Постанова № 67580355, 22.06.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/966/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Скорика С.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача ОСОБА_1до відповідача Головного територіального управління юстиції у Полтавській областіпро зобов'язання вчинити дії, стягнення заробітної плати

В С Т А Н О В И В:

24.06.2016 ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі ГТУЮ у Полтавській області, відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати.

У ході судового розгляду справи позивач неодноразово змінювала та доповнювала позовні вимоги.

22.06.2017 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої ОСОБА_1 просить (з урахуванням уточнень, зазначених позивачем у судовому засіданні 22.06.2017):

- стягнути з ГТУЮ у Полтавській області недонараховані та невиплачені ОСОБА_1 при звільненні за час проходження публічної служби кошти у загальному розмірі 4382,51 грн, а саме: посадовий оклад у розмірі 1332,96 грн; надбавку за вислугу років у розмірі 399,89 грн; надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі 433,23 грн; премію у розмірі 485,19 грн; вихідну допомогу у розмірі 664,13 грн; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1067,11 грн;

- стягнути з ГТУЮ у Полтавській області витрати, пов'язані з прибуттям до суду, зокрема добові.

У судовому засіданні 22.06.2017 позивач надала до суду заяву, у якій просила залишити без розгляду позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за період з 29.03.2016 по день постановлення рішення у зв'язку з передчасністю цієї позовної вимоги / т.3 а. с. 173/.

Також матеріали адміністративної справи містять клопотання про залишення без розгляду позовної вимоги щодо зобов'язання ГТУЮ у Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про середній заробіток ОСОБА_1 з урахуванням недонарахованих та невиплачених сум заробітної плати /т.2 а.с. 64/.

Так, ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 залишено без розгляду позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за період з 29.03.2016 по день постановлення рішення та зобов'язання ГТУЮ у Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про середній заробіток ОСОБА_1 з урахуванням недонарахованих та невиплачених сум заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 01.12.2015 ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції; 26.01.2016 вона отримала попередження про скорочення посади начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції; наказом ГТУЮ у Полтавській області від 28.03.2016 № 540/7 "Про вивільнення ОСОБА_1А." ОСОБА_1 звільнено з 28.03.2016 у зв'язку з скороченням штатів на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Водночас у березні 2016 року позивач дізналася про те, що працівникам органів юстиції здійснено перерахунок посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів". У квітні 2016 року позивач звернулася до відповідача для з'ясування обставин нездійснення такого перерахунку стосовно неї. Відповідач повідомив, що підставою для здійснення перерахунку заробітної плати є штатний розпис, водночас, у затвердженому на 2016 рік штатному розписі відсутня посада начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача, звернулася до суду із цим адміністративним позовом.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала.

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 840 "Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85" відбулося скорочення граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Відповідач зазначив, що у зведеному штатному розписі на 2016 рік посада, яку обіймала позивач, відсутня. За твердженням відповідача, наказом від 30.11.2015 № 1876/17 посадовий оклад начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції складав 1378,00 грн та був визначений штатним розписом на 2015 рік. Також відповідач вказав, що підставою для здійснення перерахунку заробітної плати є штатний розпис на 2016 рік районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції у Полтавській області, у якому посада начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції була відсутня, отже, відсутні правові підстави для проведення перерахунку ОСОБА_1 /т.1 а.с. 63-71/.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що:

19.06.2012 (наказ від 30.05.2012 № 429/7) ОСОБА_1 призначена на посаду завідуючої сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кобеляцького районного управління юстиції за конкурсом /т.1 а.с. 18/;

25.07.2014 (наказ від 25.07.2014 № 1112/7 ) ОСОБА_1 переведена на посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кобеляцького районного управління юстиції за результатами стажування, із збереженням 12 рангу державного службовця /т.1 а.с. 19/;

відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.02.2015 № 139/5 Головне управління юстиції перейменовано на Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області;

01.12.2015 згідно з наказом ГТУЮ у Полтавській області "Про переведення працівників" від 30.11.2015 № 1876/7 (запис у трудовій книжці № 46, т.1 а.с. 20) ОСОБА_1 переведена на посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом; встановлено ОСОБА_1 надбавку за 12 ранг державного службовця та надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця за стаж проходження державної служби 21 рік 02 місяці 21 день на день переведення на посаду. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами) встановлено ОСОБА_1 надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі 25 % посадового окладу, з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років /т.1 а.с. 16/.

Відповідно до попередження від 26.01.2016 у зв'язку зі скороченням граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 840 "Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України 05.04.2014 № 85", наказу ГТУЮ у Полтавській області "Про введення в дію структури, штатної чисельності та штатного розпису територіальних органів юстиції Полтавської області" від 25.01.2016 № 20/4, керуючись статтею 49-2 Кодексу законів про працю України, запропоновано ОСОБА_1 зайняти посаду державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кобеляцького районного управління юстиції за умови проходження успішного стажування. Водночас позивач зазначила, що не згодна на переведення на запропоновану посаду /т. 3 а.с. 15/.

Наказом ГТУЮ у Полтавській області від 28.03.2016 № 540/7 "Про вивільнення ОСОБА_1А." у зв'язку із скороченням граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 840 "Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України 05.04.2014 № 85", наказу ГТУЮ у Полтавській області "Про введення в дію структури, штатної чисельності та штатного розпису територіальних органів юстиції Полтавської області" від 25.01.2016 № 20/4 начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції ОСОБА_1 звільнено з роботи з 28.03.2016 у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Також відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки" наказано виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток: 04 календарні дні щорічної основної відпустки за робочий рік з 19.06.2014 по 18.06.2015; 23 календарні дні щорічної основної відпустки за відпрацьований період з 19.06.2015 по 28.03.2016; 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж проходження державної служби понад 24 роки за 2015 рік. Крім того, відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України зазначено щодо виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати /т.1. а.с. 23/.

Листом від 06.04.2016 ОСОБА_1 звернулася до ГТУЮ у Полтавській області та просила відповідача повідомити підстави з яких ОСОБА_1 не було підвищено посадовий оклад на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 та не зроблено перерахунок з 01.12.2015 по дату звільнення /т. 1 а.с. 24/.

Листом від 06.05.2016 № К-572-3/03/5855 відповідач зазначив, що підставою для здійснення перерахунку заробітної плати є штатний розпис на 2016 рік районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції у Полтавській області, у якому посада начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції відсутня, тому перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 не проведено /т. 1 а.с 25/.

Указане стало підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі Закон № 3723-XII) державна служба в Україні це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Посада це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень (частина перша статті 2 Закону № 3723-XII).

Як вище зазначено, наказом ГТУЮ у Полтавській області від 30.11.2015 № 1876/7 "Про переведення працівників" начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кобеляцького районного управління юстиції ОСОБА_1 переведено з 01.12.2015 на посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом; встановлено ОСОБА_1 надбавку за 12 ранг державного службовця та надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця за стаж проходження державної служби 21 рік 02 місяці 21 день на день переведення на посаду. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами) встановлено ОСОБА_1 надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі 25 % посадового окладу, з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років /т.1 а.с. 16/.

Частиною першою статті 11 Закону № 3723-XII визначено, що державні службовці мають право, зокрема на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи.

Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (надалі Закон № 108/95-ВР) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Так, відповідно до розділу ІІІ "Оплата праці" колективного договору між ГТУЮ у Полтавській області та первинною профспілковою організацією ГТУЮ у Полтавській області на 2015-2017 роки заробітна плата службовців складається з: посадового окладу, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державні службі, премії та інших надбавок та виплачується відповідно до законодавства України /т. 3 а.с. 20-21/.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.01.2016 по 28.03.2016 ОСОБА_1 нараховано: посадовий оклад у січні-лютому в розмірі 1378,00 грн, у березні 1190,09 грн (з урахуванням 19 днів (1378,00 грн: 22 х 19); за ранг у січні-лютому в розмірі 60,00 грн, у березні 51,82 грн; надбавка за вислугу років за січень-лютий 2016 року в розмірі 431,40 грн, за березень 2016 року 372,57 грн; надбавка за виконання особливо важливої роботи за січень-лютий 2016 року в розмірі 467,35 грн та за березень 2016 року 403,62 грн; премія за січень 2016 року в розмірі 689,00 грн, за лютий 2016 року 137,80 грн, за березень 2016 року 119,01 грн; грошова компенсація при звільненні за невикористану відпустку в розмірі 4215,23 грн; вихідна допомога при звільненні у розмірі 2750,15 грн /т. 1 а.с. 30/.

Суд зазначає, що посадовий оклад ОСОБА_1 визначався відповідно до штатного розпису Кобеляцького районного управління юстиції.

Так, згідно з штатним розписом районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції у Полтавській області на 2015 рік, який затверджений 31.01.2015 начальником ГТУЮ у Полтавській області, у позиції № 8 зазначена структура Кобеляцького районного управління юстиції та передбачена посада начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з посадовим окладом 1218,00 грн /т.3 а.с. 83/.

Відповідно до штатного розпису районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції у Полтавській області на 2015 рік, який затверджений 25.12.2015 начальником ГТУЮ у Полтавській області, у позиції № 13 зазначена структура Кобеляцького районного управління юстиції, де посада начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції не передбачена, але є посада завідувача сектором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з посадовим окладом 1378,00 грн /т.3 а.с. 111/.

Також матеріали справи містять штатний розпис ГТУЮ у Полтавській області на 2016 рік, який затверджений заступником міністра-керівником апарату, відповідно до якого відсутня посада начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції /т. 3 а.с. 65-78/.

Крім того, у матеріалах справи наявні витяги зі штатного розпису на 2015, 2016 роки районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції у Полтавській області, а саме:

- витяг станом на 01.10.2015 (затверджений 31.11.2015), у якому посадовий оклад начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно становить 1378,00 грн /т. 3 а.с. 59/;

- витяг станом на 01.12.2015 (затверджений 25.12.2015), у якому посада начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відсутня, проте, є посада завідувача сектором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з посадовим окладом 1378,00 грн /т. 3 а.с. 61/;

- витяг станом на 01.01.2016 (затверджений 27.01.2016), у якому посада начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відсутня, проте, є посада завідувача сектором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з посадовим окладом 1378,00 грн /т. 3 а.с. 63/.

З огляду на вищезазначені штатні розписи суд дійшов висновку, що з 01.12.2015 та 01.01.2016 діяв штатний розпис, який затверджений 25.12.2015 та 27.01.2016, відповідно, у якому не передбачена посада начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції, водночас, наявна посада завідувача сектором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Крім того, заробітна плата, яка зазначена в розрахункових листах /т.1 а.с. 30/, нарахована ОСОБА_1 на посаді начальника відділу.

Суд зазначає, що відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Статтею 49-2 Кодексу законів про працю України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При цьому, протягом строку попередження працівників у зазначених випадках продовжує діяти штатний розпис, затверджений на поточний календарний рік.

З матеріалів справи вбачається, що на момент попередження позивача про звільнення, тобто 26.01.2016, діяли штатні розписи, які не передбачали посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Проте, враховуючи докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 28.03.2016 обіймала посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кобеляцького районного управління юстиції.

Крім того, судом встановлено, що позивач про зміни в штатному розписі відповідно до вимог статті 32 Кодексу законів про працю України не попереджалась.

Положеннями пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнена наказом ГТУЮ у Полтавській області від 28.03.2016 № 540/7 "Про вивільнення ОСОБА_1А." у зв'язку із скороченням граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України з 28.03.2016 /т. 1 а.с. 23/.

Водночас 15.12.2015 набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (надалі Постанова № 1013), відповідно до якої установлено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців (за винятком військовослужбовців військових прокуратур), осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), розміри яких затверджено, зокрема додатками 1-37, 43-1, 43-2, 48 55 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 34 "Про внесення зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України" та від 20.05.2009 № 482 "Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету").

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Статтею 27 зазначеного Закону визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100 (надалі Порядок № 100) цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках зокрема, надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; виплати вихідної допомоги; вимушеного прогулу; інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 розділу ІІ визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 100).

Пунктом 5 розділу ІV передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (пункт 8 розділу ІV Порядку).

Отже, враховуючи підвищення посадового окладу з 01.12.2015 відповідно до Постанови № 1013 з 1378,00 грн до 1723,00 грн та враховуючи висновок комісійної судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 816/966/16 від 18.04.2016, за період з 01.01.2016 по 28.03.2016 ОСОБА_1 повинно виплачуватися: посадовий оклад начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Кобеляцького районного управління юстиції (відповідно до запису в трудовій книжці); надбавка за вислугу років у розмірі 30% (наказ від 30.11.2015 № 1876/7); надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі 25% (наказ від 30.11.2015 № 1876/7); премія (на підставі відомостей розрахункових листів); грошова компенсація при звільненні за невикористану відпустку 42 дні (наказ від 28.03.2016 № 540/7); вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати (наказ від 28.03.2016 № 540/7).

Таким чином, відповідач має сплатити ОСОБА_1 недонараховані та невиплачені при звільненні за час проходження публічної служби виплати у загальному розмірі 4382,51 грн, а саме: посадового окладу № 184/185 у розмірі 1332,96 грн; надбавки за вислугу років у розмірі 399,89 грн; надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі 433,23 грн; премію у розмірі 485,19 грн; вихідну допомогу у розмірі 664,13 грн; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1067,11 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ГТУЮ у Полтавській області витрат, пов'язаних з прибуттям до суду, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду (частина третя статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 91 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обчислення та виплата добових витрат передбачена положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" від 02.02.2011 №98.

Із матеріалів справи вбачається, що в межах розгляду справи № 816/966/16 судові засідання призначалися на 18.08.2016, 27.09.2016, 27.10.2016, 13.12.2016, 21.12.2016, 26.01.2017, 22.06.2017.

Незалежно від їх проведення чи відкладення позивач була присутньою на них, що підтверджується матеріалами справи, тому понесла добові витрати.

У зв'язку із зазначеним суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача добових витрат.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" від 02.02.2011 № 98 (у редакції, чинній на момент проведення судових засідань 18.08.2016, 27.09.2016, 27.10.2016, 13.12.2016, 21.12.2016, 26.01.2017) добові витрати складали 30 грн. Водночас станом на 22.06.2017 добові витрати відповідно до змін зазначеної постанови складають 60 грн.

Отже, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача добових витрат у загальному розмірі 240 грн.

Також у судовому засіданні судом залучено до матеріалів справи квитки/фіскальні чеки від 13.12.2016, відповідно до яких витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту позивача, склали 84,97 грн.

Отже, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з ГТУЮ у Полтавській області витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту, у загальному розмірі 324,97 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свої дій, що є підставою для задоволення адміністративного позову повністю.

Пунктом 2 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

За таких обставин суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання стягнення коштів з розрахунку за один місяць допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 91, 94, 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34874347) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) недонараховані та не виплачені кошти ОСОБА_1 при звільненні за час проходження публічної служби у загальному розмірі 4382,51 грн:

- посадового окладу у розмірі 1332,96 грн;

- надбавки за вислугу років у розмірі 399,89 грн;

- надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі 433,23 грн;

- премію у розмірі 485,19 грн;

- вихідну допомогу у розмірі 664,13 грн;

- компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1067,11 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34874347) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати, пов'язані з прибуттям до суду, у розмірі 324,97 грн.

Постанова в частині стягнення коштів з розрахунку за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27.06.2017.

СуддяТ.С. Канигіна