Рішення № 67642182, 08.06.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1513/17 Справа № 202/38441/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року м. Дніпро

08 червня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.

при секретарі Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість на свою користь за кредитним договором №1/259-МКвід 30.05.2005 року у розмірі 22579,50 дол. США; з ПАТ «Акцент банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь заборгованість у розмірі 200 грн. 00 коп., з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь стягнути витрати на юридичну допомогу у розмірі 1 950 грн. 00 коп. та судові витрати по справі (том 1 а.с.2-4).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволені частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за договором №1/259-МКвід 30.05.2005 року, яка станом на 05.07.2011 року склала 22 604,60 дол. США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ складає 180 215,17 грн., яка складається із наступного: 10 135,29 дол. США. заборгованість за кредитом; 7 525,76 дол. США заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 943,55 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; з відрахуванням 17 271,87 дол. США (що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ складає 138 054,05 грн.).

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості закрити.

В іншій частині позову - відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат по справі. (том 2 а.с. 71-77).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду змінити в частині відрахування 17271,87 доларів США (що еквівалентно 138054,05 грн. із суми заборгованості за кредитом (том 2 а.с.102-104).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, фактично просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до нього в повному обсязі (том 2 а.с.125-129).

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи, що апелянти фактично оскаржують рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_2, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість вищевказаного рішення суду першої інстанції в цих межах. В іншій частині рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд 1 інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконував умови договору, у заявку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягнення з нього в сумі 22 604,60 дол. США, яка складається із наступного: 10 135,29 дол. США. заборгованість за кредитом; 7 525,76 дол. США заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 943,55 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; з відрахуванням 17 271,87 дол. США (що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ складає 138 054,05 грн.) коштів отриманих від продажу іпотечного майна.

Однак із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обовязком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним. Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2005 року між відповідачем ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК») був укладений кредитний договір №1/259-МК, відповідно до умов якого банк за наявності вільних грошових коштів зобовязується надати ОСОБА_2 кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 15 000 дол. США, на підставі попередньої вимоги згідно п. 2.1.2 цього договору в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту і сплаті відсотків згідно Графіків погашення кредиту та відсотків, які оформляються в вигляді Додатків до цього Договору і є його невідємною частиною, комісії та винагороди, штрафу і пені в обумовлені даним договором терміни, зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 14,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.05.2010 року включно (т.1 а.с. 16-17).

Відповідно до п. 3.3 Договору повернення кредиту і сплати відсотків за його користування по кожному траншу відповідно до п.п. 3.1, 3.2 цього договору здійснюється в порядку і терміни згідно Графіка погашення кредиту та відсотків, які оформляються у вигляді додатків до цього договору і є його невідємною частиною.

Вимоги до відповідача ОСОБА_2 були забезпечені шляхом укладання з ОСОБА_3 30.05.2005 року договору поруки № 1/259-МК/3.

Крім того, вимоги до відповідача ОСОБА_2 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ А-Банк, договору поруки № 167 від 20.10.2010 року.

Також в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №1/259-МКвід 30 травня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 1/259-МК/1.

Згідно додатку № 1 від 31.05.2005 року до Кредитного договору № 1/259-МК від 30.05.2005 року, позичальник зобовязаний виплатити банку суму кредиту, виданого в рамках кредитної лінії і відсотків по ньому відповідно до графіку платежів. Сума кредиту 15 000 дол. США (том 2 а.с. 37).

Відповідно до додатку № 2 від 31.01.2006 року до Кредитного договору № 1/259-МК від 30.05.2005 року, позичальник зобовязаний виплатити банку суму кредиту, виданого в рамках кредитної лінії і відсотків по ньому відповідно до графіку платежів. Сума кредиту 9 800 дол. США (том 2 а.с. 38).

Відповідно до додатку № 3 від 06.07.2006 року до Кредитного договору №1/259-МК від 30.05.2005 року, позичальник зобовязаний виплатити банку суму кредиту, виданого в рамках кредитної лінії і відсотків по ньому відповідно до графіку платежів. Сума кредиту 15 000 дол. США (том 2 а.с. 39).

Згідно додаткової Угоди № 1 від 06 липня 2006 року до Кредитного Договору №1/259-МК від 30 травня 2005 року укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, п. 1.1 Кредитного Договору №1/259-МК від 30.05.2005 року викладено в наступній редакції: «банк за наявності вільних грошових коштів зобовязується надати позичальнику кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 20 800 дол. США, окремими траншами, на підставі попередньої вимоги згідно п. 2.1.2 цього договору в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту і сплаті відсотків згідно Графіків погашення кредиту та відсотків, які оформляються у вигляді Додатків до цього договору і є його невідємною частиною, комісії та винагороди, штрафу і пені в обумовлені даним договором терміни». Також п. 3.1 Кредитного договору №1/259-МК від 30.05.2005 року викладено у наступній редакції: «3.1 за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п. 2.4.1, 3.3, 3.4 даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 15% річних».

Також зі справи вбачається, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року стягното солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 05.07.2011 року у сумі 22604,6 доларів США, що еквівалентно 180215,17 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 10135,29 доларів США, заборгованості по процентам 7527,76 доларів США, пені 4943,55 доларів США.

Крім того, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 05.03.2012 року у сумі 1982,01 доларів США проценти (за період з 12.08.2011 року по 05.03.2012 року), та 1000 грн. - пеня.

Також вбачається, що квартири, належні відповідачу ОСОБА_2, які були ним передані в іпотеку Банку, були реалізовані в рахунок погашення заборгованості по вищевказаному кредитному договору а кошти зараховані на погашення заборгованості: 15.08.2012 року за суму 7687,98 доларів США та 28.08.2012 року за суму 9583,89 доларів США.

Як вказав позивач у позовній заяві, відповідач ОСОБА_2 отримав кредитні кошти в розмірі 34 000 доларів США, однак у звязку з неналежним виконанням умов кредитного договору №1/259-МКвід 30.05.2005 року заборгованість за ним станом на 05.07.2011 року становить 22 604,60 дол. США, яка складається з наступного: 10 135,29 дол. США заборгованість за кредитом; 7 525,76 дол. США заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 943,55 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

При цьому до позовної заяви та під час розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. При цьому, в матеріалах справи (позовна заява, розрахунок заборгованості, договір, додаткова угода, додатки до договору, рух коштів по рахунку та меморіальні ордери) наявні різні відомості щодо суми виданих кредитних коштів, розміру процентів нарахованих за користування кредитними коштами та суми заборгованості по договору, що не в повній мірі відповідає умовам договору, додаткової угоди та додатків до договору. Також матеріали справи не містять відомостей щодо виконання рішень суду про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором.

Враховуючи, що апелянт ОСОБА_2 посилається на те, що місцевим судом не в повному обсязі встановлені фактичні обставини справи щодо заборгованості по кредитному договору, для зясування конкретних обставин по справі, а саме суми отриманих кредитних коштів та дати їх отримання, процентної ставки за користування кредитом, суми наявної заборгованості, позивач апеляційною інстанцією був зобовязаний надати (ухвала про витребування доказів від 23.03.2017 року), в тому числі, оригінал кредитної справи, відомості щодо виконання рішень суду про стягнення заборгованості (том 2 а.с. 146).

Виходячи з того, що позивачем ухвала суду про витребування доказівтак і не виконанай таких документів суду надано не було,апеляційний суд позбавлений можливості перевірити правові підстави звернення до суду з позовом та відповідність нарахованої заборгованості.

Позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що висновки суду щодо необхідності відрахування 17 271,87 дол. США (що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ складає 138 054,05 грн.) коштів отриманих від продажу іпотечного майна, із загальної суми заборгованості за кредитним договором, яка визначена станом на 05.07.2011 року, є передчасними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що майно було реалізовано в серпні 2012 року та кошти від їх реалізації у серпні 2012 року були зараховані на погашення заборгованості, тобто вже після дати на яку позивачем було розраховано заборгованість, до речі, суму якої судом апеляційної інстанції так і не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність скасування рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ухвалення нового рішення про відмову в цій частині у задоволенні позовних вимог, з вищезазначених підстав.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 - скасувати.

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: