Постанова № 67545313, 05.07.2017, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1041/17

Номер провадження 2-а/728/58/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року 12:00 год. Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря - Кирути Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмачі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 у розмірі 60% місячного грошового забезпечення та зобов»язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, не проводячи утримання (компенсуючи) податок на доходи фізичних осіб. Позов мотивований тим, що позивач проходив військову службу у Бахмацькому військовому комісаріаті на посаді військового комісара у військовому званні підполковника і відповідно до наказу з особового складу № 717 від 17.12.2014 року був звільнений з військової служби в запас за станом здоров»я та виключений зі списків особового складу згідно з наказом № 297 від 26.12.2014 року; при звільненні позивача та виключенні його зі списків особового складу, ОСОБА_1 була виплачена грошова допомога при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, до складу якої не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, яка на момент звільнення складала 2280.60 грн., про що позивачу стало відомо нещодавно від товаришів по службі; 01.06.2017 року позивач звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок та виплату грошової допомоги з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, однак у листі № 1748 від 01.06.2017 року отримав відмову, мотивовану відсутністю підстав для такого перерахунку. Вказану відмову позивач вважає неправомірною, такою, що порушує його права та законні інтереси, тому звернувся до суду з даним позовом.

Сторони в судове засідання не з»явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі; позивач вимоги підтримує, просить їх задовольнити; відповідач позов не визнає, в запереченнях вказав на відсутність підстав для його задоволення.

У зв'язку з тим, що розгляд справи проводиться за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч.1 ст. 41 КАС не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, наказом Начальника Генерального штабу від 17.12.2014 року №717 (по особовому складу) позивача було звільнено з військової служби в запас за станом здоров'я (а.с.9).

Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату № 297 від 26.12.2014 року (по стройовій частині) позивача з 26.12.2014 р. було виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Бахмацького районного військового комісаріату, виплачено премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 90% від посадового окладу за період з 01 по 26.12.2014 року, надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % від місячного окладу грошового утримання за період з 01 по 26.12.2014 року, додаткову щомісячну грошову винагороду у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення з 01 по 26.12.2014 р.

Також при звільнені з військової служби у запас позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування 60% щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 (а.с.10,13,14).

01.06.2017 р. позивач звернувся до відповідача із запитом стосовно роз'яснення, чи враховувалась при розрахунку та виплаті йому грошової допомоги при звільненні щомісячна додаткова грошова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889, та, у разі негативної відповіді, просив провести перерахунок вищевказаної допомоги при звільненні та провести виплату (а.с.11).

Листом від 01.06.2017 р. № 1748 відповідач повідомив позивача, зокрема про те, що відповідно до п. 8 Інструкції про розмір і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 р. № 595, щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових видів грошового забезпечення.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховано одноразову грошову допомогу у разі звільнення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889), Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 р. № 260 (далі - Інструкція № 260), Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 р. № 595, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 595), постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою № 889 встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Частиною 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

У п. 38.6 Інструкції № 260 визначено, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Відповідно до п.п. 1, 8 Інструкції № 595 ця інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У п.1 Постанови №1294 зазначено: установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 25 до Постанови №1294 визначено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, до яких щомісячна додаткова грошова винагорода не включена.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 889 та Інструкцією № 260, має тимчасовий характер та не підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.11.2014 р., від 16.06.2015 р. №№ 21-473а14, 21-621а15, висновки якого, у відповідності до ч. 1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковими для суб'єктів владних повноважень та мають враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, такі правові висновки наведені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 р. № К/800/7172/17 по праві № 760/8406/16-а.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для включення щомісячної додаткової грошової винагороди до грошового забезпечення позивача при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні, а отже, відповідач, відмовляючи у здійсненні такого перерахунку, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених законодавством, яке діяло на момент вчинення ним оскаржуваних дій (відмови у включенні щомісячної додаткової грошової винагороди до грошового забезпечення при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби), тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Оскільки, згідно з положеннями ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору під час звернення до суду у справах, пов»язаних з порушенням його прав, то судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 46, 95 Конституції України, ст.ст.6, 41, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Копію постанови не пізніше наступного дня надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода