Постанова № 6749565, 20.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2009 р.                                                                       справа № 2а-10218/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Шалагіновій М.В.

за участю:

представника позивача Ваховської Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом           Державної податкової інспекції у Ворошиловському

районі м. Донецька

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний

комплекс «Марат»

про           стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначили, що відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька як платник податків. Відповідач станом на 17.06.2009р. має заборгованість з податку на прибуток в сумі 434866,88 грн. (434836,04 грн. – основна сума боргу, 3,04 грн. – пеня, 27,80 грн. – штрафна санкція).

З метою стягнення заборгованості відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги, але сума заборгованості не сплачена.

Просили стягнути з відповідача заборгованість в сумі 434866,88 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїх заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.

За таких підстав суд відповідно до ст. 128 КАС України визнав можливим розглянути справу без участі представника відповідача та на підставі доказів наданих у справі.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа і включений до ЄДРПОУ та знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Ворошиловському районі м. Донецька.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідно до п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток підприємств є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У відповідності до п.п. 1, 3, 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств є загальнодержавними податками.

Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання платника податку, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли такі рішення оскаржені у апеляційному або судовому порядку.

Згідно з п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадку, коли сума податкового зобов’язання визначена контролюючим органом, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом 10 днів з дня отримання податкового повідомлення, окрім випадків, коди податківець починає процедуру апеляційного або судового узгодження. П.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена протягом 10 днів, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Актом про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціям з нерухомим майном від 23.07.2008р. № 1380/23-2/02650794 встановлено наступні порушення: заниження податку на прибуток за півріччя 2005 року на суму 289230 грн.; заниження податку на додану вартість в квітні 2005 року на суму 231384 грн.

На підставі зазначеного акту позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002472340/2 від 08.10.2008р., яким визначено відповідачу податкове зобов’язання в сумі 434866,88 грн. з урахуванням штрафу та пені. Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржене не було.

З метою погашення боргу позивачем були направлені відповідачу перша та друга податкові вимоги (№ 1/1558 від 23.10.2008р. та №2/1972 від 05.12.2008р. відповідно), які відповідачем не оскаржені.

08.01.2009р. позивачем прийнято рішення № 1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

До теперішнього часу заборгованість не погашена.

У відповідності до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов’язок юридичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Доказів сплати податкового боргу відповідач судові не надав. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом. Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суму податкового боргу, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що воно є необґрунтованим і не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено необхідність на теперішній час застосування заявлених засобів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» про стягнення заборгованості, задовільнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» (83086, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, 7, ЄДРПОУ 02650794) на користь бюджету суму заборгованості у розмірі 434866,88 гривень.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24 липня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Козаченко А.В.