Рішення № 6764303, 03.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2009Справа №2-18/4136-2009 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (юридична адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040) До відповідача – Приватного підприємства «Агрофорум», м. Сімферополь (юридична адреса: вул. Севастопольська, 41/1, м. Сімферополь, 95013; фактична адреса: пров. Заводський 33, офіс 307, м. Сімферополь, 95024)

Про стягнення 52024,39 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Агрофорум», м. Сімферополь (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 52024,39 грн., з яких 24000,00 грн. – сума основного боргу, 14103,10 грн. – сума курсової різниці, 3741,41 грн. - сума пені, 474,77 грн. – сума 3% річних, 2605,11 грн. – сума індексу інфляції, 3600,00 грн. – сума штрафу, 3500,00 грн. – сума адвокатських витрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 509, 526, 533, 625-629 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 04.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу № 33/09. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався передати товар, а відповідач у визначений строк здійснити оплату за товар. На виконання умов Договору, позивач поставив товар на загальну суму 24000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною. Відповідачем кошти за поставлений товар сплачені не були, у зв’язку із чим заборгованість відповідача становить 24000,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

18.08.2009 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що заборгованість погашена у повному обсязі 14.08.2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 99 від 14.08.2009 року.

Представник позивача у судове засідання тричі не з’явився.

02.11.2009 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причини нез’явлення суду не відомі. Про день та час розгляду справи сповіщений належним чином.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Строк розгляду справи продовжено заступником голови господарського суду АР Крим у порядку статті 69 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

04.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та Приватним підприємством «Агрофорум» було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 33/09.

Відповідно до ст.655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.1 договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних, що є невід'ємною частиною договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Згідно з п. 2.2. даного договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пункт 3.1.передбачає, що товар може передаватися покупцю партіями.

Відповідно до даних пунктів договору та видаткової накладної, виписаної в період дії даного договору, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 24000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-АК001115 від 05.09.2008 року та довіреністю №672469 від 04.09.2008 року (а.с. 22-23).

Згідно п. 5.1. договору, покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в п.2.1. договору.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом сьоми робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01 грудня 2008 року.

Суд встановив, що позивач виконав свої зобов’язання за договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідачу згідно із умовами договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару. Кінцевою датою проведення розрахунку за отриманий товар є 01 грудня 2008 року. Проте, відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару не здійснив.

Відповідач заборгованість погасив у повному обсязі лише 14.08.2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 99 від 14.08.2009 року, у зв’язку із чим провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Додатку №1 до договору (а.с. 20) передбачена прив’язка до курсу долара США при розрахунках за договором. На день підписання договору та додатку №1 до нього, сторони зазначили, вартість 1-го долара США встановлює - 4,85 грн./дол. США.

Як вказано в примітці до даного додатку, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де: S - ціна на момент оплати; В- ціна на момент підписання; А2- курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Офіційний курс долара США до гривні станом на 30.07.2009 року (день підписання позовної заяви) становив – 7,70 грн.

Враховуючи вказану формули та курс Національного банку України, позивачем станом на 30.07.2009р. вірно розрахована заборгованість в сумі – 14103,10 грн. (S = (7,70 грн./дол. / 4,85 грн./дол.) х 24000,00 грн. (ціна, що підлягала сплаті ) = 14103,10 грн.

Згідно п. 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.2. договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Приймаючи до уваги, що відповідно до пункту 5.3 договору відповідачем оплата у цілому по договору повинна була бути здійснена у строк до 01.12.2008 року, суд частково погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем і задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені лише за 6 місяців, тобто за період з 02.12.2008 року по 02.06.2009 року, що складає 2872,11 грн.

Відповідно до п. 8.4. договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару.

Згідно з п. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, штраф може встановлюватися за будь-яке порушення зобов’язань, він є кратним, одноразовим платежем, у відмінності від пені яка є тривалою неустойкою, яка стягується за кожний наступний період прострочення виконаного у строк зобов’язання.

Враховуючи те, що сума заборгованості становила 24000,00 грн., то з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 3600,00 грн.

Позивач у своїй позовній заяві також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 474,77 грн. за період з 02.12.2008 року по 30.07.2009 року та інфляційну суму у розмірі 2605,11 грн. за період з грудня 2008 року по червень 2009 року включно.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 474,77 грн. підлягають задоволенню, а щодо стягнення інфляційної суми – тільки частково, у розмірі 2496,00 грн. (24000х110,4%), в іншій частині стягнення інфляційної суми суд відмовляє у зв’язку з неправильністю розрахунку.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути 3500,00 грн. за послуги адвоката.

В обґрунтування своєї вимоги, позивач надав платіжне доручення № 204 від 22.07.2009 року щодо перерахування ТОВ «Тридента Агро» на розрахунковий рахунок ТОВ «Незалежна юридична компанія» 3500,00 грн. за надання юридичних послуг відповідно до договору № 158/06/09 від 01.06.2009 року.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивач надав суду Договір на надання правової допомоги № 158/06/09 від 01.06.2009 року, укладений між позивачем та ТОВ «Незалежна юридична компанія».

У даному договорі вказується, що виконавець (ТОВ «Незалежна юридична компанія») призначає свого працівника: адвоката Бонтлаба Василя Васильовича.

Суд ухвалою від 02.10.2009 року просив позивача надати суду документи, які б підтверджували факт перерахунку коштів у сумі 3500,00 грн. адвокату Бонтлабу В.В., проте дана вимога суду не була виконана позивачем. Тобто, позивач не представив суду документи, які підтверджують факт перерахування коштів у сумі 3500,00 грн. саме адвокату Бонтлабу В.В.

Крім того, суд звертає увагу, що 02.10.2009 року, 22.10.2009 року та 03.11.2009 року у судове засідання представники позивача не з’явилися. Лише 18.08.2009 року у судовому засіданні був присутній представник позивача – Грищенко О.М.

У зв’язку із чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді оплати послуг адвокату у розмірі 3500,00 грн. не підтверджуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача, при цьому суд враховує, що сума заборгованості у розмірі 24000,00 грн. була сплачена відповідачем вже після порушення провадження у справі.

Враховуючи те, що позивач переплатив суму державного мита на 294,76 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн., яка станом на 03.08.2009 року складала 118,00 грн., то вказані суми підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

Вступну та резолютивну частину рішення було оголошено у судовому засіданні 03.11.2009 року.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.11.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85, пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Агрофорум», м. Сімферополь (юридична адреса: вул. Севастопольська, 41/1, м. Сімферополь, 95013; фактична адреса: пров. Заводський 33, офіс 307, м. Сімферополь, 95024; код ЄДРПОУ 33848494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (юридична адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040; код ЄДПРОУ 25591321) 14103,10 грн. курсової різниці; пеню у сумі 2872,11 грн.; штраф у сумі 3600,00 грн.; 474,77 грн. – 3% річних; 2496,00 грн. інфляційної суми; 475,46 грн. державного мита та 115,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 24000,00 грн. припинити по пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.          У іншій частині позову відмовити.

5.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (юридична адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040; код ЄДПРОУ 25591321) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму зайве сплаченого державного мита у розмірі 294,76 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», м. Київ (юридична адреса: вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. М. Стельмаха, 3, м. Київ, 03040; код ЄДПРОУ 25591321) з державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) суму зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.