Рішення № 6764179, 03.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2009Справа №2-26/2780-2009 За позовом Виробничого кооперативу «Колиб», м. Сімферополь, вул. Зелена, 9-Б. До відповідачів 1. ТОВ «ПМК-9», м. Сімферополь, смт. Комсомольське.

2. Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11.

За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Сімферопольська міська рада, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15.

Про визнання права власності.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

Від позивача – Курбедінов Е.Ю., голова

Від відповідачів – 1. Кіян О.І., дир..; 2. не з’явився

Від третьої особи - не з’явився

Суть спору: Позивач - Виробничий кооператив «Колиб» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про визнання права власності за позивачем на будівлю растворобетонного вузла площею 29,2 кв.м., вартістю 7642,84 грн., бункер № 1 площею 3,1 кв.м. вартістю 417,45 грн.; бункер № 2 площею 8,4 кв., вартістю 520,16 грн.; паркан площею 9,8 кв.м., вартістю 312,05 грн.; мощення полігон площею 664 кв.м., вартістю 4026,24 грн., а також зобов’язання Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за позивачем право власності на вказане майно.

Вимоги обґрунтовано, посиланням на те, що спірне майно збудоване позивачем у ще 1989 році та з цього часу знаходиться на його балансі. Також міститься посилання на положення ст. 392 Цивільного кодексу України.

Провадження у справі зупинялось у зв’язку із призначенням судової будівельно-технічної експертизи.

Третьої особою надавались пояснення по суті заявлених вимог в яких просило відмовити позивачу в позові.

По надходженню до суду висновку експерта по призначеній експертизі, провадження у справі було поновлено.

Відповідачі проти позову не заперечували.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засідання яке відбулося 03.11.2009р. позивачем вимоги підтримано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

За договором оренди від 01.11.1989р. укладеного між Кримською ПМК-9 тресту «Укрплодоовощстрой», Кооператив «Колиб» прийняв в оренду бетонний майданчик для виготовлення стінового каменю, приймальну яму для інвентарних метеріалів, площею 0,4 га за адресою: с. Комсомольське, вул. Зелена, 6а.

П. 3 вказаного договору визначено, що орендодавець дозволяє на орендованій території згідно затвердженої доданої схеми будівництво полігону по виготовленню стінового каменю, встановлення козлового крану, рельсових шляхів під формовочну машину, РБУ, монтаж обладнання, будівництво підсобних приміщень та навісів.

В подальшому вказаний договір укладався на новий строк.

На орендованому майданчику позивачем в процесі здійснення господарської діяльності позивачем збудовано растворобетонний вузол, площею 29,2 кв.м.; бункер № 1 площею 3,1 кв.м.; бункер № 2 площею 8,4 кв.м., паркан площею 9,8 кв.м., а також мощення полігон площею 664 кв.м.

Вказане майно знаходяться на балансі позивача, що підтверджується довідкою останнього (а.с. 12).

Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації у 2002р. проведена інвентаризація спірного майна та привласнено адресу вул. Зелена, 9-Б, у зв’язку з наведеним суд приходить до висновку, що спірне майно є об’єктом нерухомості, адже виходячи з положень п. 1.3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773, технічній інвентаризації підлягає лише нерухоме майно всіх форм власності.

Факт того, що спірне майно – растворобетонний вузол літер «А» та кож спору: бункер №1, бункер № 2, бетонне мощення майданчику (полігону) площею 664 кв.м., огорода з залізобетонних плит є об’єктами нерухомості у розумінні ст. 181 Цивільного кодексу України підтверджується висновком експерта по призначеній судом будівельно-технічній експертизі.

У інформаційному листі Вищого арбітражного суду України «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» за N 01-8/98 від 31.01.2001р. наведено, що вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 ( z0157-02 ) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5 ( z0066-03 ). Також зазначається, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Оскільки спірне майно збудоване позивачем за власні кошти, об’єкту привласнено поштову адресу, КРП «Сімферопольське МБРТІ» проведена інвентаризація об’єкту, з матеріалів справи не вбачається наявності спору стосовно майна по якому заявлено вимоги позивачем зі сторони третіх осіб, суд вважає, що позивач на законних підставах володіє спірним майном та вважає за можливе визнати за ним право власності на це майно.

Рішення суду про визнання права власності відповідно до додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 7\5 від 07.02.2002р. із змінами та доповненнями (п. 10 додатку – переліку) відноситься до правовстановлювальних документів на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідні положення містяться і у ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Заключні положення” Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами в таких справах”.

Таким чином вимоги про зобов’язання Сімферопольське МБРТІ зареєструвати за позивачем право власності на спірне майно також підлягають задоволенню.

Відносно доводів третьої особи, як на підставу заперечень відносно позовних вимог позивача, що земельна ділянка на якій розташоване спірне майно, самовільно зайнята позивачем не приймаються судом до уваги оскільки доказів як то складених актів, протоколів тощо про порушення земельного законодавства суду не подавалось. Також не приймаються судом до уваги посилання третьої особи на ст. 376 ЦК України, адже положення наведеної норми закону стосуються самочинного будівництва яке здійснено особою в період дії Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., однак будівництво спірного майна здійснено позивачем ще у 80-х роках до розпаду Союзу РСР в період дії Цивільного кодексу Української РСР. Як вже зазначалось умовами договору оренди укладеного позивач із Кримською ПМК-9 тресту «Укрплодоовощстрой» останнім надано дозвіл на здійснення позивачем будівництва спірного майна, таким чином твердження про те, що воно збудоване самочинно є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов Виробничого кооперативу «Колиб» задовольнити.

2.          Визнати за Виробничим кооперативом «Колиб» (м. Сімферополь, вул. Зелена, 9-Б; код ЄДРПОУ 20725768) право власності на будівлю растворобетонного вузла площею 29,2 кв.м., вартістю 7642,84 грн., бункер № 1 площею 3,1 кв.м. вартістю 417,45 грн.; бункер № 2 площею 8,4 кв., вартістю 520,16 грн.; паркан площею 9,8 кв.м., вартістю 312,05 грн.; мощення полігон площею 664 кв.м., вартістю 4026,24 грн.

3.          Зобов’язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» (м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11) зареєструвати за Виробничим кооперативом «Колиб» (м. Сімферополь, вул. Зелена, 9-Б; код ЄДРПОУ 20725768) право власності на будівлю растворобетонного вузла площею 29,2 кв.м., вартістю 7642,84 грн., бункер № 1 площею 3,1 кв.м. вартістю 417,45 грн.; бункер № 2 площею 8,4 кв., вартістю 520,16 грн.; паркан площею 9,8 кв.м., вартістю 312,05 грн.; мощення полігон площею 664 кв.м., вартістю 4026,24 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.