Рішення № 67439171, 21.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/17718/16-ц Головуючий суддя І інстанції Зуб Г. А.

Провадження № 22-ц/790/4201/17 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів надання послуг

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

21 червня 2017 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Яцини В.Б.,

Суддів: Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківводоканал» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 травня 2017 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року Комунальне підприємство «Харківводоканал»звернулось до суду із зазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 5202 грн. 98 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2000 року по 30.09.2016 року в розмірі 3906 грн. 53 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.01.2009 року по 30.09.2016 року у розмірі 927 грн. 58 коп.; індекс інфляції 318 грн. 00 коп.; 3% річних від простроченої суми 50 грн. 87 коп., та судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що позивач вже звертався до Київського районного суду м. Харкова з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Але, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2016 року судовий наказ від 05.09.2016 року був скасований. Відповідач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку № 16821. У підсумку за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 5202 грн. 98 коп.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 травня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 347 гривень 34 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 травня 2016 року по 30 вересня 2016 року в розмірі 302 грн. 40 коп., індекс інфляції в розмірі 28 грн. 06 коп.; три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 16 грн. 88 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду КП «Харківводоканал» оскаржило його в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення просить залишити без змін; стягнути судові витрати на користь позивача.

При цьому посилалось на те, що рішення незаконне, необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неналежному дослідженні всіх доказів під час розгляду справи. Суд першої інстанції проігнорував наданий позивачем розрахунок, та на власний розсуд без відповідного мотивування розрахував суму заборгованості для стягнення. Вважає, що судом першої інстанції було невірно застосовано та розраховано строк позовної давності відносно вимог КП Харківводоканал.

Зазначив, що з наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 недоплачувала, а за 2015-2016 роки взагалі не оплачувала надані позивачем послуги, вважаючи що вони оплачуються за рахунок призначеної їй субсидії. За судовим рішенням на користь КП Харківодоканал судовий збір взагалі не присуджено, що є порушенням ст. 88 ЦПК України, оскільки суду необхідно було стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь КП Харківводоканал 689,00 грн, та на користь держави 689,00 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково, з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обовязків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», установлено, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем.

Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.

Пунктами 18, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМ України від 21 липня 2005 р. N 630, передбачено внесення плати за надані послуги у разі відсутності засобів обліку води і теплової енергії споживачем не пізніше 20 числа місяця відповідно до затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Статтями 64, 66, 67, 68, 156, 162 Житлового кодексу України, статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМ України від 08.10.1992 року № 572, пунктом 30 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630 (надалі-Правила) передбачені обовязки власників, наймачів та орендарів квартир оплачувати комунальні послуги. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Статтею 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що споживач зобовязаний своєчасно вносити плату за використану питну воду та відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення

Згідно зі ст. 509 ЦК України - зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України (в тому числі і з юридичних фактів).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, сплатити гроші тощо). Хоча між сторонами по справі не укладено письмового договору на оплату послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення, проте, між сторонами фактично існували і існують правовідносини по наданню послуг, позивач фактично їх надавав, а відповідач раніше здійснював оплату за надані послуги, але не в повному обсязі. Отже, між позивачем та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку, позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав, а відповідач належним чином, вчасно плату за надані послуги у встановленому порядку не вніс.

Судовим розглядом встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована і проживає ОСОБА_1, яка є споживачем послуг позивача, які він надає з централізованого водопостачання та водовідведення, на підставі чого на імя відповідача відкритий абонентський особовий рахунок № 16821.

КП «Харківводоканал» зверталось до Київського районного суду м. Харкова із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з відповідачів та виданий судовий наказ.

12.10.2016 року Київським районним судом м. Харкова постановлена ухвала про скасування судового наказу за заявою відповідача ОСОБА_1

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача та приймаючи рішення щодо стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 347 гривень 34 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 травня 2016 року по 30 вересня 2016 року в розмірі 302 грн. 40 коп., індекс інфляції в розмірі 28 грн. 06 коп.; три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 16 грн. 88 коп., суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є користувачем послуг, що надає позивач, в результаті неналежного проведення розрахунків за отримані послуги утворилася заборгованість.

З урахуванням того, що є переривання строку позивної давності, передбаченої вимогами ст. 257 ЦК України, суд обґрунтовано дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за період з 1 травня 2016 року по 30 вересня 2016 року.

Однак при цьому суд першої інстанції безпідставно, не навівши обгрунтування свого розрахунку, не взяв розрахунок позивача, здійснений в межах трирічної позовної давності, а.с. 44 на звороті. Згідно до вказаного розрахунку, який відповідає даним зі зведеної картки абонента ОСОБА_1, в яких враховані всі нарахування за надані послуги, проведені оплати та отримані субсидії, в період з 01.10.2013 по 30.09.2016р. сума заборгованості ОСОБА_1 наступна:

За послуги водозабезпечення: 915, 31 грн, плюс 28,50 грн. 3% річних, 172,14 грн. інфляційних втрат, а всього 1115,95 грн.

За послуги водовідведення: 576,50 грн., плюс 18,52 грн. 3 % річних, 115,74 грн. інфляційних втрат, а всього 710,76 грн.. Остаточна сума до стягнення - 1826,71 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачена наступна відповідальність за порушення грошового зобов'язання:

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повністю зясував обставини справи стосовно розміру заборгованості, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає зміні в бік збільшення розміру стягнення заборгованості у зазначених вище розмірах.

При цьому колегія суддів відповідно до ст.ст. 82, 88 ЦПК України змінює розмір відшкодування судових витрат, які відповідач має відшкодувати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, зменшивши їх розмір з урахуванням обмеженого доходу відповідача, яка отримує пенсію, середньомісячний розмір якої за період з січня 2015 по травень 2017 року складає 1230, 22 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 травня 2017 року змінити.

Збільшити стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» до суми 1826, 71 грн., а саме: за водопостачання - 915,31 грн., 172,14 грн. індексу інфляції, 28,50 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми; за водовідведення - 576,50 грн., 115,74 грн. індексу інфляції, 18,52 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми.

В рахунок відшкодування судового збору стягнути з ОСОБА_1: 689 грн на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», а також 689 грн. - на користь держави

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя

Судді колегії