ПКЕЕ, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 жовтня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Калараш Людмили Андріївни (м. Джанкой, вул. Кримська, 74, кв. 2, банківські реквізити невідомі, ІІН 1980411480) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ Ощадбанк, м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість в сумі 13697,46 грн., у тому числі: заборгованість за без облікове споживання електричної енергії в сумі 8166,74 грн., збитки від інфляції – 3993,58 грн., 3% річних – 554,44 грн., пеню – 982,70 грн.

3.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Калараш Людмили Андріївни (м. Джанкой, вул. Кримська, 74, кв. 2, банківські реквізити невідомі, ІІН 1980411480) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ Ощадбанк, м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 136,97 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Калараш Людмили Андріївни (м. Джанкой, вул. Кримська, 74, кв. 2, банківські реквізити невідомі, ІІН 1980411480) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ Ощадбанк, м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.