Рішення № 6764279, 03.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2009Справа №2-23/5303-2009 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КримПромАвто", м. Сімферополь До відповідача Фізичної особи - підприємця Кудлач Наталії Петрівни, м. Сімферополь

про стягнення 75 225,17 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Дубицька А.Х., представ. за довір. б/н від 08.09.2009 р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н купівлі-продажу від 26.06.2008 р. у сумі 75225,17 грн., а саме: 58900,00 грн. основної заборгованості, 12674,30 грн. суму інфляції, 3650,87 грн. 3 % річних; також позивач просить стягнути судові витрати.

          У судовому засіданні 15.10.2009р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н купівлі-продажу від 26.06.2008 р. у сумі 55297,15 грн., а саме: 38900,00 грн. основної заборгованості, 12823,80 грн. суму інфляції, 3573,35 грн. 3 % річних; також позивач просить стягнути судові витрати.           

          У судовому засіданні 03.11.2009р. позивачем була надана заява про забезпечення позову, якою просить невідкладно вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно (в тому числі автобус «Богдан» А-09214 (Е-3) двигун 631458), що належать Фізичній особі-підприємцю Кудлач Наталії Петрівні та заборонити Відповідачу вчиняти будь-які дії щодо його відчуження у будь-якій спосіб чи перереєстрації вказаного майна, у розмірі, що складає ціну позову (тобто 55297,15грн.) та судових витрат у сумі 988,26грн.

          Відповідач не забезпечив явку свого представника в судові засідання 15.10.2009р. та 03.11.2009р., не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позовну заяву, незважаючи на те, що про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Тим самим судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

26.06.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КримПромАвто» (продавець) та Фізична особа - підприємець Кудлач Наталія Петрівна (покупець) уклали договір купівлі-продажу.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору Позивач поставив Відповідачу автобус «Богдан» А-09214 (Е-3) (товар) у кількості одна штука за ціною 262 900,00грн., а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п.2.3 договору оплата проводиться покупцем наступним шляхом: спочатку сплачується первісний внесок у розмірі 50000,00грн., а протягом трьох банківських діб після отримання товару, згідно виписаного рахунку, сплачується 212900,00грн..

Товар було передано відповідачу 30.06.2008р., що підтверджується видатковою накладною №РН-105 від 30.06.2008р. та довіреністю серії ЯИС Ш96064 від 27.06.2008р. Таким чином, відповідач повинен був сплатити придбаний товар до 04.07.2008р.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

          Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

          Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

          Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

          Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Однак, Відповідач свої зобов'язання, щодо сплати за придбаний товар здійснив частково у розмірі 224000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 26.06.2008р. (50000,00 грн.), від 18.08.2008р. (50000,00 грн.), від 22.08.2008р. (30000,00 грн.), від 12.09.2008р. (10000,00 грн.), від 25.09.2008р. (10000,00 грн.), від 07.10.2008р. (15000,00 грн.), від 13.01.2009р. (24000,00 грн.), від 10.09.2009р. (15000,00грн.), від 23.06.2009р. (20000,00грн.) чим порушив п. 2.3. вказаного договору. В результаті чого виникла дебіторська заборгованість у сумі 38900,00 грн.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача складає 38900,00 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції становить 12823,80грн., 3 % річних – 3573,35 грн. і підлягають стягненню.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.           

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України. В результаті зменшення позовним вимог, судові витрати підлягають стягненню в розмірі цих вимог, а саме: державне мито в сумі 552,97грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

          Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає як один із заходів забезпечення позову, накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Дії господарського суду по забезпеченню позову здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки у разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів інших фізичних та юридичних осіб.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

          Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Позивач не довів факту неможливості виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову, а також не обґрунтував необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. Тому суд, з огляду на вищевикладене, вважає вимогу позивача про забезпечення позову не обґрунтованою та відмовляє позивачу в її задоволенні.

          Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 03.11.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 09.11.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кудлач Наталії Петрівни (95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Спера, 66, кв. 14, ід. номер 2623721044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КримПромАвто" (95051, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Тупий, 4-а; п/р 26009011066000 в АКІБ «УкрСіббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 32966302) 38900,00грн. основного боргу, 12823,80грн. інфляційних витрат, 3573,35грн. 3% річних, 552,97грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.