Постанова № 6761536, 05.11.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 листопада 2009 р. № 14/45 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргу Дубенської міської ради Рівненської області (далі –Міськрада) та касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садиба" (далі –Об'єднання)

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від30.06.09

у справі№ 14/45

господарського судуРівненської області

за позовомгосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенчанка" (далі –Товариство)

доМіськради,

третя особа:Об'єднання,

провизнання недійсним рішення Міськради, визнання права власності на торгівельний павільйон-кіоск та визнання права власності на земельну ділянку, зайняту таким об'єктом та необхідну для його обслуговування,

та зустрічним позовомМіськради

доТовариства,

третя особа:Об'єднання,

прозобов'язання звільнити земельну ділянку, В засіданнях взяли участь представники:

- Товариства:Марячук І.Я. (директор);

- у судовому засіданні 29.10.09;

Оксимчук А.О. (за дов. б/н від 01.10.09)

- у судовому засіданні 29.10.09; - Міськради:Боржецький О.Л. (за дов. № 39 від 16.02.09)

- у судовому засіданні 29.10.09, 05.11.09; - Об'єднання:          Крук О.В. (за дов. № 15 від 05.06.09)

- у судовому засіданні 29.10.09, 05.11.09.

Ухвалою від 08.10.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційна скарга Міськради № 2/22-2270 від 28.07.09 та касаційна скарга Об'єднання б/н від 27.07.09 були прийняті до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.10.09.

29.10.09 до початку судового засідання до Вищого господарського суду України надійшла заява Міськради № 2/22-3107 від 23.10.09 та заява Об'єднання б/н від 29.10.09 про відвід суддів Першикова Є.В., Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. у даній справі.

У зв'язку з наведеним, матеріали справи разом з заявами про відвід були передані керівництву суду, а присутніх у судовому засіданні 29.10.09 представників сторін повідомлено про перерву у судовому засіданні до 05.11.09.

Ухвалою від 29.10.09 заступника Голови Вищого господарського суду України заявлений Міськрадою та Об'єднанням відвід колегії суддів, відхилено.

Про вказані обставини представників сторін повідомлено на початку судових засідань 29.10.09, 05.11.09. У судовому засіданні 05.11.09 відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

За згодою представників Міськради та Об'єднання, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05.11.09 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 13.06.08 господарського суду Рівненської області (суддя Марач В.В.) позов Товариства задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Міськради № 1187 від 22.02.08 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки у власність Об'єднанню, в частині надання дозволу об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Садиба" на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будинку та господарських будівель площею 0,02 га за адресою: м.Дубно, майдан Незалежності, 9 за рахунок земель, які перебувають в законному користуванні Товариства.

За Товариством визнано право на отримання у власність шляхом викупу (на неконкурентних засадах) земельної ділянки, на якій розміщений належний йому кіоск "Сніжинка", площею 0,016 га на майдані Незалежності в м.Дубно.

В задоволенні зустрічного позову Міськради відмовлено.

З Міськради на користь Товариства стягнуто 85,00 грн. витрат по сплаті державного миту та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 23.09.08 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий –Гнатюк Г.М., судді –Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) апеляційні скарги Міськради та Об'єднання задоволено.

Рішення від 13.06.08 господарського суду Рівненської області скасовано.

По справі прийнято нове рішення, яким у позові Товариству відмовлено.

Зустрічний позов Міськради задоволено.

Товариство зобов'язано не чинити Міськраді перешкодити у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0025 га, що розташована на майдані Незалежності в м.Дубно (поруч з буд. № 9), та звільнити вказану земельну ділянку, шляхом демонтажу малої архітектурної форми (кіоску) за власні кошти.

Постановою від 04.12.08 Вищого господарського суду України касаційну скаргу Товариства задоволено частково.

Рішення від 13.06.08 господарського суду Рівненської області та постанову від 23.09.08 Львівського апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи рішенням від 21.04.09 господарського суду Рівненської області (суддя Василишин А.Р.) позов Товариства задоволено.

Визнано недійсним рішення Міськради від 22.02.08 № 1187 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки у власність об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Садиба", в частині надання дозволу Об’єднанню на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будинку та господарських будівель площею 0,02 га за адресою: м.Дубно, майдан Незалежності, 9.

Визнано за Товариством право власності на торгівельний павільйон –кіоск "Сніжинка", 1990 року введення в експлуатацію, розміщений за адресою: м.Дубно, майдан Незалежності, площа забудови 0,0025 га.

Визнано за Товариством право власності на земельну ділянку, площею 0,016 га на майдані Незалежності в м.Дубно, яка зайнята належним йому об’єктом – кіоском "Сніжинка", та необхідну для його обслуговування.

Стягнуто з Міськради на користь Товариства витрати по сплаті державного мита у розмірі 559,00 грн. та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову Міськради до Товариства відмовлено.

Постановою від 30.06.09 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий –Юрченка Я.О., судді –Якимець Г.Г., Зварич О.В.) рішення від 21.04.09 господарського суду Рівненської області залишено без змін, а апеляційні скарги Міськради та Об’єднання –без задоволення.

При прийнятті вказаних процесуальних документів суди першої та апеляційної інстанції взяли до уваги, що приватизація майна державних невеликих підприємств (об’єктів малої приватизації) здійснена відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а об’єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі об’єкти незавершеного будівництва, балансова вартість, яких не повинна перевищувати 20 000 000 карбованців за станом на 1 травня 1992 року.

Також враховано, що відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення приватизації у 1995 році" від 23.06.95 № 468/95 об’єкти приватизації класифіковано за групами залежно від первісної (балансової) вартості основних фондів, зазначеної у балансовому звіті за квартал, що передував даті прийняття органом приватизації рішення про приватизацію об’єкта, і якісних ознак.

Крім того судами звернуто увагу на те, що згідно довідки Відділу земельних ресурсів Виконавчого комітету Міськради від 06.06.95 № 6 та № 7 на момент приватизації відповідно до рішення Міськради № 69 від 27.07.93, за кафе "Українські страви" була закріплена земельна ділянка на вул.Замкова в м.Дубно площею 0,04 га, а за кіоском "Сніжинка" –земельна ділянка на майдані Незалежності площею 0,01 га. Вказане рішення Відповідача визначене також, як правова підстава розміщення цілісного майнового комплексу на земельній ділянці та зазначене в предметі договору купівлі-продажу державного майна при викупі від 20.12. 95 № 31, а оскільки у відповідності до вимог ст.ст. 30, 67 Земельного кодексу Української РСР № 561-XII від 18.12.90 (що діяв з 15.03.91 по 01.01.02), при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

З рішеннями попередніх судових інстанцій не погоджуються Міськрада та Об'єднання, які звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржені рішення в повному обсязі, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову Товариству відмовити, а зустрічний позов Міськради задовольнити.

Міськрада та Об'єднання вважають, що при прийнятті оскаржених процесуальних актів судами не було враховано вимоги ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України щодо порядку укладання господарських угод, а також ч. 1 ст. 180 та ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України щодо визначення рухомої та нерухомої речі.

Також скаржники вказують на порушення вимог ст.ст. 116, 152 Земельного кодексу України та п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо порядку закріплення земельної ділянки, яка розташована біля майна Товариства.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, відзив на касаційні скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що в процесі приватизації державного майна, згідно договору купівлі-продажу державного майна № 31 від 12.12.95 Товариство покупців кафе "Українські страви" ДКВТПГХ "Дубенчанка" набуло у власність державне майно цілісного майнового комплексу та відповідно з додатком № 1 до акту прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу до складу основних фондів цілісного майнового комплексу увійшли будівля кафе "Українські страви" з підсобним приміщенням, розташованими по вул.Замкова в м.Дубно, а також торгівельний павільйон –кіоск "Сніжинка", який розташований на майдані Незалежності в м.Дубно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що цивільні відносини з приводу права власності Товариства на спірний об’єкт, виникли в 1995-1996 роках, а тому до цих правовідносин повинно застосовуватися чинні на той час норми законодавства, і не поширюються ті акти цивільного законодавства, якими вносились зміни та доповнення до актів, якими було врегульовано дані цивільні відносини на дату їх виникнення.

Суди першої та апеляційної інстанцій, врахувавши матеріали приватизаційної справи цілісного майнового комплексу Дубенського державного комерційного виробничо-торгівельного підприємства громадського харчування "Дубенчанка", прийшли до висновку, що вказаний об’єкт приватизовано Товариством покупців членів трудового колективу Дубенського державного комерційного виробничо-торгівельного підприємства громадського харчування "Дубенчанка", про що є реєстрація у Представництві Фонду Державного майна України в м.Дубно від 08.12.95, а згідно з договором купівлі-продажу державного майна № 31 від 20.12.95 вартість відчужуваного цілісного майнового комплексу визначено в розмірі 1 815 800 000 карбованців.

Встановивши вказані обставини суди першої та апеляційної інстанцій правомірно прийшли до висновку, що суб’єктний і об’єктний склад відповідає такому виду приватизації, яка визначено ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР № 1540-VI від 18.07.63 (якій діяв до 01.01.04) та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки Товариством покупців було набуто у власність спірний об'єкт в ході приватизації, а на момент виникнення права власності у набувача майна за договором право визначено моментом передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що матеріалами справи, а саме: договором купівлі-продажу державного майна № 31 від 20.12.95, який посвідченого приватним нотаріусом Фенюк В.П. 22.12.95, реєстраційний № 1770, та актом приймання-передачі майна та приміщення цілісного майнового комплексу державного підприємства за № 23, підтверджено, що приватизоване державне майно Дубенського державного комерційного виробничо-торгівельного підприємства громадського харчування "Дубенчанка" з 29.04.96 є власністю Товариству покупців членів трудового колективу Дубенського державного комерційного виробничо-торгівельного підприємства громадського харчування "Дубенчанка".

Попередні судові інстанції врахували, що згідно з додатком № 1 до акту прийому-передачі майна та приміщення цілісного майнового комплексу державного підприємства № 23 від 29.04.96, до складу основних фондів цілісного майнового комплексу, що приватизувався увійшла будівля кафе "Українські страви" з підсобним приміщенням, розташована на вул.Замкова в м.Дубно та торгівельний павільйон –кіоск "Сніжинка", розташований на майдані Незалежності в м.Дубно, балансовою вартістю: кафе "Українські страви" –34 205 000 карбованців, а кіоск "Сніжинка" –49 467 000 карбованців.

Матеріалами справи також підтверджено, що Товариство покупців членів трудового колективу Дубенського державного комерційного виробничо-торгівельного підприємства громадського харчування "Дубенчанка" було перетворене шляхом зміни організаційно-правової форми та перейменування в господарське товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенчанка" (далі –Товариство), яке, в свою чергу, стало правонаступником усіх його прав і обов’язків та 02.03.01 до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта за кодом ЄДРПОУ 22584651 було внесено відповідні дані, а тому Товариство, як правонаступник Товариства покупців членів трудового колективу Дубенського державного комерційного виробничо-торгівельного підприємства громадського харчування "Дубенчанка", є законним власником будівлі кафе "Українські страви" з підсобним приміщенням, розташованої на вул.Замкова в м.Дубно та торгівельного павільйону –кіоску "Сніжинка", розташованого на майдані Незалежності в м.Дубно.

Місцевий та апеляційний суди на підставі довідки відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Міськради № 6 від 06.06.95 та № 7 від 06.06.95, які містяться в матеріалах приватизації, встановили, що на час проведення такої приватизації за кафе "Українські страви" була закріплена земельна ділянка по вул.Замкова в м.Дубно площею 0,04 га, а за кіоском "Сніжинка" –земельна ділянка на майдані Незалежності площею 0,01 га на підставі рішення Міськради № 69 від 27.07.93.

Вказаним рішенням Міськради визначено правову природу розміщення цілісного майнового комплексу на земельній ділянці , але предметом договору купівлі-продажу державного майна № 31 від 20.12.95 є лише майно, яке приватизувалося. Щодо правової оцінки в договорі такого рішення Міськради, то вказані документи не визначали закріплення земельної ділянки, а лише вказували про розташування на цих земельних ділянок майна, яке стало власністю Товариства, та питання щодо сплати коштів за земельну ділянку.

З огляду на викладене, попередні судові інстанції дійшли до висновку про те, що право власності на торгівельний павільйон –кіоск "Сніжинка" виникло у Товариства у зв’язку з його приватизацією, і підтверджено відповідними матеріалами приватизаційної справи та визнані судами правомірними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що чинним законодавством на час приватизації цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшов торгівельний павільйон –кіоск "Сніжинка" визначалось право власності Товариства на приватизований об'єкт, а тому, враховуючи той факт, що відповідне право Товариства доведене належними і допустимими доказами по справі, судові інстанції підставно визнали за Товариством право власності на торгівельний павільйон –кіоск "Сніжинка", 1990 року введення в експлуатацію, розміщений за адресою: м.Дубно, майдан Незалежності, площа забудови 0,0025 га. Колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі встановлених обставин по справ вважає, що суди першої та апеляційної інстанції застосовуючи ст.ст. 30, 67 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.90 № 561-XII, ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.92 № 2163-XII (в редакції від 19.02.97 № 89/97-ВР), дійшли помилкового висновку про те, що в даному випадку за результатами проведеної приватизації при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами перейшло і право власності земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.

Аналіз законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, дозволяє зробити висновок про те, що ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено пріоритетне право власника приватизованого об'єкту на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради. При цьому, вбачається, що таке правове положення стосується лише фактично займаних земельних ділянок під об'єктами приватизованого нерухомого майна (будівель, споруд), та може бути реалізована лише у порядку, на підставах та за умов, передбачених земельним законодавством України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що, як вбачається з правового аналізу норм чинного законодавства, виникнення права власності на об’єкт нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного переходу права власності на земельну ділянку або укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Виникнення права власності на об’єкт нерухомості вимагає в більшості випадків (зокрема, у разі не вирішення такого питання у відповідному договорі відчуження майна) окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку. При цьому, закон не встановлює імперативного обов'язку укладання чи поновлення з вказаних підстав договору оренди земельної ділянки на якій розташована будівля, а лише визначає переважне право власника об'єкта на землекористування.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про правомірність рішень попередніх судових інстанцій в частині того, що не може вважатися законним рішення Міськради № 1187 від 22.02.08 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки у власність Об'єднанню", в частині надання дозволу Об'днанню на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будинку та господарських будівель площею 0,02 га. за адресою: м.Дубно, майдан Незалежності, 9, оскільки частина зазначеної площі надана Об'єднанню за рахунок земель, які перебувають у фактичному користуванні Товариства, яке має на це визначені правові підстави, проте на даний час не оформив таке право у встановленому порядку, що вказує на порушення органом місцевого самоврядування вимог ст. 153 Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.01. При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що той факт, що конфігурація земельної ділянки, дозвіл на відведення якої у власність Об'єднанню надано спірним рішенням Міськради частково накладається на земельну ділянку, площею 0,016 га на майдані Незалежності в м.Дубно, яка зайнята належним Товариству об’єктом – торгівельним павільйоном – кіоском "Сніжинка" та необхідна для його обслуговування, встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і не заперечується сторонами по справі.

Крім того, враховується, що матеріалами справи підтверджено той факт, що рішенням Міськради № 1543 від 29.12.05, земельна ділянка площею 0,016 га на майдані Незалежності в м.Дубно, на який розташований належний Товариству торгівельний павільйон – кіоск "Сніжинка", включена в перелік ділянок, які підлягають продажу, а зацікавленим землекористувачам надано право на виготовлення технічної документації і проведення експертної грошової оцінки землі для влаштування дитячого кафе. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.01, особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Однак, як встановлено судами, після розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу Товариству із земель запасу площею 0,016 га на майдані Незалежності в м.Дубно, Міськрадою рішення про продаж цієї земельної ділянки не приймалось, а поданий Міськраді разом з висновком Державної експертизи проект відведення, залишений органом місцевого самоврядування без відповідного вирішення, з посиланням на ту обставину, що питання передачі у власність шляхом викупу даної земельної ділянки буде розглянуто лише після розробки проекту детальної забудови центральної частини м.Дубно. Водночас, зазначене рішення Міськради є чинним, а отже обов’язковим для виконання. Проте, матеріалами підтверджено, що стосовно частини даної земельної ділянки Міськрадою прийнято оскаржене рішення № 1187 від 22.02.08, яким Об'єднанню надано дозвіл на виготовлення технічної документації про надання земельної ділянки у власність.

Таким чином, стосовно земельної ділянки у розмірі у розмірі 0,02 га Міськрадо. фактично прийнято два рішення, якими передбачено передачу цієї частини земельної ділянки у власність двом різним суб’єктам господарювання.

За таких обставин, та зважаючи на той факт, що Міськраді було достовірно відомо про те, що Товариство виконало усі необхідні дії по викупу даної земельної ділянки, приймаючи оскаржене рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,0433 га в частині ділянки площею 0,02 га, Міськрада порушила права та охоронювані законом інтереси Товариства. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що заперечення, викладені в касаційних скаргах Міськради та Об'єднання в частині визнання за Товариством права власності на земельну ділянку, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 8 Конституції України, колегія суддів Вищого господарського суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст.ст. 125, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" щодо визначення статусу Вищого господарського суду України та його завданням щодо забезпечення законності у здійсненні правосуддя.

Оскільки за результатами перевірки рішень попередніх судових інстанцій у даній справі колегією суддів встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування в такій справі, з'ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки судів не відповідають цим обставинам, з урахуванням встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та повноважень, закріплених у п. 2 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про можливість прийняття нового рішення у даній справі.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України з урахуванням вимог ст. 49, п. 11 ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне зазначити щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Дубенської міської ради Рівненської області № 2/22-2270 від 28.07.09 та касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Садиба" б/н від 27.07.09 задовольнити частково.

Постанову від 30.06.09 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 14/45 господарського суду Рівненської області скасувати частково, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

"Рішення від 21.04.09 господарського суду Рівненської області у справі № 14/45 господарського суду Рівненської області змінити, виклавши у наступній редакції: "Позов господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенчанка" до Дубенської міської ради задовольнити частково.

Визнати за господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенчанка" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Замкова, 19, код 22584651) право власності на торгівельний павільйон-кіоск "Сніжинка", 1990 року введення в експлуатацію, розміщений за адресою: м.Дубно, майдан Незалежності, площа забудови 0,0025 га.

Визнати недійсним рішення Дубенської міської ради № 1187 від 22 лютого 2008 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки у власність об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Садиба" в частині надання дозволу об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Садиба" на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будинку та господарських будівель площею 0,02 га за адресою: м.Дубно, майдан Незалежності, 9.

В частині позовних вимог про визнання за господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенчанка" права власності на земельну ділянку, площею 0,016 га на майдані Незалежності в м.Дубно, відмовити.

Стягнути з Дубенської міської ради (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Замкова, 4, код 05391063) на користь господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенчанка" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул. Замкова, 19, код 22584651) 191 (сто дев'яносто одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні зустрічного позову Дубенської міської ради до господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенчанка" –відмовити".

Господарському суду Рівненської області видати наказ.

Головуючий Є.Першиков судді:Т.Данилова

І.Ходаківська