Ухвала суду № 67439982, 20.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

з участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Густякова Ю.В.

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна ПрАТ «Інтернафтогазбуд», адвоката Шульженко І.В., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Даніча Є.О. та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26004012720263, який належить ПрАТ «Інтернафтогазбуд», що відкритий в АТ «Укрексімбанк», за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані слідчим матеріали доводять наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так, апелянт зазначає про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти ПрАТ «Інтернафтогазбуд», посилаючись на ті обставини, що дане товариство не є юридичною особою відносно якої здійснюється кримінальне провадження, його посадовим особам про підозру не повідомлено, а господарська діяльність, яка здійснюється даним товариством є законною та не має ніякого відношення до кримінального провадження. Крім того, на думку апелянта, слідчим суддею не було враховано і співмірності розміру завданих збитків з сумою коштів які знаходяться на банківському рахунку, а також негативних наслідків такого заходу забезпечення кримінального провадження для товариства.

Також, апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення його власника, копію постановленого судом рішення ним було отримано 31 березня 2017 року, проте подати апеляційну скаргу не зміг вчасно, оскільки перебував на лікарняному, у зв'язку з чим просить визнати причину пропуску строку поважною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що подати апеляційну скаргу в межах строку визначеного ст. 395 КПК України, представник не мав можливості у зв'язку з перебуванням на лікарняному, що підтверджується копією листа непрацездатності (а.с. 61), колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно, виходячи з наступного.

Так, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000386 від 13 лютого 2017 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно доводів клопотання слідчого, в ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2016 року, службові особи ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», діючи за попередньою змовою із службовими особами ПрАТ «Інтернафтогазбуд», зловживаючи службовим становищем, виконуючи зобов'язання по договору про спільну інвестиційну діяльність з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Ретичинської площ, видобули з свердловини № 1, яка є власністю НАК «Надра України» природний газ загальним об'ємом 750 тис.м.куб. вартістю майже 7 млн.грн., який у подальшому незаконно привласнили та використали у своїй діяльності, чим завдали державі збитків.

В рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів, що знаходяться на рахунку № 26004012720263, який належить ПрАТ «Інтернафтогазбуд» відкритий в АТ «Укрексімбанк», з метою відшкодування завданих збитків.

Вказане клопотання слідчий суддя задовольнив, пославшись на наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою спеціальної конфіскації майна.

Проте, дослідивши доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріали, колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, згідно вимог ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, а саме з метою спеціальної конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Однак, санкція ч. 5 ст. 191 КПК України, не передбачає такого виду покарання як спеціальна конфіскація майна. Доказів з приводу того, що в даному кримінальному провадженні конфіскація майна може бути застосована як захід кримінально-правового характеру, в матеріалах клопотання відсутні.

Також, положення ч. 6 ст. 170 КПК України зазначають, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, а саме з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Таким чином, дана норма закону вказує на ті обставини, що у разі накладення арешту на майно з метою відшкодування завданих збитків або забезпечення цивільного позову, необхідно довести розмір завданої шкоди, або має бути заявлений цивільний позов.

Цивільного позову в рамках даного кримінального провадження не заявлено, а належних даних на підтвердження розміру завданих збитків стороною обвинувачення не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні слідчий, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

У зв'язку з цим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника власника майна ПрАТ «Інтернафтогазбуд», адвоката Шульженко І.В., про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу представника власника майна ПрАТ «Інтернафтогазбуд», адвоката Шульженко І.В., - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Даніча Є.О. та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26004012720263, який належить ПрАТ «Інтернафтогазбуд», що відкритий в АТ «Укрексімбанк», за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого з ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Даніча Є.О. про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26004012720263, який належить ПрАТ «Інтернафтогазбуд», що відкритий в АТ «Укрексімбанк», відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/2598/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Бортницька В.В.

Доповідач Присяжнюк О.Б.