
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5217/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Коломийської міської ради Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконною бездіяльності та зобовязання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 02.11.2016 року звернулися до суду з позовом до Коломийської міської ради Івано-Франківської області в якому просять визнати незаконною бездіяльність відповідача у формі неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва житлового будинку в районі вулиці Дмитра Вітовського в м. Коломиї, та зобов'язати Коломийську міську раду вчинити певну дію у відповідності до закону, а саме: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі вулиці Дмитра Вітовського в м. Коломиї для будівництва житлового будинку для ОСОБА_1
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 року позов задоволено частково.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю.
Апеляційну скаргу подано Коломийською міською радою Івано-Франківської області на постанову суду першої інстанції, яка просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані скарги не підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до міського голови п. І. Слюзара із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,08 гектара. Земельна ділянка розташована в районі між вул. ОСОБА_3 та вул. Південною, та вказав, що вищезазначеною ділянкою добросовісно, відкрито і безперервно користується з 1989 року по даний час, також до відповідної заяви подав заяви осіб, які підтверджують користуванням ним вказаною земельною ділянкою.
Згідно відповіді Коломийської міської ради від 12.01.2016 р. №П-1220, заяву ОСОБА_1 05.01.2015 року розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань екології, використання земель, природних ресурсів та регулювання земельних відносин і рекомендовано звернутись у відділ архітектури та містобудування для узгодження можливості відведення земельної ділянки у зазначеному місці та інформовано про необхідність надання документів.
Згідно клопотання позивача від 02.02.2016 року він додав необхідні документи до свого клопотання та просив задовольнити його клопотання про передачу земельної ділянки у власність.
Управління Держгеокадастру у Коломийському районі від 26.01.2016 №02-3/032 вказує, що за ОСОБА_1 зареєстрованим за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. 17а/4 відсутня інформація про наявність земельних ділянок у власності чи в оренді по м. Коломия.
Згідно повідомлення Коломийської міської ради від 16.03.2016 №Ж-227, у відділі земельних відносин міської ради зареєстровано його заяву стосовно надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по ОСОБА_3 для ведення садівництва. Відповідно до рекомендацій постійної комісії міської ради з питань екології, використання земель, природних ресурсів та регулювання земельних відносин остаточне рішення буде прийнято на сесії міської ради.
16.05.2016 року ОСОБА_1 знову звернувся до відповідача, який згідно повідомлення від 03.06.2016 №Ж-731 вказав те, що йому неодноразово наголошувалось про необхідність виготовлення та погодження в установленому порядку картографічних матеріалів оскільки земельна ділянка, на яку він претендує орієнтовно уже виділена в користування. Проте, на даний час кадастровий план земельної ділянки по вул. Д. Вітовського до відділу земельних відносин не представлений. Враховуючи наведене, його заяву залишено без задоволення.
12.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Коломийської міської ради, яка повідомленням від 05.10.2016 р. №Ж-1342, вказує про не представлення ним документів, які б підтверджували правомірність використання земельної ділянки у зазначеному масиві, а використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів є порушенням вимог чинного законодавства. Загострення ним уваги на тому, що створення масиву індивідуальної житлової забудови та погодження виділення земельних ділянок учасникам АТО потребувало погодження з ним та його сімєю як такою, що самовільно використовує земельну ділянку у зазначеному районі позбавлено будь-якого сенсу, адже ані державний акт на право власності на земельну ділянку, ані укладений у встановленому порядку та зареєстрований договір оренди на земельну ділянку у нього відсутній, а отже він не являється правомірним землекористувачем. Розгляд питання щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зазначеному місці можливий лише за наявності погоджених планово-картографічних матеріалів, які свідчитимуть про можливість відведення йому земельної ділянки зазначеного розміру у зазначеному місці.
12.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до міського голови ОСОБА_4 із клопотання про надання витягу із Державного земельного кадастру, а саме картографічного плану місцевості в районі вул. ОСОБА_3 з відомостями про формування земельних ділянок.
Згідно даних кадастрового плану земельної ділянки в м. Коломия по вул. Вітовського, біля буд. 23 ОСОБА_1, загальна площа земельної ділянки що відводиться - 0,0398 га для ведення садівництва.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 22.05.1997 №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України.
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими Законами, які не повинні суперечити положенням цього ж Закону.
Органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Конституція України передбачає, що предметом віддання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та ст. 43 вищевказаного Закону України «Про місцеве самоврядування». Конституційне призначення місцевого самоврядування полягає в праві територіальних громад як самостійно, так і через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах законів.
Згідно із статтею 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно пункту 34 частини 1 статті 26 зазначеного закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до законодавства питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради.
Так, відповідно до положень Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV, рішення відповідних рад щодо надання земельних ділянок приймаються на підставі розроблених проектів відведення земельних ділянок. Необхідність розробки та затвердження таких проектів обумовлена приписами статті 50 Закону України «Про землеустрій». Документація із землеустрою визначається як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Частиною першою статті 125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. А згідно частини пятої земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
На підставі частин 1 та 2 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно із положеннями частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою вказаної статті ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята, одинадцята статті 118 ЗК України).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
Згідно витягу з протоколу вісімнадцятої сесії Коломийської міської ради сьомого демократичного скликання від 23.02.2017 року не прийнято рішення за заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі вул. ОСОБА_3, наявного в матеріалах справи, однак не є належним чином завіреним відповідачем, а рішення про відмову як зазначає апелянт не подано до суду чи позивачу.
Суд вважає, що бездіяльність Коломийської міської ради у формі неприйняття рішення за заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва житлового будинку в районі вулиці Дмитра Вітовського в м. Коломиї є незаконною та необґрунтованою, оскільки Коломийська міська рада не дотрималась вищезазначеним вимогам закону та не прийняла рішення по заявах про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі вул. ОСОБА_3 під житлове будівництва, чи садівництво, а тому апеляційний суд погоджується, що діями відповідача порушено права ОСОБА_1, якому також не було надано повної відповіді про рішення органу місцевого самоврядування, а також не було враховано всіх обставин його доводів про користування вказаною земельною ділянкою.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статті 118 ЗК України, а тому судом першої інстанції правомірно прийнято рішення, щодо задоволення частково позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Коломийської міської ради Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.03.2017 року у справі №346/5791/16-а провадження №2-а/346/13/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
ОСОБА_6
Повний текст ухвали виготовлено 29.06.2017 року
Судове рішення № 67481786, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 346/5791/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: