Рішення № 6764335, 29.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

29.10.2009Справа №2-7/4832-2009 За позовом Колективного підприємства «Фірма «Стройторгсервіс» (98100, м. Феодосія, Сімферопольське шосе, 52-Б) До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про скасування рішення.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Мандзюк М. В., предст., дов. від 02.03.2009 р.; Шевчук С. Л., предст., дов. від 02.03.2009 р.

Від відповідача – Антюфєєв І. О., предст., дов. №350-Д від 10.07.2009 р.

Суть справи: Колективне підприємство «Фірма «Стройторгсервіс» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», в якому просить скасувати рішення, оформлене протоколом комісії департаменту енергозбуту ВАТ «Крименерго» від 28.05.2009 р. №3505.

          В якості підстави позову позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно здійснений розрахунок вартості електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення Правил користування електроенергією. Так, Колективне підприємство «Фірма «Стройторгсервіс» стверджує, що ВАТ «Крименерго» не врахований восьмигодинний режим роботи підприємства при здійсненні розрахунку, невірно застосований коефіцієнт використання струмоприймачів, а також проведено обчислення з урахуванням календарних днів, а не робочих. Крім того, позивач посилається на те, що в акті про порушення ПКЕЕ не була вказана дата засідання комісії з його розгляду.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що акти про порушення ПКЕЕ та протоколи засідання комісії по їх розгляду не є актами, які є обов’язковими для виконання, а тому не можуть бути предметом спору в господарських судах України, у зв’язку з чим просить припинити провадження у справі.

19.10.2009 р. до ГС АР Крим від Колективного підприємства «Фірма «Стройторгсервіс» надійшла заява про зміну предмета позову, в якій міститься вимога про стягнення з відповідача 17949,94 грн. Заява про зміну предмета позову мотивована тим, що 07.07.2009 р. ВАТ «Крименерго» здійснило відключення об’єкту електроустановок позивача від енергопостачання на підставі акта про порушення ПКЕЕ, у зв’язку з чим Колективне підприємство «Фірма «Стройторгсервіс» було змушено сплатити заборгованість за актом в сумі 17405,85 грн., а також оплатити послуги за підключення в загальному розмірі 544,09 грн., всього – 17949,94 грн. Саме вказану суму позивач просить стягнути з ВАТ «Крименерго» як безпідставно набуте майно відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Суд вважає за можливе прийняти вказану заяву про зміну предмета позову, оскільки підстави позову залишаються незмінними – неправомірність здійсненого відповідачем розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

26.02.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Колективним підприємством «Фірма «Стройторгсервіс» був укладений договір на поставку електричної енергії №828, розділом 1 якого передбачено, що Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно з п. 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

12.05.2009 р. представникам ВАТ «Крименего» була проведена перевірка об’єкта – бази будівельних матеріалів, розташованої за адресою: м. Феодосія, Сімферопольське шосе, 52Б, що належить позивачеві, за результатом якої був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією №104863 від 12.05.2009 р. Так, перевіркою було виявлено допущене позивачем порушення ПКЕЕ, яке виразилося в відсутності пломби енергопостачальної організації на ввідному автоматі. Споживач своєчасно письмово не повідомив енергопостачальника про цей факт.

Вказаний акт був складений в присутності представника позивача Індюкова С. Д.. який підписав його без будь-яких зауважень.

На підставі цього акта на засіданні комісії ВАТ «Крименерго» біло прийнято рішення про донарахування вартості спожитої, але не врахованої електричної енергії, на суму 17405,85 грн. Рішення оформлено протоколом №3505 від 28.05.2009 р.

У зв’язку з несплатою відповідачем суми, нарахованої за актом про порушення ПКЕЕ, Колективне підприємство «Фірма «Стройторгсервіс» було відключено від енергопостачання, про що свідчить відповідний акт №707/1 від 07.07.2009 р.

Наведені обставини змусили позивача сплатити суму, нараховану за актом, в добровільному порядку, після чого електропостачання було відновлено, про що свідчить відповідний напис на акті про відключення.

В рамках цієї справи Колективне підприємство «Фірма «Стройторгсервіс» просить суд стягнути з ВАТ «Крименерго» 17949,94 грн., які були сплачені задля забезпечення підключення до електричної мережі бази будівельних матеріалів. Отримання відповідачем вказаних коштів КП «Фірма «Стройторгсервіс» вважає безпідставним, що, на його думку, надає право на пред’явлення вимоги про їх стягнення на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз цієї норми дозволяє суду дійти висновку, що зобов’язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав.

Проте, у даному випадку відсутні обов’язкові умови для застосування ст. 1212 ЦК України, оскільки підстава для сплати позивачем коштів та їх отримання ВАТ «Крименерго» дотепер не відпала.

Так, вказані кошти були сплачені на підставі прийнятого відповідачем рішення, оформленого протоколом №3505 від 28.05.2009 р., про донарахування вартості електроенергії за актом про порушення ПКЕЕ.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Така позиція викладена, зокрема, в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Таким актом є, зокрема, вищенаведене рішення у вигляді протоколу засідання комісії ВАТ «Крименерго» №3505 від 28.05.2009 р.

Так, президія Вищого Арбітражного суду України в Роз’ясненнях №02-5/53 від 26.01.2006 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнання недійсними актів державних та інших органів” зазначила, що акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані. Протоколами №2203 від 16.04.2008 р. та №2204 від 16.04.2008 р. передбачено, що у випадку несплати нарахувань за актами після вступу рішення комісії в законну силу споживачу в триденний строк буде припинена поставка електричної енергії. Крім того, згідно з п. 7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право повністю припинити подачу електричної енергії споживачу у випадку несплати за недовраховану електричну енергію. Таким чином, рішення комісії, оформлене протоколом, відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжує певні обов’язки у споживача – сплатити донараховану вартість спожитої електричної енергії. Невиконання ж вказаного обов’язку породжує для споживача певні негативні наслідки – відключення його від електропостачання, та, відповідно, можливість понесення матеріальних витрат.

Суд також звертає увагу на те, що в п. 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу. Більш того, можливість такого оскарження передбачена безпосередньо в самому протоколі №3505 від 28.05.2009 р.

Проте, на теперішній час рішення відповідача про нарахування коштів за актом про порушення ПКЕЕ, яке оформлене протоколом №3505 від 28.05.2009 р., є дійсним.

В свою чергу, пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

Отже, обов’язковою умовою для стягнення з енергопостачальника сум коштів, сплачених споживачем на підставі відповідного рішення, прийнятого за результатом розгляду акта про порушення ПКЕЕ, є попереднє оскарження такого рішення в суді та позитивний результат розгляду судової справи.

Враховуючи, що рішення, яке оформлене протоколом комісії департаменту енергозбуту ВАТ «Крименерго» від 28.05.2009 р. №3505, дотепер не оскаржено, тобто є дійсним, правові підстави для стягнення з ВАТ «Крименерго» коштів відповідно до положень статті 1212 ЦК України відсутні.

Отже, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.