Постанова № 6752130, 09.02.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 лютого 2009 р.                                                                       справа № 15361/08/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді при секретарі                                                  Оленьченко М.В. за участю представників позивача Лук»янчикова І.В., Гріненкова І.Є.

представника відповідача Гаман Н.В., Молчанової Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металоконструкцій» до Макіївської об»єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Макіївський завод металоконструкцій» звернулось до суду із позовом до Макіївської об»єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання скасування податкових повідомлень-рішень, визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі акту виїзної планової перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.05.2008 року № 0000082340/0/15309/10/23-3, № 0000092340/0/15308/10/23-3 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 537252 грн., донарахування податку на додану вартість у сумі 159317,09 грн. ( за основним платежем – 113975,8 грн та штрафні санкції 45590,32 грн.) відповідно. Зазначені повідомлення рішення були оскаржені позивачем начальнику Макіївської ОДПІ, але рішенням останнього №17934/10/25-012 від 27.06.2008 року скарга була залишена без задоволення у частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000082340/0/15309/10/23-3, частково задоволена щодо оскарження повідомлення-рішення № 0000092340/0/15308/10/23-3 ( зменшено суму штрафних санкцій на на 249,03 грн.), після чого податковим органом позивачеві були направлені податкові повідомлення-рішення від 02.07.2008 року № 0000082340/1/15309/10/23-3(аналогічного змісту), № 0000092340/1/15308/10/23-3 про донарахування податку на додану вартість у сумі 159317,09 грн. ( за основним платежем – 113975,8 грн. та штрафні санкції 45341,29 грн.). Позивач не погоджується із зазначеними повідомленнями-рішеннями та прийнятим рішенням керівника податкового органу з наступних підстав.

Позивач вважає, що повідомлення- рішення про донарахування податкових зобов»язань з ПДВ у сумі 113975,80 грн. та штрафних санкцій у сумі 345341,29 грн. прийнято податковим органом неправомірно, оскільки підприємство відповідно до п.3.1. ст. 3, п.4.1. ст. 4, п. 7.3. ст. 7 закону України про податок на додану вартість» правомірно та обґрунтовано нарахувало податкові збов»язання в 2007 році згідно обсягу здійсненої поставки нерезиденту на підставі угоди змішаного характеру – договору поставки та зберігання, внаслідок чого переданий за договором поставки нерезиденту товар певний час знаходився на складі постачальника, що передбачено контрактом. Тому твердження податкового органу про відсутність у підприємства підстав для визначення операцій переходу права власності на товари до нерезидента як поставки, не відповідають дійсності. Крім того, закон не ставить право постачальника на зменшення суми податкових зобов»язань у залежність від наявності реєстрації отримувача товарів як платника ПДВ. Положення абзацу «б» п.п. 4.5.1 п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачають можливість відсутності такої реєстрації, тому існує абзац «а», яким передбачено зазначене право постачальника. Таким чином, зазначена норма дозволяє постачальникові коригувати свої податкові зобов»язання. Вважає, що податковим органом не доведено підстав для незастосування підприємством положень п.п.4.5.1. п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у частині здійснення коригування податкових зобов»язань. З приводу оподаткування ПДВ операцій поставки відходів та лому чорних металів позивач зазначає, що враховуючи технологічний процес отримання повернених відходів у вигляді металобрухту, є хибним твердження податкового органу, що придбаний для виготовлення металевих виробів метал частково використовується у оподаткованих операціях, а частково ні., тому є неправомірним застосування у цьому випадку положень п.п.7.4.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додадну вартість» та невизнання права на податковий кредит у тій частині ПДВ, яка відповідає вартості утвореного металолому. Також позивач вважає, що відображене у декларації завищене бюджетне відшкодування не є підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки якщо заявлена сума не була відшкодована із бюджету, штрафні санкції не застосовуютья.

Просив суд визнати протиправним рішення начальника Макіївської ОДПІ Тімарцева А.Ю. про застосування штрафних (фінансових) санкцій №17934/10/25-012 від 27.06.2008 року, скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2008 року № 0000082340/1/15309/10/23-3, № 0000092340/1/15308/10/23-3.

Представники позивача у суді підтримали позов, просив його задовольнити, надали пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові.

Відповідач позов не визнав, надав судові заперечення, у яких посилається на правомірність прийняття спірних повідомлень-рішень та рішення за підписом керівника податкового органу.

Стосовно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 31.05.2008 року № 0000082340/0/15309/10/23-3 на суму 537252 грн. зазначає, що за контрактом, укладеним з ТОВ «НПО»Нефтегазмаш» (Росія), який не є резидентом, позивач неправомірно здійснив коригування податкових зобов»язань у сторону зменшення по податковим накладним, що раніше виписані особам, які на момент поставки не були платниками ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов»язань з ПДВ за січень 2008 року на 652465 грн. У грудні підприємством позивача за даним контрактом відвантажено металоконструкції на адресу наведеного покупця –нерезидента на власний склад, тобто фактично металоконструкції залишились на підприємстві. У січні металоконструкції були повернені нерезидентами згідно поворотних накладних у зв»язку із неможливістю оформити митні декларації. За результатами апеляційного узгодження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, та складено податкове повідомлення-рішення № 0000082340\1/15309/10/23-3 від 02.07.08 року.

Стосовно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 31.05.08 року № 0000092340/0/15308/10/23-3 від 31.05.08 на суму 159566,12 грн., у тому числі за основним платежем – 113975,8 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 45590,32 грн. зазначає, що позивач, отримуючи металеві відходи, які у подальшому реалізуються як металобрухт, неправомірно завищив податковий кредит за січень 2008 року. За результатами апеляційного узгодження Макіївською ОДПІ частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000923400.15308/10/23-3 від 31.05.08 року, а саме, зменшено суму штрафних санкцій на 249,03 грн., складене податкове повідомлення-рішення № 0000092340/1/15308/10/23-3 від 02.07.08 р. на суму 159317,12 грн., у тому числі за основним платежем 113975,8 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 45341.29 грн.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали з причин, зазначених у запереченні проти позову. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Макіївський завод металевих конструкцій» (далі ВАТ «МЗМК») є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за №01412265, перебуває на податковому обліку Макіївської ОДПІ з 8.04.1994 року та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 08893875 від 9 липня 1997 року.

Макіївською ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ВАТ «МЗМК» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2008 року.

Під час перевірки було встановлено порушення вимог п.п.3.2.2. п.3.2., п.п. 7.3.1. п.7.3. ст. 7, п.п.4.5.3. п.4.5. ст. 4 Законну України «Про податок на додану вартість», а саме неправомірне здійснення коригування податкових зобов»язань у сторону зменшення по податковим накладним, виписаним раніше особам, які на момент поставки не були платниками ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов»язань з ПДВ за січень 2008 року на суму 652465 грн.; порушення п.п. 7.4.2 п.7.4. ст. 7, п.7.4.3. п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємство не відкорегувало долю податкового кредиту, яка оподатковується за ставкою о%, підприємством занижена сума коригування на «-« 3635 грн., що призвело до завищення суми податкового кредиту за січень 2008 року, та зазначені порушення призвели до завищення від»ємного значення у сумі 542438 грн, та заниження позитивного значення у сумі 113662 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від»ємного значення попереднього звітного періоду; порушення п.п.7.4.2. п.7.4. ст. 7 , п.п.7.4.3.,п.7.3.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, підприємство у лютому 2008 року не відкорегувало долю податкового кредиту , яка оподатковується за ставкою о% , підприємством занижена сума коригування на «-« 1635 грн., що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації за лютий 2008 року, що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.

За результатами перевірки складено акт від 19.05.2008 року № 3039/23-3/01412265.

На підставі зазначеного акту відповідачем 31.05.2008 року було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000092340/0/15308/10/23-3, яким визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість у сумі 159566,12 грн., у тому числі за основним платежем – 113975,8 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 45590.32 грн.

№ 0000082340/0/15309/10/23-3          про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року у сумі 537252 грн.

Зазначені повідомлення рішення були оскаржені позивачем до Макіївської ОДПІ.

Рішенням про результами розгляду первинної скарги за підписом начальника Макіївської ОДПІ О.Ю. Тімрцева ( від 27.06.2008 року № 17934/10/25-012) податкове повідомлення-рішення № 0000082340/0/15309/10/23-3 залишено без змін, та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000092340/0/15308/10/23-3 у частині 249,03 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині також залишено без змін.

За результатами апеляційного узгодження податковим органом 2.07.2008 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000092340/1/15308/10/23-3, яким визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість у сумі 159566,12 грн., у тому числі за основним платежем – 113975,8 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 45341,29 грн.

№ 0000082340/1/15309/10/23-3          про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року у сумі 537252 грн.

Саме ці податкові повідомлення-рішення, а також рішення про результати розгляду керівником податкового органу первинної скарги від 27.06.2008 року № 17934/10/25-012 є предметом спору у цій справі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем 2.07.2008 року податкового повідомлення-рішення № 0000082340/1/15309/10/23-3, суд встановив наступне.

Предметом спірного повідомлення-рішення є зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року у сумі 537 252 грн. внаслідок порушення позивачем п. 4.5.3. п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів, а також положення п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону, відповідно до якого у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Судом встановлено, що 3.10.07 року та 23.10.07 року ВАТ «МЗМК» укладено контракти № 07/10/03 та № 07/10/23 з ТОВ «НПО»Нефтегазмаш» (Росія); 10.10.07 року - контракт № 07/10/10 з ЗАТ «Нефтегазмаш» (Росія), на постачання продукції власного виробництва (згідно специфікацій). Зазначені контрагенти позивача є нерезидентами.

Згідно пункту 2.1. зазначених контрактів товар постачається на умовах DAF- україно-російський кордон; продавець письмово повідомляє покупця про відвантаження товару протягом одного дня після його здійснення факсимільним зв»язком.

Згідно пункту 4.2. контрактів датою поставки вважається дата штемпелю станції відправлення на залізничній накладній.

Розділом 7 контрактів передбачені умови платежу, а саме, пунктом 7.1.1. визначено умови оплати – передплата шляхом прямого банківського переводу на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 80 % від загальної суми контракту; датою початку контрактів вважається дата отримання авансового платежу; умови контрактів залишаються незмінними з урахуванням проведення передплати до 19 грудня 2007 року ( за контрактом № 10/10\03), до 20 жовтня 2007 року ( за контрактом № 07/10/03) та до 30 жовтня (за контрактом 07/10/23), в іншому випадку умови контракту можуть бути переглянуті.

Пунктом 7.1.2. контрактів визначено, що залишок 20 % від вартості товару покупець сплачує продавцеві у наступному порядку : продавець повідомляє покупця про готовність партії товару, зазначеного у специфікації до відвантаження та необхідності проведення розрахунку за партію товару, що постачається, після чого покупець на підставі виставленого рахунку зобов»язаний здійснити розрахунок за товар протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку.

Згідно до п. 10.1. контрактів у випадку, якщо протягом 3-х банківських днів після повідомлення про готовність товару покупець не підтвердив готовність прийняти товар офіційним повідомленням на адресу продавця, та/ чи не виконав вимоги п. 7.1.2. контракту, право власності на товар, пропорційного його оплаті, переходить до покупця, а сам товар вважається прийнятим продавцем на зберігання.

Згідно пункту 10.3 контрактів за зберігання товару покупець сплачує продавцеві 0,5 % від вартості товару, прийнятого на зберігання, щомісяця, на підставі рахунку, виставленого продавцем.

18 грудня 2007 року між сторонами договорів укладені додаткові угоди № 2/3, відповідно до яких з метою запобігання простою залізничного подвижного складу, який може бути викликаний новорічними святами, сторони прийшли до домовленості про припинення відвантаження продукції після 18 грудня 2007 року.

Додатковими угодами від 19.12.2007 року № 3 змінено п.2.1. первинних контрактів, а саме, товар постачається на умовах EXW-Інкотермс-2000 (франко-завод).

Актами прийому-передачі від 28 грудня 2007 року та накладними на відпуск на сторону підтверджується факт прийняття на зберігання товару, що є предметом зазначених договорів.

Додатковою угодою від 22 січня 2008 року до контракту № 07\10\10 від 3 жовтня 2007 року змінено п.7.1.1. та 7.1.2. первинного договору, а саме визначено, що передплата перераховується покупцем шляхом банківського переказу на рахунок продавця, а залишок суми за договором покупець сплачує частками протягом 20 днів з моменту відвантаження товару на адресу отримувача вантажа.

Таким чином, судом встановлено, що товар, який був предметом зазначених договорів, фактично не був переданий (поставлений) покупцеві, а був 28.12.2007 року відвантажений на склад ВАТ «МЗМК».

На виконання умов зазначених договорів ВАТ «МЗМК» було виписано наступні податкові накладні:

-№ 44 – ТОВ «НПО»»Нефтегазмаш» на суму 692328 грн., в тому числі ПДВ 115388 грн.;

- № 46 - ТОВ «НПО»»Нефтегазмаш» на суму 204512,34 грн., в тому числі ПДВ 34085,39 грн.;

-№ 45 – ТОВ «НПО»»Нефтегазмаш» на суму 441590,4 грн., в тому числі ПДВ 73598,4 грн.;

-№ 41 – ТОВ «НПО»»Нефтегазмаш» на суму 1989701,62 грн., в тому числі ПДВ 331616,94 грн.;

-№ 40 – ЗАТ «Нефтегазмаш» на 586663,14 грн., в тому числі ПДВ 97777 грн.;

Всього ПДВ на загальну суму 652465,92 грн.

Відповідно до п.п. 7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов»язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів; або дата відвантаження товарів, а для робіт(послуг)- дата оформлення документа, що засвідчує виконання робіт (послуг) платником податку.

У порушення зазначеної норми Закону сума податкових зобов»язань за даними податковими накладними була включена до реєстру виданих податкових накладних та внесена до декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

У рядку 8 «Коригування на основі попередніх звітних періодів (+чи -) розділу 1 «Податкові зобов»язання» декларації з ПДВ за січень 2008 року підприємством зазначена сума ПДВ – 657785 грн.

Згідно поворотних накладних №23 від 14.01.2008 року, виписаних ЗАТ «Нефтегазмаш», та накладних № 12.13,14,15 від 14.02.08 року, виписаних ТОВ «НПО»Нефтегозмаш» товар, що був предметом зазначених вище договорів повернено ВАТ «МЗМК», але повернення коштів зазначеним підприємствам у січні 2008 року з боку ЗАТ «МЗМК» не відбулось.

Але, у порушення п.п. 4.5.3 п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «МЗМК» здійснив коригування податкових зобов»язань у сторону зменшення по податковим накладним, виписаним раніше особам, яка на момент поставки не були платниками ПДВ ( нерезиденти) (за даними перевірки податкового органу - на 652465 грн.), при цьому будь-яка з обставин, визначених зазначеним підпунктом, яка б давала право на таке коригування, а саме повернення раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, або перегляд цін, пов»язаних з гарантійними замінами товарів, не відбулась.

Таким чином, неправомірне коригування призвело до заниження податкових зобов»язань з ПДВ підприємства за січень 2008 року на 652465 грн.

20 березня 2008 року ЗАТ «МЗМК» до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2008 року, рядком 24 якою визначено залишок від»ємного значення попереднього податкового періоду – 537 252 грн., та рядком 25 визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 537 252 грн.

Враховуючи, що факт заниження податкових зобів»язань у сумі 652465 грн. у попередньому податковому періоді знайшов своє підтвердження, суд приходить до висновку, що відповідачем спірним повідомленням-рішення правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування на 537252 грн., тому будь-які підстави для скасування повідомлення-рішення відсутні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем 02.07.2008 року податкового повідомлення-рішення № 0000092340/1/15308/10/23-3, суд встановив наступне.

Спірним повідомленням-рішенням підприємству визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість у сумі 159566,12 грн., у тому числі за основним платежем – 113975,8 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 45341,29 грн. за порушення позивачем п. 4.5.3. п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів, а також положення п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону, відповідно до якого у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Судом встановлено, що позивач, ВАТ «МЗМК» здійснює господарську діяльність по виробництву металоконструкцій. У зв»язку із цим ним придбає металопродукцію на підставі договорів купівлі-продажу, у вартості якої ним як покупцем сплачено податок на додану вартість за 20%-вою ставкою. Під час виробничого процесу по виготовленню металевих контрукцій виникають металеві відходи, які в подальшому реалізуються позивачем як металобрухт за нульовою ставкою ПДВ.

Зазначені обставини не заперечуються сторонами, тому суд вважає їх встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до п.п.7.4.2. Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об»єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону, або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44. статті 11 цього Закону, суми податку, сплачені у зв»язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Відповідно до положень пункту 7.4.3. зазначеного Закону у разі, коли товари (роботи, послуги) виготовлені та /або частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Пунктом 11.44. закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування..

Судом встановлено, що ВАТ «МЗМК» придбав у січні 2008 року лист, трубу, балку, металопродукцію на суму 2187719,03 грн., у тому числі ПДВ 364619 грн. ; у лютому 2008 року – на суму 996124,93 грн., у тому числі ПДВ 166020,82 грн. для використання зазначеної продукції у власному виробництві. Сума ПДВ включена до податкового кредиту за січень, лютий 2008 року у повному обсязі без зменшення на частку, яка не повинна включатись: за січень 2008 року – 1458,5 грн., за лютий 2008 року – 2490,3 грн. ( розрахунком податкового органу, прийнятим судом до уваги).

Таким чином, ЗАТ «МЗМК» з у порушення п.п.7.4.2.,7.4.3. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно завищив податковий кредит за січень 2008 року – у сумі 1458,5 грн., за лютий 2008 року на 2490,3 грн.

Правовою підставою прийняття спірного повідомлення-рішення також зазначено п.п.17.1.3. п.17.1.ст. 17 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

Відповідно до положень зазначеного пункту Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно розрахунку штрафна санкція ( після процедури апеляційного узгодження) дорівнює 45341,29 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірне повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, будь-які підстави для його скасування судом не встановлені.

Вирішуючи вимоги позову щодо визнання протиправним рішення начальника Макіївської ОДПІ Тімарцева А.Ю. про застосування штрафних (фінансових) санкцій №17934/10/25-012 від 27.06.2008 року, суд керується наступним.

Судом встановлено, що зазначене рішення суб»єкта владних повноважень прийнято під час апеляційного узгодження податкових зобов»язань ЗАТ «МЗМК», визначених спірними повідомленнями –рішеннями, за наслідками розгляду відповідної скарги підприємства.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу передбачено статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п.5.2.2. п.5.2. ст. 5 зазначеного Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Таким чином, судом встановлено, що позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження спірних повідомлень-рішень, подавши відповідну скаргу до контролюючого органу, та отримав рішення такого органу за наслідками розгляду скарги.

Відповідно до п.п.5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Також судом встановлено, що позивач, не погоджуючись зі спірними повідомленнями-рішеннями, скористався і своїм правом звернення до суду із даним позовом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення за підписом начальника Макіївської ОДПІ Тімарцева А.Ю. №17934/10/25-012 від 27.06.2008 року за наслідками розгляду скарги позивача прийнято на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Коснтитуцією та законами України, тому будь-які підстави для визнання його недійсним відсутні.

Враховуючи наведене, у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, суд,

постановив:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Макіївський завод металоконструкцій» до Макіївської об»єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання протиправним рішення начальника Макіївської ОДПІ Тімарцева А.Ю. про застосування штрафних (фінансових) санкцій №17934/10/25-012 від 27.06.2008 року, скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2008 року № 0000082340/1/15309/10/23-3, № 0000092340/1/15308/10/23-3 – відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 9 лютого 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 13 лютого 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаенко Ю.А.