Ухвала суду № 67597153, 06.07.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3343/17

Провадження № 2/487/1859/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - Щербини С.В., при секретарі - Єлишевій А.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання першочергове право на придбання акцій товариства та зобовязання забезпечити можливість реалізації першочергового права на придбання акцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фонду державного майна України про визнання за нею першочергове право на придбання акцій Приватного акціонерного товариства «Президент-Готель» сума номінальних вартостей яких становить 45 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та зобовязати відповідача забезпечити можливість реалізації належного їй першочергового права на придбання вищевказаних акцій.

В судове засідання позивач не зявилась, про час та місце слухання справи була повідомлена, причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

При цьому обґрунтовуючи своє клопотання зазначив, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а посилання позивача на те, що дії Фонду державного майна регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів» безпідставні, оскільки Фонд не є субєктом господарювання та позбавлений надавати послуги в розумінні вищевказаного Закону. Відповідно до ст. ст. 1, 5 Закону України «Про Фонд державного майна», ст. 7 Закону України «Про правління обєктами державної власності», ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» Фонд державного майна є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом і з встановленим переліком повноважень як державного органу приватизації та органу управління обєктами державної власності. Згідно ст. 12 ГПК України та розяснень п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року , дана справа підвідомча виключно господарським судам, оскільки спір пов'язаний з приватизацією державного майна, тому підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Так, позивач ОСОБА_1, в порядку цивільного судочинства, звернулась до суду з позовом про захист своїх порушених прав щодо пріоритетного права, як працівника ПрАТ «Президент-Готель», на придбання державного пакету акцій ПрАТ «Президент-Готель» щодо якого прийнято рішення про приватизацію.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначила, що вона працює в ПрАТ «Президент-Готель» з 1998 року та є головою профспілкової організації. З офіційного видання Фонду державного майна України вона дізналась про продаж державного пакета акцій ПрАТ «Президент-Готель», які знаходяться на рахунку відкритому у зберігача ПАТ АБ «Укргазбанк». Відповідач включив державний пакет акцій ПрАТ «Президент-Готель» у кількості 94377411 штук, що становить 100% статутного капіталу Товариства до переліку обєктів групи Е, що підлягають приватизації у 2015 році, що оформлено Наказом ФДМУ №857 від 15.06.2015 року. Власником акцій ПрАТ «Президент-Готель» є держава 100%.

При цьому, Наказ ФДМУ №857 від 15.06.2015 року протирічить Указу Президента України від 26.11.1994 року №699/94 та Постанові КМУ від 15.05.1995 року №343, згідно яких готельний комплекс «Київська Русь» (у 1998 році реорганізовано у ПрАТ «Президент-Готель») віднесено до груп Б, В, Г. Зазначений Указ Президента України та Постанова Кабінету Міністрів є чинними на теперішній час.

Відповідно до ч.1. ст. 25 Закону України «Про приватизацію державного майна», працівникам підприємства, майно якого приватизується, надається право на першочергове придбання акцій, сума номінальних вартостей яких становить 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян кожному з працівників.

Проте, в порушення вимог ст. 5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна», посадові особи відповідача умисно, шляхом зловживання владою та службовим становищем, незаконно класифікували обєкт приватизації як група Е, чим позбавили позивача та її колишніх колег пріоритетного права та пільг на придбання державного пакету акцій, в якому вони працюють, завдавши істотної шкоди охоронюваним законом правам.

Тобто, вказаний спір стосується приватизації державного майна.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнанних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, субєктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ст. ст. 1, 5 Закону України «Про Фонд державного майна», ст. 7 Закону України «Про правління обєктами державної власності», ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» Фонд державного майна є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом і з встановленим переліком повноважень як державного органу приватизації та органу управління обєктами державної власності.

Згідно ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1. справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду та інше.

Крім того, з розяснень п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» вбачається, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між субєктами господарської діяльності, а також спори, повязані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

З оглядну на приписи ч. 2 ст. 1 та ст. 12 ГПК України зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності.

Таким чином, спори щодо приватизації державного майна, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 205 ч.1 п. 1 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що клопотання представника Фонду державного майна України про закриття провадження у справі є обгрунтованим та підлягає задоволенню, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 205 ч.1 п. ЦПК України, закриттю.

Керуючись ст. 205 ч.1 п. 1 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Фонду державного майна України про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у справі ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання першочергове право на придбання акцій товариства та зобовязання забезпечити можливість реалізації першочергового права на придбання акцій закрити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва у строк та порядок, передбачений ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя С.В. Щербина