Ухвала суду № 67579849, 29.06.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3198/17

У Х В А Л А

29 червня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Лопатюк Ю.В.

сторін:

представника позивача не зявився

представника відповідача не зявився

представника відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третіх осіб не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Голови Камянської сільської ради Арцизького району Одеської області ОСОБА_2 про відвід судді,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Злагода до Головного управління Держгеокадастру в Одеської області, районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород Дністровської районної ради Білгород Дністровський райбудгосп, Камянська сільська рада Арцизького району Одеської області, треті особи: селянське (фермерське) господарство Ніколенко Ігор Степанович, селянське (фермерське) господарство Чебана Петра Григорійовича про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію іншого речового права.

Заявник (Голова Камянської сільської ради Арцизького району Одеської області) подала заяву про відвід судді, яка мотивована наступним.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі та організації слухання справи суддею грубо порушено вимоги процесуального законодавства, що викликає сумнів щодо неупередженості судді.

Заявник вказує, що суддею порушені вимоги ст. 106-108 КАС України під час вирішення питання про відкриття провадження по справі, а саме: не належним чином вивчено питання щодо подання позовної заяви із додатками за кількістю осіб, які заявлені у суєтному складі.

Заявник вказує, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Також, вказує, що невідома особа, яка назвалась секретарем судді Потоцької Н.В. після відкриття провадження, телефоном повідомила мене про дату судового засідання 29.06.2017 р. та дала вказівку роздрукувати додатки та копії всіх документів, що приєднані до матеріалів справи на 300 арк., оскільки у роздрукованому вигляді в суді ці документи відсутні. Крім того, заявник наголосила, що жодних письмових документів з суду вона не отримувала, хоча в ухвалі суду про відкриття провадження по справі суддею зазначено надіслати особам, які беруть участь у справі копію ухвали та зобовязано відповідача надати письмові заперечення.

На думку заявниці поспіх у слуханні справи, з такими порушеннями її процесуальних прав з боку судді, свідчить про її особисту зацікавленість у вирішенні цієї справи.

Інші особи в судове засідання не зявились про розгляд справи були повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши вимоги заяви про відвід, вислухавши заявника (представника Голови Камянської сільської ради Арцизького району Одеської області), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Приписами статтей 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь який спосіб забороняється.

Стаття 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Рекомендацій CM/Rec (2010)12 Комітету ОСОБА_3 Європи, державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, яка ухвалена Комітетом ОСОБА_3 Європи 17.11.2010 р., визначено, що:

- незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом, це є основним принципом верховенства права;

- судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів;

- судді повинні мати достатні повноваження та змогу їх здійснювати для виконання своїх обов'язків, підтримання юрисдикції та гідності суду.

Відповідно частин 1 - 3 статті 30 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 27 - 29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі. Відвід повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Статтями 27, 28 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б дійсно викликали сумніви у неупередженості судді при розгляді цієї адміністративної справи.

Відповідно до ст. 30 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований з обґрунтуванням підстав для відводу.

Щодо сумнівів позивача у обєктивності та неупередженості слід зазначити, що однією з процесуальних гарантій реалізації завдань адміністративного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у адміністративних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів щодо неупередженості яких є сумніви.

Стаття 27 КАС передбачає, що суддя не може брати участь у розгляді справи і відводиться, на ряду з іншим і за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Як відомо, об'єктивно виникають проблеми у застосуванні даної норми, а офіційна судова практика є незначною.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄСПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄСПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Так, у справі П'єрсак проти Бельгії ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Заявник у своїй заяві посилається на те, що суддя порушує вимоги процесуального законодавства, що викликає сумніви щодо неупередженості судді.

Суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити:

Процесуальні права - це права, які має субєкт адміністративних процесуальних правовідносин і які визначають його правові та фактичні можливості у справі.

Процесуальним правам осіб, які беруть участь у справі, кореспондує відповідний обовязок суду чи інших учасників процесу, оскільки без такого звязку прав і відповід них їм обовязків реалізація процесуальних прав не мала б відповідного забезпечення.

Процесуальні права є загальними, оскільки їх має кожна особа, яка бере участь у справі. Поряд із цими загальними правами кожна з осіб, яка бере участь у справі, має спеціальні права, зумовлені їх процесуальним статусом у справі.

Усі процесуальні права є рівними для всіх осіб, які беруть участь у справі.

Одним із найважливіших обовязків суду є обовязок роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права і обовязки, попередити про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяти особам, які беруть участь у справі, в здійсненні їх прав і виконанні ними обовязків.

Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України.

Таким чином, кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд і не будь-яким, а безстороннім судом.

Очевидно, що одним з механізмів забезпечення справедливого судового розгляду є право на відвід судді та передбачення процедури такого відводу.

Статтею 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Дані правовідносини з огляду дотримання ст. 6 Конвенції зазначені в наступних рішеннях.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49). Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його «цивільних прав та обов'язків». Таким чином, у статті 6 § 1 представлено «право на суд», разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (Golder v. the United Kingdom (Голдер проти Сполученого Королівства), § 36)

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 36; Nunes Dias v. Portugal (ОСОБА_4 проти Португалії) (dec.) стосовно правил, що регламентують сповіщення

Правила, що стосуються предмета спору чи застосування цих правил, не повинні перешкоджати сторонам у отриманні доступного судового захисту (Miragall Escolano v. Spain (Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії); Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic (Звольський та Звольстка проти Чехії), § 51).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Perez de Rada Cavanilles v. Spain (Перес де ОСОБА_3 Каванил'ес проти Іспанії), § 49; Miragall Escolano v. Spain (Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії), § 38; Societe anonyme Sotiris and Nikos Koutras ATTEE v. Greece (Societe anonyme Sotiris and Nikos Koutras ATTEE проти Греції), § 20; Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 50; RTBF v. Belgium (RTBF проти Бельгії), §§ 71, 72, 74).

У справі Беллет проти Франції суд з прав людини зазначив, що ст. 6 пар. 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Приписами ч. 1 ст. 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;

5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду.

Статтею 38 КАС України визначено, що суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

Одночасно з надсиланням тексту повістки суд, у разі якщо справа розглядається за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень, повідомляє суб'єкта владних повноважень про наявні у нього матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Приписами ст. 122 КАС України встановлено, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 49, 51 цього Кодексу. Відповідачам та третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Як вбачається із матеріалів справи на адресу Камянської с/р направлено поштове відправлення (бандероль) із копією адміністративного позову с додатками, ухвалою про відкриття провадження та повісткою, що підтверджується «Журналом поштової кореспонденції. Поштовий реєстр ООАС суддя Потоцька Н.В. За 21.06.2017 р. 15:25:13».

Крім того, 23.06.2017 року о 15:06:56 на електронну адресу Камянської сільської ради Арцизького району (Kamenska_rada@ukr.net), направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі, судову повістку, копію позову та уточненого позову, без додатків (додатки становлять близько 300 арк.).

Згідно електронного повідомлення, вказаний лист не вдалося доставити.

З метою дотримання приписів ст. 122 КАС України, а також з огляду на те, що національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»), секретар судового засідання Лопатюк Ю.А. повідомила голову Камянської сільської ради Арцизького району Одеської області ОСОБА_2 засобами телефонного звязку про відкриття провадження по справі, дату призначення судового засідання. Крім того, повідомила, що адміністративний позов із додатками направлений на адресу відповідача засобами поштової кореспонденції, однак з урахуванням необхідності певного часу для обробки кореспонденції (УКРПОШТА), повідомила, що представник у зручний для неї робочий час до дати судового засідання (29.06.2017 р.) може ознайомитися з матеріалами справи у приміщенні суду, оскільки вони мають значний обєм.

Необхідно зазначити, що згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обовязки.

Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або обєктивну протиправність діяння. В цілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення субєкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Слід також звернути увагу, що відповідач (Камянська сільська рада Арцизького району Одеської області), є субєктом владних повноважень, якій виконує повноваження в рамках діяльності місцевого самоврядування та забезпечує реалізацію публічного інтересу.

Крім того, ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд здійснив всі необхідні заходи з метою надання відповідачу можливостей підготуватися до розгляду справи задля розгляду справи у межах місячного строку із дотриманням всіх процесуальних гарантій сторін, тоді як представник відповідача, як посадова особа (голова Камянської с/р) замість використання запропонованих судом можливостей з метою формування правової позиції щодо поданого позову не прагнув до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.

Крім того, заявником наголошувалось на тому, що суддею не перевірено сплату судового збору.

ВКАзане спростовується квитанцією 0.0.783633420.1 про сплату судового збору від 13.06.2017 р. № в сумі 102 400 грн. (т. 1 а/с. 4).

Водночас слід зазначити, що учасники судового процес зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.

Наведені представником позивача в заяві обставини ні яким чином не вказують на неупередженість судді у даній справі. Більш того, здійснення, відповідно до закону, процесуальної діяльності суддею в ході розгляду справи, не може бути підставою для відводу цього судді з передбачених статтями 27, 28 КАС України мотивів, оскільки не свідчить про наявність ознак необ'єктивності чи упередженості.

Керуючись ст. ст. 27, 30, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Голови Камянської сільської ради Арцизького району Одеської області ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Потоцька Н.В.