Постанова № 67424767, 27.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Справа № 922/1362/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі№ 922/1362/15 Господарського суду Харківської областіза позовомДержавного підприємства "Сєверодонецька теплоелектроцентраль"дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення коштів

за участю представників: позивачане з'явивсявідповідачаОСОБА_4 - особисто

ВСТАНОВИВ:

06.03.2015 Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 боргу у розмірі 33430,18 грн, пені у розмірі 12858,97 грн, три відсотки річних у розмірі 1547,92 грн, інфляційні втрати у розмірі 8612,22 грн., посилаючись на порушення відповідачем зобов'язання з оплати боргу за спожиту теплову енергію на потреби опалення належного на праві власності нежитлового приміщення.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 (судді: Новікова Н.А. - головуючий, Аріт К.В., Кухар Н.М.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 (судді: Білоусов Я.О. - головуючий, Фоміна В.О., Шевель О.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 скасовано; справу повернуто до Господарського суду Харківської області для направлення до Господарського суду Луганської області за територіальною підсудністю.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову у справі скасувати та направити справу на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, частини третьої статті 17 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до помилкового висновку суду про порушення господарським судом Харківської області правил підсудності.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду касаційної скарги повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2015 року Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення сум.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2015 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача вартість спожитої теплової енергії у розмірі 33430,18 грн, 3% річних у розмірі 1547,92 грн, інфляційних у розмірі 8612,22 та 1827,00 грн судового збору; в частині стягнення пені в розмірі 12858,97 грн відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.07.2015 рішення Господарського суду Харківської області залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2015 у цій справі скасовано; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 скасовано; справу повернуто до Господарського суду Харківської області для направлення до Господарського суду Луганської області за територіальною підсудністю.

Мотивуючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцем реєстрації як позивача, так і відповідача є місто Сєвєродонецьк, Луганської області, а, відтак, з огляду на приписи статті 15 Господарського процесуального кодексу України, справа у даному спорі є підсудною Господарському суду Луганської області. Станом на час звернення позивача з даним позовом (03.03.2015) за змістом розпорядження Вищого господарського суду України від 02.09.2014 № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснювалася, зокрема, підсудних Господарському суду Луганської області - Господарським судом Харківської області, тому справа була підсудна Господарському суду Харківської області. Однак станом на час повернення справи з Вищого господарського суду України на новий розгляд до Господарського суду Харківської області (13.04.2016) згідно з розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.04.2015 № 18-р "Про відновлення роботи Господарського суду Луганської області" з 06.04.2015 відновлено роботу Господарського суду Луганської області; відтак, після повернення справи Вищим господарським судом України на новий розгляд Господарський суд Харківської області повинен був направити справу за належною підсудністю до Господарського суду Луганської області, що відновив свою роботу.

Колегія суддів відзначає, що заходи правового реагування в районі проведення антитерористичної операції та забезпечення доступу громадян та юридичних осіб до суду визначені Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції". Так, статтею 1 цього Закону були передбачені особливості визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції. Зокрема, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, з метою забезпечення розгляду господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" Державна судова адміністрація України на підставі прийнятих в установленому законом порядку рішень про зміну меж або завершення антитерористичної операції в разі відновлення належних умов діяльності місцевих судів, апеляційних судів, які знаходяться в районі, де проводилася антитерористична операція, направляє до відповідного вищого спеціалізованого суду подання про можливість відновлення роботи відповідного місцевого, апеляційного суду. Голова відповідного вищого спеціалізованого суду видає розпорядження про відновлення роботи визначеного в поданні Державної судової адміністрації України місцевого або апеляційного суду.

Визначення територіальної підсудності справ, розгляд яких розпочинається після видання головою відповідного вищого спеціалізованого суду розпорядження про відновлення роботи місцевого, апеляційного суду у зв'язку із зміною меж району або завершенням антитерористичної операції, здійснюється без урахування положень цього Закону.

Місцеві та апеляційні суди, які розпочали розгляд справ відповідно до частин першої і другої статті 1 цього Закону, після видання головою відповідного вищого спеціалізованого суду розпорядження про відновлення роботи відповідних місцевих або апеляційних судів у зв'язку із зміною меж району або завершенням антитерористичної операції продовжують розгляд таких справ.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що територіальна підсудність справ, розгляд яких розпочинається після видання такого розпорядження, за змістом частини другої статті 3 Закону визначається за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України; однак за приписом частини третьої тієї ж статті місцеві та апеляційні суди, які розпочали розгляд справ відповідно до частини першої статті 1 Закону, після видання Головою Вищого господарського суду України розпорядження про відновлення роботи відповідних місцевих або апеляційних судів у зв'язку із закінченням АТО продовжують розгляд таких справ, тобто не передають їх за підсудністю до господарських судів, діяльність яких відновлено.

Отже, положеннями вказаного Закону установлено особливий порядок визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції, що стосується як позовів, що подаються після призупинення роботи визначених господарських судів, так і справ, розгляд яких не завершено станом на момент відновлення роботи таких судів.

Зазначені вище положення Закону судом апеляційної інстанції залишені поза увагою, відтак, висновок суду щодо порушення Господарським судом Харківської області правил територіальної підсудності визнається колегією суддів помилковим.

Відповідно до частини першої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права було допущено судом апеляційної інстанції, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду з огляду на приписи пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі № 922/1362/16 Господарського суду Харківської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т.Дроботова