Рішення № 6764240, 05.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.2009 Справа №2-17/13390-2007

За позовом ТОВ "Арсенал" До відповідача ТОВ "Вітмет"

про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 124416 грн., інфляційних витрат в розмірі 18787 грн., 3% річних у розмірі 2940 грн. 79 коп.

По зустрічному позову ТОВ "Вітмет"

До відповідача ТОВ "Арсенал"

про стягнення з ТОВ «Арсенал» відшкодування вартості ремонту майна (кран мостовий МК-15 № 862, кран мостовий МК-10 № 9039) в сумі 73200 грн., переданого за договором оренди від 02.01.2004 року № 02/01-01

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача (відповідача по зустрічному позову) Шепотенко С.В., представник

Від відповідача (позивача по зустрічному позову) Олександрова К.О., представник

Сутність спору: Позивач звернувся з позовом, згідно з яким просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором оренди № 02/01-01 від 02.01.2004 року за січень-березень 2007 року з врахуванням встановленого індексу інфляції за січень березень 2007 року та трьох відсотків річних від простроченої суми за вищевказаний період в загальному розмірі 16426 грн., та про розірвання Договору оренди № 02/01-01 від 02.01.2004 року, укладеного між ТОВ «Арсенал» та ТОВ «Вітмет» у звязку з суттєвими порушеннями Договору іншою стороною. В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (згідно позовної заяви від 11 червня 2009 року, л.с. 134, том № 3), та просить визнати дійсним Договір оренди № 02/01-01 від 02.01.2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет», у звязку з наявністю усіх передумов для визнання договору дійсним, а саме досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору, наявністю часткового виконання договору, та просить стягнути з ТОВ «Вітмет» на користь ТОВ «Арсенал» основну суму заборгованості у розмірі 124416 грн., інфляційні витрати у розмірі 18787,14 грн., 3% річних у розмірі 2940,79 грн.

Відповідач (позивач по зустрічному позову) у відзиві проти позову заперечує, та вказує, що договір не можу бути визнаний дійсним в силу того, що він вже є нікчемним по визначенню статті 220 ЦК України. По причині неробочого стану кранів ТОВ «Вітмет» було позбавлено можливості використовувати дане майно за призначенням. Оскільки мостові крани були в неробочому стані, це свідчить про те, що частину складу, передаваємого в оренду також неможливо було використовувати за призначенням у звязку з їх нерозривністю та можливістю використовування лише за призначенням тільки сумісно.

Відповідач звернувся із зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ «Арсенал» на користь «ТОВ «Вітмет» відшкодування вартості капітального ремонту орендованого майна (кран мостовий МК-15 № 862, кран мостовий МК-10 № 9039) в сумі 73200 грн., проведеного в рамках виконання зобовязань за Договором оренди від 02.01.2004 року № 02/01-01 з проведенням зарахування погашення заборгованості по орендній платі. (л.с 46, том № 1). В процесі розгляду справи відповідач (позивач по зустрічному позову) просить стягнути з ТОВ «Арсенал» відшкодування вартості ремонту майна (кран мостовий МК-15 № 862, кран мостовий МК-10 № 9039) в сумі 73200 грн., переданого за Договором оренди від 02.01.2004 року № 02/01-01. (л.с. 2, том № 4).

Відповідач по зустрічному позову (позивач по первісному позову) у відзиві на зустрічну позовну заяву вказує на відсутність обґрунтування зустрічних позовних вимог та недоведеність необхідності проведення саме капітального, а не поточного ремонту мостових кранів.

По справі проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 1.1 Договору оренди № 02/01-01 від 02 січня 2004 року Орендодавець ( ТОВ «Арсенал») передає майно, що належить йому на праві приватної власності, на підставі Договору № 23 купівлі-продажу майна від 29.12.2003 року, а Орендар (ТОВ «Вітмет») приймає в строкове платне володіння майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, ГРЄС, вул. Монтажная 17: 1). Кран мостовий МК-15: грузопідйомністю 15 т., заводський номер 6942, реєстраційний (обліковий) номер 862; 2). Кран мостовий МК-10: грузопідйомність 10 т., заводський номер 6, реєстраційний (обліковий) номер 9039; 3). частину складу готової продукції площею 2592 кв.м.

Згідно п. 2.1 договору метою оренди є прийом, зберігання, переробка та відвантаження металевого лому, а також зберігання макулатури.

Згідно п. 4.1 договору орендна плата складає 5184,00 грн., в тому числі ПДВ 864,00 грн.

Згідно п.4.2 договору орендна плата за користування майном вноситься в грошовій формі Орендарем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця № 2600014360000 в «Укрсиббанк» МФО 328782 м. Одеса щомісячно протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату від Орендодавця.

Згідно п. 5.1.2 договору Орендодавець зобовязується здійснювати капітальний ремонт майна, яке знаходиться в оренді у Орендатора.

Згідно з п. 8.1 Договору договір діє протягом 5-ти років з 01.01.2004 по 01.01.2009 року.

Відповідно до Акту прийомки-передачі до Договору оренди № 02/01-01 від 02.01.2004 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв два мостових крани МК-15 та МК-10 та частину складу готової продукції. Згідно вказаного акту на момент передачі обидва крани були в непрацюючому стані.

Суд вважає, що як первісний позов, так і зустрічний позов задоволенню не підлягають, при цьому виходить з наступних обставин:

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Однак, вимога позивача (відповідача по зустрічному позову) про визнання дійсним Договору оренди № 02/01-01 від 02.01.2004 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет» не є збільшенням позовних вимог, що також відповідає позиції Вищого господарського суду України, викладеній в його інформаційному листі від 08.04.2008 року № 01-8/218.

Окрім цього, ч. 4 ст.22 ГПК України передбачена зміна підстави чи предмету позову. Зміна одночасно і підстави і предмету позову не передбачена.

Однак, уточнюючи позов позивач одночасно змінює і підставу і предмет позову.

Так, підставою позову є невиконання зобовязань за договором, предметом розірвання договору. В уточненні підставою є виконання зобовязань за договором, предметом - визнання договору дійсним.

Тобто, в даному випадку вимога про визнання дійсним Договору оренди № 02/01-01 від 02.01.2004 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет» є самостійною позовною вимогою, тобто, мова йде не про збільшення розміру позовних вимог, та не про їх заміну, а про збільшення кількості позовних вимог, що частиною 4 статті 22 ГПК України не передбачене.

Таким чином, суд не повинен розглядати вказану вимогу при розгляді цього позову.

При цьому також необхідно відмітити, що ГПК України не передбачене з цього приводу приймання окремого процесуального документу.

Згідно ст. 84 ГПК України в описовій частині рішення викладаються заяви та клопотання учасників процесу, а в мотивувальній частині доводи, по яким господарський суд відхилив їх.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом вважаються заявленими у такому вигляді: про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 124416 грн., інфляційних витрат в розмірі 18787 грн., 3% річних у розмірі 2940 грн. 79 коп., та вказані вимоги підлягають розгляду судом в цій справі.

Таким чином, якщо позивач побажає визнати дійсним Договір оренди № 02/01-01 від 02.01.2004 року, він вправі звернутися до суду з відповідною позовною заявою з цього приводу у встановленому законом порядку.

Необхідно також відмітити, що підставою зустрічного та первісного позовів є невиконання зобовязань за Договором оренди № 02/01-01 від 02.01.2004 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет».

Згідно ч.2 ст. 793 ЦК України (в редакції на момент укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. В теперішній час цей строк починається з трьох років.

Таким чином вказаний договір повинен бути нотаріально посвідчений.

Зацікавленою особою не надане доказів того що договір нотаріально посвідчений.

Виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не повинен знаходити докази за зацікавлену сторону.

Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, які надані зацікавленими сторонами.

Оскільки вказані матеріали зацікавленою особою не надані до прийняття рішення, не має підстав залучати їх до справи після прийняття рішення.

Більш того, самі сторони в своїх поясненнях вказують про те, що договір нотаріально не посвідчений.

Згідно ч.1 ст. 220 ЦК України у випадку недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такої договір є нікчемним.

Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, як що його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його здійснення.

Таким чином, підстави первісного та зустрічного позовів не можуть бути прийняті до уваги, тому що договір є нікчемним.

Таким чином, по тій підставі, якою обґрунтовуються первісний та зустрічний позови, вони задоволені бути не можуть.

При цьому також необхідно відмітить що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі розглядати інші підстави, якими позов не обґрунтовується.

Те, що договір підлягає нотаріальному посвідченню у даному випадку відповідає практики розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова від 26.09.06р. №15/96-05).

Оскільки підстав для задоволення первісного та зустрічного позовів не існує, відповідно, в первісному та зустрічному позовах відмовляється.

Необхідно також відмітити, що по справі ТОВ «Інститут обліку та аудиту» була проведена комплексна судово-економічна та судово-технічна експертиза (висновок № 32 від 17.04.2009 року).

Відповідно до Калькуляції вартості комплексної будівельно-технічної та судово-бухгалтерської експертизи вартість цієї експертизи складає 7000,00 грн.

Відповідно до Витягу по рахунку від 29.04.2008 року ТОВ «Арсенал» на користь ТОВ «Інститут обліку та аудиту» за проведення комплексної судово-економічної та судово-технічної експертизи було сплачено 3000,00 грн., а ТОВ «Вітмет» 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати на проведення експертизи розподіляються між сторонами в рівних частинах, оскільки у первісному та зустрічному позовах відмовлено, і проведення експертизи мало відношення до інтересів обох сторін як по первісному, так і по зустрічному позовах.

Таким чином, оскільки судові витрати на проведення експертизи розподіляються між сторонами в рівних частинах, ТОВ «Арсенал» повинно відшкодувати 500 грн. ТОВ «Вітмет» за проведення комплексної будівельно-технічної та судово-бухгалтерської експертизи (висновок № 32 від 17.04.2009 року).

Підстав для відшкодування інших судових витрат не існує.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У первісному позові відмовити повністю.

У зустрічному позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» (місцезнаходження: 67800, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Одеська 8; поштова адреса: 65037, м. Одеса, 14-а станція Чорноморської дороги, вул. 1-а Проектована 1; код ЄДРПОУ 25052251, банківські реквізити: р/р 26003035666200 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Репіна 122, код ЄДРПОУ 24029801, банківські реквізити: р/р 26005013165000 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) 500 грн. судових витрат за проведення комплексної будівельно-технічної та судово-бухгалтерської експертизи (висновок № 32 від 17.04.2009 року).

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.