Рішення № 6764311, 26.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2009Справа №2-7/5316-2009 За позовом Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Міллера, 4, ідентифікаційний код 08596943) До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергліс» (98637, м. Ялта, вул. Фурмана, 2, кв.18, ідентифікаційний код 30483937)

Про стягнення 1594,06 грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Дикопавленко Н.І. – представ., дов. № 17/1-2-2633/А4 від 09.09.2009 р.

Від відповідача – не з’явився

Суть справи: Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергліс» 1594,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору №ЯЛ – 09-1930 від 01.10.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг з охорони об’єкту, у зв’язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Єргліс» перед Управлінням державної служби охорони при МВС України в АР Крим за надані в березні 2009 року послуги складає 1500,00 грн. та до часу звернення до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 18,75 грн. та 75, 31 грн. інфляційних збитків.

У судовому засіданні позивачем були надана копія банківської виписки, з якої вбачається, що відповідачем була добровільно сплачена сума основного боргу у розмірі 1500,00 грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.10.2008 р. між Управлінням державної служби охорони при МВС України в АР Крим (Охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ергліс» (Замовник) був укладений договір №ЯЛ-09-1930 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України, пунктами 1.1, 1.2. якого передбачено, що Охорона надає послуги з охорони та забезпечення громадського порядку, а Замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, що перераховані у Дислокації (додаток № 1 до Договору) об’єкта, що охороняється під охорону постів фізичної охорони «Охорони», а «Охорона» зобов’язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна «Замовника» на «Об’єкт» з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого «Замовником» доступу сторонніх осіб до майна на «Об’єкті», збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення «Замовником» всіх належних йому повноважень щодо майна.

«Замовник» зобов’язується виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати «Охороні» встановлену плату.

Ціна договору охорони зазначається Сторонами у Розрахунку та Протоколу узгодження договірної ціни (додатки №№ 2, 3 до Договору) (п.3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується Сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку (додатки №№ 1,2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці їх вартості.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата за послуги «Охорони» здійснюється «Замовником» не пізніше трьох банківських днів після підписання акта виконаних робіт на банківський рахунок «Охорони» у розмірі, визначеному згідно п. 3.2 Договору. Усі платежі за Договором здійснюються «Замовником» не пізніше передостаннього робочого дня кожного місяця за цей місяць.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів «Замовника» на банківський рахунок «Охорони» (п. 3.4. Договору).

Матеріали справи свідчать, що позивачем належним чином виконувалися свої обов’язки за договором. Так, відповідно до підписаного обома сторонами акта приймання-здачі № ЯЛ-0033918 від 15.03.2009р. Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим виконало за березень 2009 року роботи/послуги на суму 3600,00 грн. (а. с. 17).

Всього за період з січня 2009 року по березень 2009 року позивачем були надані послуги на суму 17760,00 грн., які були сплачені відповідачем частково на суму 16260,00 грн., що стало підставою для пред’явлення позову про стягнення несплаченої суми (1500,00 грн.) в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у добровільному порядку сплатив суму основного боргу у розмірі 1500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 19.10.2009 р.

Отже, на теперішній час предмет спору у цій справі в частині стягнення заборгованості є відсутнім, через що провадження у справі в цій частині має бути припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, Вищий арбітражний суд України в п. 3 Роз’яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 1500,00 грн. на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, позивачем допущені певні помилки при здійсненні розрахунку інфляційних втрат.

Так, інфляційні втрати за невиконаним грошовим зобов’язанням у розмірі 1500, 00 грн. за період з 01.04.2009 р. по 30.04.2009 р. складають 13,50 (1500,00 грн. х 100,9% - 1500,00 грн).

Інфляційні втрати за травень 2009 року дорівнюють 7,57 грн. (1513,50 грн. х 100,5% - 1513,5 грн).

Інфляційні втрати за червень 2009 року складають 16,73 грн. (1521,07 грн. х 101,1% - 1521,07 грн).

Інфляційні втрати за липень 2009 року дорівнюють -1,54 грн. (1537,80 грн. х 99,9% - 1537,80 грн).

Інфляційні втрати за серпень 2009 року складають -3,07 грн. (1536,26 грн. х 99,8% - 1536,26 грн).

Отже, загальний розмір інфляційних витрат, які підлягають стягненню Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергліс» на користь Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим складає 33,19 грн.

Судом встановлено, що суми річних у розмірі 18,75 грн. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання розраховані позивачем правомірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергліс» (98637, м. Ялта, вул.. Фурмана, 2, кв.18, ідентифікаційний код 30483937) на користь Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул.. Міллера,4, ідентифікаційний код 08596943) інфляційні витрати у розмірі 33,19, 3% річних у сумі 18,75 грн., 99,30 грн. державного мита та 229,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергліс» на користь Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим заборгованості у розмірі 1500,00 грн.

4.          Відмовити в позові в частині стягнення 42,12 грн. інфляційних втрат.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.