Ухвала суду № 67480486, 30.06.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 рокум. Ужгород№ 807/766/17

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного підприємства "Брустурянське лісомисливське господарство" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства "Брустурянське лісомисливське господарство" про застосування заходів реагування.

Ухвалою судді від 20 червня 2017 року позовна заява була залишена без руху, оскільки така не відповідає нормам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачем не надано суду доказів сплати судового збору та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви у строк до 30 червня 2017 року.

30 червня 2017 року до суду надійшло клопотання позивача, яким просить відстрочити Державній екологічній інспекції у Закарпатській області сплату судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі, мотивуючи тим, що Держекоінспекція у Закарпатській області фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та на даний час кошти на здійснення представницької діяльності, зокрема, на сплату судового збору відсутні.

З приводу наведеного суд зазначає наступне: питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", Кабінет Міністрів України зобовязав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обовязком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.

Разом з тим, суд вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору, та зауважує, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна позиція висвітлена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2, за змістом якої обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання та, враховуючи, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, суддя приходить до висновку, що наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, відстрочення сплати судового збору в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.

Відтак, суд приходить висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви. А тому, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі слід відмовити.

Недоліки, зазначені в ухвалі від 20 червня 2017 року, позивачем у встановлений судом строк усунуті не були.

За наведених обставин позовну заяву слід повернути позивачу з підстав, визначених п.1 ч.3 ст.108 КАС України, а саме: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Розяснити позивачу, що в силу ч.6 ст.108 КАС України, залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись п.1 ч.3 ст.108, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного підприємства "Брустурянське лісомисливське господарство" про застосування заходів реагування - повернути позивачеві.

3. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_1