Рішення № 67614522, 06.07.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/2295/15-ц

Провадження №2/0203/882/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

17 квітня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дніпрогаз» про визнання незаконним відключення квартири від газопостачання, зобовязання підключити квартиру до газопостачання, визнання незаконним та скасування боргу, зобовязання розрахувати оплату за газопостачання з урахуванням пільги, відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України від 1996 року і користується 50% пільгою на оплату житла та комунальних послуг. Попри це відповідач здійснює нарахування за спожитий газ без урахування пільги і за завищеними тарифами, надсилає незаконні вимоги по сплаті боргу. 14.04.2015 року відповідач без попередження відключив квартиру позивача від газопостачання. Викладене стало причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання незаконним відключення його квартири від газопостачання, зобовязання відповідача підключити квартиру до газопостачання, визнання незаконним та скасування боргу в сумі 1325,27 грн., зобовязання розрахувати оплату за газопостачання з урахуванням 50% пільги, відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00 грн. (а.с.а.с. 2, 3).

15 травня 2015 року суд своєю ухвалою за заявою позивача залишив без розгляду позовну вимогу про зобовязання відповідача розрахувати оплату за газопостачання з урахуванням 50% пільги (а.с. 102).

05 червня 2015 року судом було ухвалене рішення про задоволення позову у частині вимог про зобовязання відповідача відносити газопостачання квартири позивача, відшкодування моральної шкоди в сумі 500,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Рішення було оскаржено відповідачем, і залишене без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.07.2015 року (а.с.а.с. 124 129, 160, 161).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.04.2016 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій були скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи рішення судів, суд касаційної інстанції зазначив, що суди, довільно змінивши підстави, з яких виходили при вирішенні справи, ухвалили рішення з порушеннями приписів статей 11, 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) (а.с.а.с. 190, 191).

06 липня 2017 року суд за заявою позивача постановив ухвалу про залишення без розгляду позовної вимоги про визнання незаконним та скасування боргу в сумі 1325,27 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Позивач до суду не зявився, звернувшись з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявлений у справі позов побудовано позивачем на наступних тезах:

-він є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України і користується 50% пільгою на оплату послуг з газопостачання;

-у звязку з тим, що відповідач при обрахунках вартості постановленого позивачеві газу не врахував його право на пільгу, виникла переплата;

-ураховуючи це, відповідач протиправно вимагає від позивача оплати вартості постановленого газу без урахування пільги і незаконно відключив квартиру позивача від газопостачання;

-такими діями відповідач заподіяв позивачеві моральну шкоду.

На час повторного розгляду справи судом першої інстанції позивач підтримує лише позовні вимоги про визнання незаконним відключення його квартири від газопостачання, зобовязання відповідача підключити квартиру до газопостачання, відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з частинами першою, другою статті 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами, встановленими частиною другою статті 31 ЦПК, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а також шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Аналіз приведених норм свідчить про те, що особа, що звертається до суду за захистом порушеного права, на свій розсуд обирає спосіб захисту такого права, доводить суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх вимог, самостійно визначає підстави та предмет позову, і суд зобов'язаний розглянути справу саме у межах, визначених позивачем, і на підставі доказів, наданих ним.

При цьому матеріально-правова вимога позивача відповідно до приписів цивільно-процесуального законодавства повинна спиратися на підставу позову, тобто обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

З тексту позовної заяви, підстави якої протягом всього часу розгляду справи позивач жодного разу не змінював, вбачається, що вона ґрунтується винятково на відсутності заборгованості через наявність у позивача права на пільгу і, як наслідок, незаконності дій з відключення квартири позивача від газопостачання, що призвело до заподіяння позивачеві моральної шкоди.

Між тим, за заявами позивача його позов у частині зобовязання відповідача розрахувати оплату за газопостачання з урахуванням 50% пільги і визнання незаконним та скасування боргу в сумі 1325,27 грн. був залишений без розгляду, отже його розгляд продовжився лише у контексті визнання незаконним відключення квартири від газопостачання, зобовязання відновити газопостачання, відшкодування моральної шкоди.

Відтак, ураховуючи те, що остаточні матеріально-правові вимоги у справі не спираються на підстави, самостійно визначені позивачем у позовній заяві, суд не знаходить процесуальної можливості для її задоволення.

Своїм правом змінити підставу або предмет позову позивач не скористався.

У порядку статті 88 ЦПК судові витрати у справі необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 4 11, 15, 18, 57 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 у позові до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 07 липня 2017 року.

Суддя М.О. Католікян