Ухвала суду № 67440049, 22.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/3041 /2017 Головуючий у 1-й інстанції: Білоцерківець О.А.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Рибак І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.

секретаря судового засідання Проаспет К.О.

за участю прокурора Савчака В.В.

захисників Свєтлічного А.О., Сторожук О.С.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчака В.В., захисників Сторожук О.С., Свєтлічного А.О., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року,

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О., погоджене заступником начальника управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України МиргородськоюО.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 464 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 001 536 гривень відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єнакієве, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчих та процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

-не відлучатись з міста Підгорне, Дніпропетровської області, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

-утриматись від спілкування (поза проведенням процесуальних дій) зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними.

Строк дії ухвали визначено до 21 липня 2017 року включно.

Ухвала мотивована тим, що слідчим та прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні та захисники підозрюваного подали апеляційні скарги.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу та доповнення до неї вказує на те, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення належним чином не враховано наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі, що вже само по собі може бути підставою для переховування від органів досудового розслідування та суду. Також, на думку прокурора, існує ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а враховуючи, що досудовим розслідуванням на даний час не викрито всі фіктивні підприємства існує ще ризик продовження підозрюваним злочинної діяльності. Крім того, розмір спричиненої шкоди становить 5 505 913 615 гривень, у зв'язку з чим визначений слідчим суддею розмір застави не зможе, як вважає прокурор, в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому його необхідно збільшити.

Захисник Сторожук О.С. в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року змінити, визначити розмір застави у межах від 80 до 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вказує на те, що наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі ґрунтуються тільки на припущеннях та належним чином не доведені. Слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу належним чином не прийняв до уваги міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обставини, які характеризують особу підозрюваного, що у нього на утриманні є батьки похилого віку, непрацездатна матір дружини, що підозрюваний раніше не судимий. Визначений розмір застави суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки за вчинення особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від 80 до 300 розмірів для працездатних осіб, розмір застави 4 001 536 гривень слідчим суддею належним чином необґрунтовано.

Захисник Свєтличний А.О. в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Вказує на те, що наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не доведено.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні апеляційних скарг захисників відмовити, доводи захисників, підозрюваного, які підтримали свої апеляційні скарги, просили їх задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні першого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017000000001630 від 23.05.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

24.05.2017 р. ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

24.05.2017 р. слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчук О.О., за погодженням із заступником начальника управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України Миргородською О.М., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а також на характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, що на думку сторони обвинувачення свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливості ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування відносно нього інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

25.05.2017 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було частково задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О., погоджене із заступником начальника управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України МиргородськоюО.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 464 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 001 536 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 21 липня 2017 року, включно.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується та вважає, що воно підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити,сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції в повному обсязі не були дотримані.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

24.05.2017 р. ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме в умисних діях, які виразилися в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжкого злочину, а також у злочинах, вчинених такою організацією, крім того, в умисних діях, які виразились у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене злочинною організацією.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується зібраними у провадженні доказами.

Відповідно до Рішень європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Підставами взяття під варту виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення (у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але вказують на причетність особи до вчиненого злочину).

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_3 до участі у злочинній організації з метою вчинення тяжкого злочину, а також у злочинах, вчинених такою організацією, крім того, до зловживання владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене злочинною організацією, є обґрунтованим, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Розглядаючи клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу, як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, в їх сукупності, можливість останнього залишити територію України, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні та прокурором в апеляційній скарзі ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_3, як колишньої особи, що входила до керівного складу територіального управління ДПС України, перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Що стосується існування ризиків можливості ОСОБА_3 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, то встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у складі чітко структурованої злочинної організації із за діянням значної кількості фізичних та матеріальних ресурсів, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності та намагання приховати вже вчинені злочини.

Крім того, на даний час органом досудового розслідування не встановлені всі члени вказаної злочинної організації, до складу якої входить також і ОСОБА_3, а деякі з них активно переховуються від органів досудового розслідування та суду, що на переконання колегії суддів зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, як з метою уникнення можливої власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими учасниками злочинної організації, а тому ризик втручання у проведення досудового розслідування може виправдати його тримання під вартою.

Відповідно до статті 178 КПК України, колегія суддів також враховує наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких останній підозрюється, характеризуючі дані про особу ОСОБА_3, в їх сукупності, його вік та стан здоров'я, репутацію підозрюваного, матеріальний та сімейний стан, розмір майнової шкоди, які не унеможливлюють перебування підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме в умисних діях, які виразилися в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжкого злочину, а також у злочинах, вчинених такою організацією, крім того, в умисних діях, які виразились у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене злочинною організацією.

Таким чином підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, по справі не вбачається, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_3, який би в повній мірі міг гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, в разі внесення застави.

Апеляційний суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, а тому з урахуванням конкретних обставин кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваного ОСОБА_3, те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявності по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, вважає, що застава у розмірі 5 000 000 грн., тобто у розмірі, що перевищує триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладені на нього обов'язків у випадку внесення застави, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, розміру майнової шкоди та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи, щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а:

Апеляційні скаргипрокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчака В.В., захисників СторожукО.С., Свєтлічного А.О., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О., погоджене заступником начальника управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України Миргородською О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 464 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 001 536 гривень відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Якимчука О.О., погоджене заступником начальника управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України Миргородською О.М., про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,- задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21 липня 2017 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 000 (п'яти мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці України, з урахуванням раніше сплаченої застави на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (03680, місто Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ 02894757) НОМЕР_1, МФО 820172 в ДКСУ.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків 21 липня 2017 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді,суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається на користь держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, взяти під варту в залі суду.

Виконання ухвали покласти на орган досудового розслідування, а контроль за її виконанням на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчака В.В.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _____ ______

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Лашевич В.М.