Ухвала суду № 67497153, 16.06.2017, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/781/17

Провадження № 1-кс/654/221/2017

У Х В А Л А

про надання дозволу на проведення позапланової перевірки

16 червня 2017 року Слідчий суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Данилевський М.А., за участю секретаря Друговин В.М., прокурора - Дворецького О.О., слідчого - Бузукіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Голопристанського районного суду винесене слідчим СВ Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Бузукіним С.О. в кримінальному провадженні № 12012230020000230 від 30.11.2012 клопотання про надання дозволу на проведення позапланової перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2017 слідчий СВ Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Бузукін С.О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, пов'язаного з використанням та охороною земель території ринку ТОВ «Паритет» по вул. Шкільна, 64, в с. Залізний Порт Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. Клопотання погоджено з прокурором.

Клопотання мотивовано тим, що в проваджені СВ Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12012230020000230 від 30.11.2012 за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України.

В період часу з 2008 по 2011 рік в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області на території ринку ТОВ «Паритет», невстановлені особи шляхом обману заволоділи майном ОСОБА_2

Встановлено, що у 2006 році ФОП ОСОБА_2, було отримано торгівельне місце на ринку ТОВ «Паритету» у с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області по вул..Шкільна, 64-В, на усній домовленості між ОСОБА_2, та ОСОБА_3 Під час усної домовленості було встановлено те, що ОСОБА_2, будує дві торгівельні точки та по завершенню будівництва вони перейдуть у власність ОСОБА_2, та по завершенню будівництва торгівельні точки залишились у власності ТОВ «Паритет».

Враховуючи вищенаведене, слідчий просить надати дозвіл на проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, пов'язаного з використанням та охороною земель території ринку ТОВ «Паритет» по вул. Шкільна, 64, в с. Залізний Порт Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог п.18 ст.3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Тобто, за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування. Відповідно до вимог ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (КПК України). Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.

Порядок кримінального провадження врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, а у відповідності до положень ст.ст. 84, 99 КПК України, висновки ревізій та акти перевірок відносяться до документів як процесуальних джерел доказів.

Положення ст.ст. 40, 91, 92, 93 КПК України визначають обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, обов'язок доказування та порядок збирання доказів.

В той же час, Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року, було внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які набули чинності 25.04.2015 року, зокрема виключено п.6 ч.2 ст.36 і п.4 ч.2 ст.40, які передбачали право прокурора та слідчого на призначення ревізій та перевірок.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про призначення документальної позапланової перевірки, слідчий жодним чином не обґрунтував необхідність призначення перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді, та не зазначив про те, в чому полягає неможливість отримання даних, які цікавлять слідство в інший спосіб, зокрема в порядку ст.93 КПК України, з огляду на те, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, до числа яких положення п.19 ч.1 ст.3 КПК України відносять слідчого і прокурора, а не слідчого суддю, повноваження якого регламентовані п.18 ч.1 ст.3 КПК України.

Разом з тим, до клопотання слідчого не додано жодного доказу на підтвердження того, що органом досудового слідства вичерпані можливості збирання доказів в інший спосіб, а інші докази слідство не може отримати в порядку ст. 93 КПК України в інший спосіб, окрім призначення позапланової перевірки.

Як зазначено в ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді, і клопотання про застосування цих заходів на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 408 від 13.08.2014 року «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» встановлено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців не потребуються у разі, якщо такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених КПК України.

Згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно п. 1 Положення Про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого указом Президента України № 454/2011 від 13.04.2011(далі - Положення) Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель щодо виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також щодо додержання режиму використання їх територій; ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Відповідно до п. 6. Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); здійснювати відповідно до законодавства фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання та розкриття порушень вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; викликати громадян для одержання усних та письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу; опломбовувати приміщення, устаткування, апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення їх діяльності; передавати до прокуратури, органів досудового слідства та органів дізнання матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

А ні в клопотанні про проведення позапланової перевірки, а ні в судовому засіданні прокурором та слідчим не доведено, яким чином результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, пов'язаного з використанням та охороною земель території ринку ТОВ «Паритет», можуть бути використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 93, 99, 110, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя М. А. Данилевський