Постанова № 6751785, 09.02.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 лютого 2009 р.                                                                       справа № 31216/08/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді при секретарі                                                  Овчаренко О.М. за участю представника позивача                                         Української Л.С.,           

представника відповідача                                        Лавриненко С.А.                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу

за позовом                     Державного підприємства «Шахтарськантрацит»

до                               Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську

про                               визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду,суд,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач прийняв рішення № 408 від 12.06.2008 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до Державного підприємства «Шахтарськантрацит», а саме: було прийнято рішення про стягнення суми штрафу у розмірі 5969,75 грн., за своєчасно не сплачені суми страхових внесків за липень 2007 р.

Позивач вважає, що спірне рішення є незаконним з наступних підстав.

Він вважає, що мав факт несвоєчасної сплати належної суми страхових внесків за липень 2007 р., тому ним визнаються штрафні санкції в сумі 1193,95 грн.

Загальна кількість днів прострочення сплати страхових внесків за липень 2007 р. склала 7 календарних днів (з 21.08.2007 р. по 27.08.2007 р.).

На думку позивача, оскільки загальний строк прострочення сплати страхових внесків в сумі 11939,49 грн. за липень 2007 р. склав 7 календарних днів, то штраф мав бути застосований відповідачем в розмірі 10 % від суми несвоєчасно сплачених страхових внесків, тобто сума штрафу мала скласти 1193,95 грн.

Позивач оскаржував рішення в апеляційному порядку, але отримував відмову.

          З огляду на це, простить суд визнати рішення відповідача № 408 від 12.06.2008 р. недійсним.

          В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити зазначивши, що розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків також є дані картки особового рахунку страхувальника. Тому, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою (ідентифікаційний код 32299510), зареєстроване виконавчим комітетом Шахтарської міської ради 30 квітня 2003 року.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Слов‘янську є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

У період з 11.04.2008 р. по 18.04.2008 р. відповідачем було проведено планову перевірку правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та достовірності подання даних до персоніфікованого обліку – ВП «Управління з постачання матеріальних ресурсів» ДП «Шахтарськантрацит» за наслідками якої складено акт від 18.04.2008 р. за № 27, відповідно до висновків якого позивачем порушено: вимогу ч. 1 ст. 19 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та п. п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ» затвердженою постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64\8663. Донараховано фонд оплати праці на який нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за ставкою 33,2 % в сумі 150,00 грн. та внески за ставкою 33,2 % в сумі 49,80 грн.; вимогу ч. 1 ст. 19 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. п. 4.4 п. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ» затвердженою постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64\8663. Донараховано фонд оплати праці з якого утримуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 0,5-2% в сумі 150,00 грн. та внески за ставкою 0,5-2% в сумі 3,00 грн.; вимогу абз. 1 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, щодо строків перерахування страхових внесків; вимогу абз. 3 ч. 12 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ «Прозагальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо першочерговості сплати страхових внесків; вимогу абз. 5 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, щодо одночасності та пропорційності сплати страхових внесків при виплаті заробітної плати; станом на 01.04.2008 р. за підприємством значиться недоїмка по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 15774,38 грн. в т. ч.: за ставкою 33, 2 % в сумі 14131,51 грн. (за лютий 2008 р. в сумі 10265,53 грн.; за січень 2008 р. в сумі 3865,98 грн.); за ставкою 0,5-2%, 2 % в сумі 1642, 87 грн. (за лютий 2008 р. в сумі 618,39 грн. за січень 2008 р. в сумі 678,76 грн., за грудень 2007 р. в сумі 345,72 грн.).

12 червня 2008 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шахтарську прийняте рішення про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, яким згідно акту перевірки № 27 від 18.04.2008 р., було вирішено застосувати фінансові санкції до позивача у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50 % сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів в розмірі 5969,75 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Рішенням Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 24.07.2008 р. № 15191\06, скарга позивача була залишена без задоволення.

Рішенням Пенсійного Фонду України від 02.10.2008 р. № 17196\09-10 рішення позивача також було залишене без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ДП «Шахтарськантрацит» задоволенню не підлягають з наступних підстав.

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний, зокрема,нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як передбачено п. 1 ст. 14 зазначеного Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці:підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону;дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону.

Згідно до п. 2 ч. 6 ст. 20 Закону, базовим звітним періодом є, зокрема,для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Як визначено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами», у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду". Сплата страхових внесків в строки визначені зазначеним Законом здійснюється починаючи з 2007 р.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що спірним рішенням відповідача до позивача була застосована фінансова санкція за порушення сплати авансових платежів.

Крім того, під час судового засідання з’ясувалось, що 17.08.2007 р. була виплачена заробітна плата за липень 2007 р., однак страхові внески відповідно до вимог Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» сплачені не були, зазначений факт сторонами не спростовувався.

Суд вважає, що таким чином відповідач діяв правомірно та у межах чинного законодавства.

Також, суд вважає, що відповідач довів правомірність прийняття спірного рішення відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 лютого2009 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 14 лютого 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.