Постанова № 67426552, 27.06.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017 року Справа № 904/8314/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Березкіна О.В., Антонік С.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №252 від 06.06.2016 р.;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017р. про відстрочення виконання рішення суду у справі № 904/8314/15

за позовом публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Проско Ресурси, м. Дніпро

про стягнення 6 376 996, 67 доларів США строкової заборгованості за кредитним договором, 812 984, 20 доларів США строкової заборгованості по сплаті процентів, 82 756, 14 доларів США простроченої заборгованості по сплаті процентів, 708 381, 89 доларів США пені, 35 423, 92 доларів США 3 % річних, 207 400, 00 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті ухвали місцевого господарського суду:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017р. у справі № 904/8314/15 (суддя Бондарєв Е.М.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю Проско Ресурси задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2016р. у справі № 904/8314/15 строком на 6 місяців до 27.10.2017р.

В іншій частині заяви відмовлено.

Задовольняючи заяву частково місцевий господарський суд визнав винятковими обставини в їх сукупності, в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, на які посилався відповідач, а саме сезонну діяльність відповідача (яка в холодний період року фактично не здійснюється, а в теплий період дасть можливість отримати прибуток та направити кошти на виконання судового рішення), наявність заборгованості по заробітній платі в розмірі 3 823 894, 23 грн., наявність значної дебіторської заборгованості перед боржником, обмеженість грошових коштів на рахунках, реальну загрозу банкрутства боржника та на наявні кризові процеси в економіці держави. Крім того суд взяв до уваги те, що грошові зобовязання у відповідача по даній справі виникли як у майнового поручителя іншої особи за кредитним договором.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи щодо права на відстрочку виконання рішення суду, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду відмовити повністю.

Апелянт вважає, що листи банківських установ, надані відповідачем в підтвердження відсутності грошових коштів і прийняті судом як докази, не дають підстав встановити наявність виключних обставин, оскільки ТОВ Проско Ресурси жодним доказом не підтверджено, що зазначені рахунки є всіма рахунками підприємства. Твердження про наявність значної дебіторської заборгованості перед боржником не дають гарантії можливості виконання рішення суду в подальшому, оскільки судом не проаналізовано розмір такої заборгованості та її співвідношення з розміром заборгованості перед ПАТ «ВТБ Банк». Крім того, посилаючись на ст.ст. 42 та 44 ГК України щодо власного ризику господарської діяльності зазначає, що сезонність виду діяльності відповідача жодним чином не пливає на його платоспроможність, оскільки рішення суду від 22.09.2016р. вже більше 7 місяців не виконується, у звязку з чим порушуються права позивача на повне погашення боржником своєї заборгованості. Також відповідач не надав доказів, які б свідчили про його дії по зменшенню заборгованості та не надав доказів того, що після відстроченого терміну зможе погасити заборгованість в повному обсязі. Вважає, що звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду боржник намагається ухилитись від виконання своїх зобовязань та унеможливити виконання рішення суду.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач (а.с.75-77, т.3) не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Посилаючись на положення ст.121 ГПК України зазначає, що господарський суд у десятиденний строк розглядає заяву про відстрочення виконання рішення суду з викликом сторін та законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Положення чинного Господарського процесуального кодексу України не містять вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Відповідач звертає увагу на наявну загрозу банкрутства його підприємства та відсутність коштів на його рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, що може призвести до припинення діяльності підприємства та зробити взагалі неможливим виконання рішення суду у даній справі. Посилається на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017р., якою порушено провадження про банкрутство ТОВ Проско Ресурси за заявою ПАТ «ВТБ Банк». Доказами існування тяжкого фінансового стану підприємства відповідача є офіційна фінансова звітність: Баланс станом на 31.12.2016р. (Звіт про фінансовий стан) та Звіт про фінансові результати за 2016 рік (Звіт про сукупний дохід), які належним чином надіслані на адресу Державної фіскальної служби України. Довідки банківських установ та фінансова звітність є також вагомими підставами для застосування норм ст. 121 ГПК України.

Виконання рішення суду ускладнює специфіка виробничої діяльності відповідача (видобувна), тому має сезонний характер такого виробництва, що відображається на циклічності надходження грошових коштів та навпаки здійснення витрат (обігові кошти надходять виключно від продажу продукції власного виробництва). З 2014 року спостерігається низький рівень проведення розрахунків контрагентами за спожиту продукцію та брак наступних замовлень продукції власного виробництва, крім того, підприємство у виробничій діяльності використовує у великих обсягах енергоносії (електроенергія, газ), вартість яких постійно підвищується, що спричиняє також заборгованість по сплаті за використання енергоресурсів. Відстрочка виконання рішення суду надає можливість підприємству відповідача працювати та акумулювати грошові кошти для розрахунків з метою виконання судового рішення. Відповідач намагається докласти всіх зусиль для поступового погашення заборгованості. Посилається на правову позицію, викладену в Постановах ВГС України від 05.11.2014р. у справі № 37/322-09, від 25.01.2017р. у справі № 904/4316/15, від 25.01.2017р. у справі № 904/4318/15.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та призначено в судове засідання на 08.06.17р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.

У судовому засіданні 08.06.17р. оголошувалась перерва до 13.06.2017р.

У звязку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г., розпорядженням керівника апарату суду від 12.06.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Антонік С.Г.

У судовому засіданні 13.06.17р. оголошувалась перерва до 27.06.2017р.

Відповідач в судове засідання 27.06.2017р. не забезпечив явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

27.06.2017р. на адресу суду від позивача та відповідача надійшли клопотання відповідно про продовження розгляду справи та про відкладенням розгляду справи у звязку з веденням між сторонами переговорів з приводу укладення мирової угоди.

Колегія суддів відхиляє подані клопотання у звязку з тим, що строк розгляду апеляційної скарги у даній справі вже збільшився на підставі зміни колегії суддів, тому продовження такого строку неможливе, як і відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 27.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

В обґрунтування наведених в заяві обставин товариство з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" надало баланс станом на 31.12.2016 року, звіт про фінансові результати товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" за 2016 рік, копії заяви про порушення справи про банкрутство та ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду, постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Пунктами 7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи заяву про відстрочення виконання рішення, виходив з належним чином доведення боржником наявності значної дебіторської заборгованості перед боржником, обмеженості грошових коштів на рахунках, те, що діяльність боржника має сезонний характер, реальну загрозу банкрутства боржника, а також на наявність кризових процесів в економіці держави, дійшов висновку , що зазначені обставини в сукупності можуть бути визнані винятковим, в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. ТОВ «Проско Ресурси» не надало доказів, що надані ним дані про рахунки підприємства, на яких відсутні кошти є всіма рахунками підприємства. Отже, неможливо зробити висновок, що відповідачем надано належні та достатні докази відсутності грошових коштів у підприємства взагалі.

Приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги щодо сезонності основного виду діяльності боржника, яка в холодний період часу фактично не здійснюється, колегія суддів виходить з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження можливості виконання ним своїх зобовязань в даному періоді і тому вважає таке твердження ТОВ «Проско Ресурси» надуманими.

Боржником не надано доказів вчинення будь-яких дій щодо зменшення суми заборгованості, хоча прострочення в оплаті заборгованості за кредитними правовідносинами триває вже значний час.

Відповідачем не надано доказів відсутності грошових коштів у підприємства взагалі, а також не надано доказів в обґрунтування того, що після строку, на який він просить відстрочити виконання рішення суду, він зможе сплатити ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість у повному обсязі.

Фінансові труднощі боржника не можуть свідчити про те, що він не може своєчасно виконати рішення суду з підстав відсутності грошових коштів, оскільки така відсутність не може спричиняти неможливість виконання рішення суду, з огляду на існування інших способів виконання рішення суду, крім звернення стягнення на грошові кошти у передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України , невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017р. про відстрочення виконання рішення суду у справі № 904/8314/15 підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017р. про відстрочення виконання рішення суду у справі № 904/8314/15 10.05.2017р. скасуванню.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів змінює, покладаючи обовязок зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ТОВ «ПРОСКО РЕСУРСИ».

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ВТБ Банк на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017р. про відстрочення виконання рішення суду у справі № 904/8314/15- задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017р. про відстрочення виконання рішення суду у справі № 904/8314/15 - скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015 року по справі № 904/8322/15 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 600 грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 27.06.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя С.Г.Антонік