Постанова № 6751325, 25.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2009 р. Справа № 2-а-11057/08/0570

Донецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Могильницького М.С.

суддів Шальєвої О.О.,

Христофорова А.Б.

при секретарі Фенделєвій В. Є., Асмановій Е.Е.

за участю:

представника позивача ОСОБА_3.

представника відповідачів Храпинського Б.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-тої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Східної митниці, Східної регіональної митниці про визнання протиправним та незаконним звільнення ОСОБА_1., зобовязання Державної митної служби України поновити ОСОБА_1. на роботі у займаній до звільнення посаді та про стягнення з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1. заробітної плати за весь час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України (відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Східна митниця, про визнання протиправним звільнення, зобовязання поновити на посаді та стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

За ініціативою суду до участі у справі в якості співвідповідачів залучено Східну митницю (відповідач 2) та Східну регіональну митницю (відповідач 3).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Наказом Донбаської регіональної митниці № 260-к від 18 листопада 2002 р. позивача прийнято на посаду інспектора.

Позивач зазначає, що за час праці у системі митних органів України мало місце неодноразове перейменування митної структури, у звязку із чим останній неодноразово вимушений був переходити з однієї митної структури до іншої.

Наказом Східної регіональної митниці № 8-к від 29 грудня 2006 р. позивача були прийнято на посаду головного інспектора митного поста “Донецьк-аеропорт” в порядку переводу з Донецької митниці.

Наказом Державної митної служби України № 339 від 24 липня 2007 р. позивачу присвоєно спеціальне звання “Інспектор митної служби I рангу”.

Позивач вказує на те, то фактично усі ці роки мало місце лише зміна назви Донбаської регіональної митниці на Донецьку митницю, з Донецької митниці на Східну регіональну митницю, тобто, на думку позивача, неодноразово проводилась реорганізація.

Наказом Державної митної служби України № 61 від 29 січня 2008 р. проголошено, нібито, про ліквідацію Східної регіональної митниці.

На виконання даного наказу Державною митною службою України видано наказ № 665-к від 25 квітня 2008 р., яким позивача звільнено із займаної посади з 30 квітня 2008 р. відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку із ліквідацією Східної регіональної митниці.

На підставі даного наказу в трудовій книжці позивача зроблено запис про звільнення з 30 квітня 2008 р. у звязку із ліквідацією Східної регіональної митниці.

Позивач вважає, що його звільнення проведено з порушеннями діючого законодавства України.

Так, на думку позивача, ліквідації Східної регіональної митниці не було, а мало місце реорганізація митниці.

В обґрунтування викладеного позивач посилається на такі обставини.

В порушення вимог чинного законодавства України щодо ліквідації підприємств, установ, організацій, не виконані в повному обсязі необхідні процедури щодо ліквідації.

Юридична адреса Східної митниці не змінена, остання розташована у тому ж адміністративному будинку, де знаходилась Східна регіональна митниця.

Майно Східної регіональної митниці (основні та оборотні засоби, які знаходились на її балансі) не вилучалися, а зазначене майно безпосередньо перейшло у ведення Східної митниці.

Структурні підрозділи Східної митниці, її функції та повноваження, її Положення, штатний розклад залишились тими самими, що були у Східної регіональної митниці, тобто без змін.

Функції та зона діяльності Східної митниці, у тому числі митного поста “Донецьк-аеропорт”, залишились без змін.

Посада головного інспектора митного поста “Донецьк-аеропорт” залишились у Східній митниці без змін, тобто не ліквідована. Функціональні обовязки цієї посадової особи, також залишені без змін.

Відповідно до п. 12 наказу від 29 січня 2008 р. Східна митниця визначена правонаступником Східної регіональної митиниці в частині видачі довідок про заробітну плату для перерахування пенсій. Але, зазначає позивач, діючим зконодвством не передбачено право Державної митної служби України на встановлення часткового правонаступництва.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів про призначення пенсій, а також листа Пенсійного Фонду України № 1464/09-10 від 13 вересня 2007 р., такі довідки надаються правонаступниками ліквідованоного підприємства або державними архівними установами.

Таким чином, як вважає позивач, відбулася фактична реорганізація Східної регіональної митниці у Східну митницю.

Позивач вважає, що Державною митною службою України, в порушення вимог ч. 2 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП України, йому не запропоновано ніякої посади, а отже, відповідачем порушено порядок звільнення, який передбачений чиним законодавством України.

В обґрунтування зазначеного позивач посилається на таке.

Відсутня письмова пропозиція щодо його працевлаштування.

В повідомленні відповідача щодо звільнення позивача відсутня пропозиція про працевлаштування.

Крім того, на думку позивача, відповідачем порушені вимоги ст. 42 КЗпП України щодо переваги залишення на роботі осіб, у яких в сімї немає інших працівників із самостійним заробітком. Позивач зазначає, що в складі його сімї відсутні особи, крім нього, які мали та мають самостійний заробіток.

З огляду на наведене позивач вважає своє звільнення протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.

Крім того, під час судового розгляду справи представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати протиправним та незаконним звільнення позивача, зобовязати відповідача 1 поновити позивача на роботі у займаній до звільнення посаді та стягнути з відповідача 1 на користь позивача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Відповідачі - Державна митна служба України, Східна митниця та Східна регіональна митниця надали суду письмові заперечення проти позову, в яких позовні вимоги ОСОБА_1. не визнають та просять ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачі посилаються на ч. 3 ст. 14 та ч. 4 ст. 15 Митного кодексу України, п.п. 16 п. 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 940, та рішення колегії Державної митної служби України від 27 грудня 2007 р., затверджене наказом Державної митної служби України від 3 січня 2008 р. № 2, згідно із якими Державною митною службою України видано наказ від 29 січня 2008 р. № 61 “Про ліквідацію митних органів”, яким з 1 травня 2008 р. ліквідовано Східну регіональну митницю.

На думку відповідачів рішення про ліквідацію Східної регіональної митниці прийнято Державною митною службою України в межах встановлених законодавством повноважень.

Посилаючись на ст. 110 ЦК України, ст. 60 ГК України, п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118, ч. 2 ст. 104 ЦК України, абз. 5 ч. 6 ст. 59 ГК України відповідачі зазначають, що новостворена юридична особа - Східна митниця має самостійний ідентифікаційний код - 35793589, а ліквідована Східна регіональна митниця - 34667116.

Як зазначають відповідачі головним критерієм розмежування випадків припинення юридичної особи, крім самого рішення про її припинення, є також законодавчо встановлені та закріплені процедури з реалізації цього рішення.

Такі заходи щодо ліквідації Східної регіональної митниці та створення Східної митниці передбачені загальним Планом заходів на виконання наказу Держмитслужби України від 29 січня 2008 р. № 61, зокрема: підготовка оголошення про ліквідацію митниці для розміщення в друкованих засобах масової інформації, на радіо та телебаченні; направлення суміжним службам, що забезпечують контроль за переміщенням товарів та транспортних засобів, повідомлення про ліквідацію митниць; направлення повідомлення про ліквідацію митниць в місцеві держрайадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємствам сфери регулювання Міністерства транспорту та звязку України, та інше.

Виходячи із запланованих заходів відповідачі вважають, що відбулася саме ліквідація Східної регіональної митниці.

Новостворені митниці, в тому числі Східна митниця, на думку відповідачів, значно відрізняються від ліквідованих регіональних митниць, оскільки вони позбавлені контрольно-розпорядчих функцій щодо підпорядкування їм митних органів регіону, і вони безпосередньо підпорядковуються Держмитслужбі України. У звязку з цим змінено зони діяльності ліквідованих митниць.

Посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України відповідачі вказують, що позивач був попереджений про наступне звільнення 18 лютого 2008 р., про що свідчить його особистий підпис у відповідному повідомленні.

З огляду на розяснення, що міститься в абз. 3 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів”, відповідачі вважають, що порушень трудового законодавства при звільненні позивача із Східної регіональної митниці з боку митних органів не допущено.

Крім того, на думку відповідачів, всупереч вимогам ст. 17 КАС України вимоги позивача будь-якими доказами не підтверджуються.

Позивач в судове засідання не зявився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та за участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував, обґрунтування заперечень відповідають позиції, викладеній в письмових запереченнях.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у відсутність позивача.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 працював в митних органах України з 18 листопада 2002 року.

На підставі наказу від 18 листопада 2002 року. № 260-к позивача прийнято на роботу на посаду інспектора Донбаської регіональної митниці.

Наказом від 29 грудня 2006 року № 8-к позивача прийнято на посаду головного інспектора митного поста “Донецьк-аеропорт” Східної регіональної митниці в порядку переведення з Донецької митниці.

На виконання основних завдань, визначених колегією Державної митної служби України від 27 грудня 2007 року та затверджених наказом Державної митної служби України від 3 січня 2008 року № 2, видано наказ від 29 січня 2008 року № 61 “Про ліквідацію митних органів”, яким з 1 травня 2008 року ліквідовано, в тому числі, Східну регіональну митницю.

Наказом Державної митною служби України від 29 січня 2008 року № 64 “Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць” створено Донецьку митницю, а наказом від 13 лютого 2008 року № 120 до зазначеного наказу внесено зміни і замість Донецької митниці створено Східну митницю.

Наказом Державної митної служби України від 23 січня 2008 року № 35 “Про призначення на посади та звільнення з посад” визначено, що прийом осіб, у тому числі і повторний, на службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації на всі посади, передбачені штатним розписом, крім посад обслуговуючого персоналу за всіма видами трудових договір, а також звільнення зі служби в митних органах на зазначених посадах, крім випадків звільнення у звязку з виходом на пенсію та припинення трудового договору у звязку із смертю, здійснюється наказами Держмитслужби України.

18 лютого 2008 року позивача письмово попереджено про наступне звільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку із ліквідацією Східної регіональної митниці.

Наказом Державної митної служби України від 24 квітня 2008 року № 665-к “Про звільнення” на виконання наказу від 29 січня 2008 року № 61 “Про ліквідацію митних органів” позивача з 30 квітня 2008 р. звільнено з посади головного інспектора митного поста “Донецьк-аеропорт” Східної регіональної митниці відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку із ліквідацією Східної регіональної митниці.

Судом встановлено, що позивач мав статус державного службовця.

У відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України до публічної служби віднесено будь-яку державну службу.

Згідно із преамбулою Закону України “Про державну службу” вказаний Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Закон також визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Таким чином, Закон України “Про державну службу” є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює питання проходження державної служби та її припинення.

В той же час, ст. 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що зазначений Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників.

У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу” державна служба припиняється з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України.

Зазначеним Законом не визначений порядок припинення державної служби у випадку зміни в організації виробництва і праці, у звязку із чим в цьому випадку слід керуватися нормами трудового законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ст. 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно із ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ч. 5 ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судом встановлено, що Східна регіональна митниця, в якій працював позивач, ліквідована та виключена з Державного реєстру підприємств та організацій України. Східна митниця є новоствореною юридичною особою, а не правонаступником Східної регіональної митниці.

Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118, встановлено, що у разі перетворення юридичної особи (реорганізації) код останньої зберігається за правонаступником.

Державна реєстрація Східної митниці проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 18 березня 2008 року, присвоєно власний ідентифікаційний код 35793589. Ліквідована Східна регіональна митниця мала код в ЄДРПОУ 34667116.

Судом встановлено, що Східна митниця має частково інші завдання та компетенцію, ніж Східна регіональна митниця.

Крім того, у Східної митниці, на відміну від ліквідованої Східної регіональної митниці, відсутні контрольно-координуючи функції щодо підпорядкованих їй митних органів регіону, і вони безпосередньо підпорядковані Держмитслужбі України. Також змінено зони діяльності створеної митниці. Різняться і штатні розписи ліквідованої Східної регіональної митниці та створеної Східної митниці.

Так, згідно із штатним розписом на 2008 рік Східної регіональної митниці, затвердженим Державною митною службою України від 27 лютого 2008 року, загальна кількість працівників митниці складала 495 одиниць, а штатним розписом на 2008 рік Східної митниці, затвердженим Державною митною службою України від 26 березня 2008 року, загальна кількість працівників митниці складала 466 одиниць.

За таких обставин суд не погоджується із твердженням позивача про те, що мало місце не ліквідація, а реорганізація Східної регіональної митниці, а також, що структурні підрозділи Східної митниці, її функції та повноваження, її Положення, штатний розклад залишилися тими самими, що були і у Східної регіональної митниці, і зона діяльності Східної митниці залишилась без змін.

Доводи позивача про те, що юридична адреса Східної регіональної митниці та Східної митниці є однаковими і остання знаходиться в тому ж адміністративній будівлі, що і Східна регіональна митниця, а також що майно Східної регіональної митниці перейшло у ведення Східної митниці не дають підстав вважати, що відбулася реорганізація, а не ліквідація Східної регіональної митниці.

Не свідчать про таке і посилання позивача на те, що посада і функціональні обовязки головного інспектора митного поста “Донецьк-аеропорт” залишились без змін в Східній митниці.

Не свідчить про те, що Східна митниця є правонаступницею Східної регіональної митниці і та обставина, що наказом Державної митною служби України від 29 січня 2008 року № 64 “Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць” правонаступником в частині видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям, пенсія яким призначена на умовах і відповідно до норм Закону України “Про державну службу”, визначено Східну митницю у разі звернення колишніх посадових осіб Східної регіональної митниці.

Твердження позивача про те, що відповідач 1 повинен був запропонувати йому іншу роботу на тому ж підприємстві судом до уваги не приймається, оскільки вимоги ч. 2 ст. 40 та ст. 492 КЗпП України, на які посилається позивач, не застосовуються при ліквідації підприємства (установи, організації).

У звязку із тим, що мало місце ліквідація Східної регіональної митниці, а не її реорганізація, на позивача не поширюються положення частин 2 та 3 ст. 40 КЗпП України.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови № 9 від 6 листопада 1992 р. “Про практику розгляду трудових спорів” при ліквідації підприємства (установи, організації) правила п. 1 ст. 40 КЗпП України можуть застосовуватися і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Наказом Державної митної служби України від 30 квітня 2008 року № 13-к “Про прийом на роботу” до Східної митниці з 1 травня 2008 року у порядку переведення зі Східної регіональної митниці прийнято на роботу працівників. Зазначеним наказом позивача на роботу до Східної митниці не переведено.

За таких обставин, доводи позивача щодо не вирішення відповідачем 1 при його звільненні питання про переважене право позивача залишення на роботі у звязку із відсутністю в сімї інших осіб, які мають самостійний заробіток, є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Крім того, судом встановлено, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2009 року по справі № 2-а-10483/08/0570 за позовом ОСОБА_2. до Державної митної служби України, Східної регіональної митниці, Державного казначейства України про визнання незаконними та скасування наказів Державної митної служби України від 29 січня 2008 р. № 61 в частині ліквідації Східної регіональної митниці та наказу від 25 квітня 2008 р. № 655-к в частині звільнення, наказу Східної регілональноїмитниці від 29 квітня 2008 р. № 173-к в частині звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення судових витрат на оплату правової допомоги, скасовано постанову Донецького окружного адмінністративного суду від 22 жовтня 2008 р., якою позов ОСОБА_2. задоволено, та у задоволення повозних вимог ОСОБА_2. відмовлено.

Відповідно до обставин, встановлених у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2009 р. по справі № 2-а-10483/08/0570, Східна регіональна митниця повністю ліквідована, а висновок суду піршої інстанції про реорганізацію зазначеної установи судом апеляційної інстанції визнано помилковим.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2009 року по справі № 2-а-10483/08/0570 набрала законної сили, то суд приймає як належні докази в адміністративній справі ті обставини, що були встановлені при вирішенні адмінінстративної справи за позовом ОСОБА_2. до Державної митної служби України, Східної регіональної митниці та Державного казначейства України.

Оскільки судом встановлено, що дійсно мала місце ліквідація Східної регіональної митниці, а при звільненні позивача вимоги чинного законодавства дотримано, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Східної митниці, Східної регіональної митниці про визнання протиправним та незаконним звільнення ОСОБА_1., зобовязання Державної митної служби України поновити ОСОБА_1. на роботі у займаній до звільнення посаді та про стягнення з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1. заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, відмовити у повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 травня 2009 року у присутності представника позивача та представника відповідачів.

Повний текст постанови виготовлений 30 травня 2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя М.С.Могильницький

СуддіО.О. Шальєва

А.Б. Христофоров