Ухвала суду № 67564301, 06.09.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/433/2016

Справа № 428/4741/16-к

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Макаренко І.Г.,

при секретарі Комм Я.О.,

за участю прокурорів Мохорта О.Л.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. ст. 368 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. ст. 368 КК України, та ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. ст. 368 КК України.

У судовому засіданні судом відповідно до ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження строку дії обвинуваченим ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді застави покладеними відповідно до з ч. 5 ст. 194 КПК України зобовязаннями

Прокурор у судовому засіданні просив продовжити обвинуваченим строк дії запобіжного заходу, оскільки на час розгляду провадження, на його думку, ризики, наявні під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не змінились.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Дане клопотання було підтримано його захисниками ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засідання також просив змінити йому запобіжний захід з застави на домашній арешт. Дане клопотання було підтримано і його захисником ОСОБА_6

Вислухавши учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суддя своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, вислухавши думку учасників провадження, суд встановив, що ризиками, які обґрунтовували необхідність обраненого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було те, що ОСОБА_1, будучи тривалий час начальником Сєвєродонецького міського управління юстиції Головного управління юстиції, мав тісні звязки з представниками органів державної влади, при застосуванні до нього іншого запобіжного заходу може переховуватись від суду та вчинити тиск на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Однак на думку суду данні ризики, на час розгляду питання доцільності продовження строку дії запобіжного захожу, не підтверджені, оскільки ОСОБА_1 на даний час не працює в органах юстиції, а прокурор не надав доказів щодо можливості чи спроб впливу на свідків з боку ОСОБА_1 Крім того, суду не надано будь яких фактичних доказів про існування загрози переховування ОСОБА_1 від суду чи спроб переховування ним під час судового розгляду, саме що може бути ризиком в розумінні ст. 177 КПК України. А сам факт тяжкості покарання, яке передбачено за злочин, що інкримінується, не можу слугувати підставою обгрунтування тримання під вартою людини.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Таран проти України, зазначено про необхідність обґрунтування попереднього увязнення особи конкретними обставинами справи, а саме аргументи за і проти звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкодити належному веденню провадження, не мають бути прийняті абстрактно, а повинні підтримуватись фактами. Небезпека втечі обвинуваченого не може вимірюватися виключно ступенем тяжкості вироку, що йому загрожує. Вона має бути оцінена з посиланням на ряд інших чинників, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі або роблять її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою на час судового провадження.

При цьому, про розгляді питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу, суд вважає необхідним керуватись висновками ЄСПЛ наданими у рішенні Геращенко проти Украхни, де зазначено, що навіть за тривалого періоду тримання під вартою національні суди посилалися на одні й ті ж аргументи за наявності таких протягом всього періоду увязнення або взагалі використовували стереотипні формулювання без демонстрації звертання уваги на плин часу. При цьому ЄСПЛ нагадав правила, за яких тривале тримання під вартою може вважатись обґрунтованим, а саме воно «може бути виправдане … тільки якщо є фактичні ознаки, що вимоги дійсного публічного інтересу, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, викладеної у статті 5 Конвенції»; «приймаючи рішення про звільнення або увязнення особи, органи влади мають розглянути альтернативні заходи для забезпечення її явки до суду»; національні судові органи повинні, «приділяючи належну увагу принципу презумпції невинуватості, вивчити всі факти за і проти існування суспільного інтересу, що виправдовує відхід від правила в статті 5 і встановити їх у своїх рішеннях щодо клопотань про звільнення».

Отже на думку суду, державним обвинуваченням суду не доведено наявності на час розгляді питання доцільності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, який між тим є виключним запобіжним заходом, та що надані раніше ризики, є обґрунтованими.

Суд також приймає до уваги вік обвинуваченого ОСОБА_1, стан його здоровя, а саме що останній має штучні клапани у серці.

За таких обставин суд вважає доцільним змінити обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, який має полягати у в забороні покидати місце свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20-00 год. до 07-00 год. та утриманням від спілкування зі свідками провадження, а також з покладенням обовязків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме прибувати до суду у призначений судом час, не відлучатися за межі м. Сєвєродонецька без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи чи лікування, встановив його тривалість на строку 60 днів.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_2, вислухавши думку учасників провадження, вид діючого запобіжного заходу, враховуючи, що даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу, ніж обраний, не встановлено, а також беручи до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема ступінь тяжкості інкримінованого злочину, який є тяжким, покарання, яке може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винним, а тому суд погоджується з тим, що на час розгляду питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу існують ризики того, що при обранні іншого запобіжного заходу чи його скасуванні ОСОБА_2, який вчинив злочин будучи начальником державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, тобто мав тісні звязки з представниками органів державної влади, може переховуватись від суду та вчинити тиск на свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 підлягає продовженню строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1, його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, який полягає у в забороні покидати місце свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, 60, з 20-00 год. до 07-00 год, встановив його тривалість у 60 днів з дня постановлення ухвали, а саме до 04 листопада 2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 зобовязання, а саме прибувати до суду у призначений судом час, не відлучатися за межі м. Сєвєродонецька без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи чи лікування, утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Строк дії запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді застави, з застосуванням обовязків відповідно ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема не відлучатись з с. Стара Краснянка Кремінського району Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватись від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд та вїзд до України, продовжити строком на 60 днів - до 04 листоапада 2016 року

Строк дії ухвали до 04 листопада 2016 року, та вона підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захисникам, а також направити до відповідного слідчого ізолятору для виконання та обвинуваченому ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Макаренко