Рішення № 67603688, 04.07.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/572/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

в с т а н о в и в:

ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 17688,87 гривень заборгованості за кредитним договором №15214/06/к2 від 11.04.2012 року. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до укладеного з ПАТ «Акціонерний банк «Експрес Банк» договору №15214/06/к2 від 11.04.2012 року ОСОБА_2 отримав в банку кредит у розмірі 20000.00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік строком на 24 місяці. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, однак, ОСОБА_2 07.12.2015 року помер. Спадкоємцями після його смерті є матір ОСОБА_1 Виконуючи вимоги закону позивач направив вимогу щодо сплати заборгованості, однак відповідач належним чином умов вказаного договору не виконала і станом на 09.12.2016 року її заборгованість перед ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» становить у розмірі 17688,87 гривень.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 05.04.2017 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний банк «Експрес Банк» стягнуто 17688,87 грн. заборгованості за кредитним договором №15214/06/к2 від 11.04.2012 року та 1600 грн. судового збору /а.с.30-31/.

В подальшому ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 25.05.2017 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду від 25.05.2017 року задоволено, заочне рішення суду скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Суд, ухвалив справу розглядати без участі представника позивача Титус Х.Я., яка діє на підставі довіреності №ЮР-111 від 09.08.2016 року, представила заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутності, що відповідає вимогам ст.158 ЦПК України.

Відповідач, яка належним чином була повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, проте представник ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності від 26.04.2017 року, подав заяву в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності і прийняти рішення із урахуванням доводів заяви про перегляд заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, що 11.04.2012 року між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №15214/06/к2, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав в банку кредит у розмірі 20000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік строком на 24 місяці /а.с.4-6/.

Згідно Заяви від 11.04.2012 року ОСОБА_2 своїм підписом підтвердив факт про надану йому повну інформацію про умови кредитування в банку /а.с.17/.

Згідно п.1.1 кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується кредит на цілі, визначені договором, своєчасно та в повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитом, інші платежі, виконати інші свої зобов'язання за договором, та повернути кредитодавцю кредит на умовах та в строки (терміни) визначені договором

Відповідно до п.2.5 кредитного договору погашення кредиту позичальником здійснюється шляхом безготівкового перерахування на рахунок, вказаний в п.2.3 договору, та/або шляхом внесення готівкою в касу кредитодавця для зарахування на зазначений рахунок грошових коштів в сумах та в терміни, визначені в додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до п.п.6.1., 6.2, 6.3 договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, позичальник відшкодовує кредитодавцю завдані цим збитки в повному обсязі понад неустойку (штраф, пеню), які передбачені договором. За прострочення позичальником визначеного договором строку (терміну) сплати процентів за користування кредитом в розмірі, визначеному договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого невиконання зобов'язання за кожний день прострочення. За прострочення позичальником визначеного договором строку (терміну) повернення кредиту (в т.ч. строку (терміну) дострокового повернення кредиту визначеного кредитодавцем) в розмірі, визначеному договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого невиконання зобов'язання за кожний день прострочення.

Пунктом 6.4 кредитного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання позичальником будь-якої умови договору, зазначеної в п.п.5.2.3, 5.2.4, 5.2.5 договору позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 10% від суми отриманого кредиту за кожен випадок такого невиконання або неналежного виконання.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також встановлено та підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.11/, що ОСОБА_2 порушив взяті на себе, згідно кредитного договору, зокрема, утворилась заборгованість перед ПАТ «Акціонерний банк «Експрес Банк» у розмірі 17688,87 гривень.

Між тим, як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.07.2012 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року /а.с.13/.

Згідно відповіді Сьомої Львівської державної нотаріальної контори №1107/01-16 від 18.12.2015 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 /а.с.15/.

Зі змісту ст.1281 ЦК України вбачається, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що строки пред'явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (присічними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, а тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки це строки у межах яких кредитор здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право, а не є строком позовної давності, як зазначив суд.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в ухвалі від 23.03.2011 року у справі №6-59949св10 та постанові від 08.04.2015 року у справі №6-33цс15.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.07.2012 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року /а.с.13/.

13.07.2012 року АБ «Експрес-Банк» було отримано свідоцтво про смерть НОМЕР_2, видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЛМУЮ від 09.07.2012 року /а.с.15/.

Між тим, 07.12.2015 року банк звернувся до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори із запитом чи відкривалась спадкова справа на ОСОБА_2

Тобто, із вимогою про стягнення заборгованості банк міг звернутися не пізніше 08.07.2013 року (протягом одного року від настання строку вимоги згідно положень ст.1281 ЦК України).

Зі матеріалів справи вбачається, що спадкоємцю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 було направлено вимогу вих.№40.119-07/169 від 27.01.2016 року повернути суму заборгованості /а.с.16/.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст.10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що ПАТ «Акціонерний банк «Експрес Банк» не пред'явив вимоги до спадкоємця, яка прийняла спадщину - відповідача ОСОБА_1, у строки, встановлені ч.2, 3 ст.1281 ЦК України, позивач позбавляє права вимоги до відповідача, а тому у позові слід відмовити.

Керуючись ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.526, 527, 530, 610-611, 627, 1050, 1054, 1282 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес Банк» про стягнення з ОСОБА_1 17688,87 гривень заборгованості за кредитним договором №15214/06/к2 від 11.04.2012 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Залізничний районний суд м. Львова.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський