Ухвала суду № 67401519, 18.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2012 р.Справа № 2-а-1318/10/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарях Руденко І.Ю. та Тулба О.О.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «ОльвіяЛатІнвест»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОльвіяЛатІнвест»до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби із Снігурівським відділенням (раніше Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року ТОВ «ОльвіяЛатІнвест»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002221501/0 від 27 липня 2009 року, № 0002221501/1 від 20 серпня 2009 року, № 0002221501/2 від 06 жовтня 2009 року, № 0002221501/3 від 28 грудня 2009 року за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств»на загальну суму 206690 грн. 40 коп..

В обґрунтування позову зазначалось, що посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області проведено невиїзну камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «ОльвіяЛатІнвест». За результатами перевірки складено акт за № 691/15-35520957 від 14 липня 2009 року, яким встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2008 рік на 196848 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002221501/0 від 27 липня 2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 196848 грн. за основним платежем та 9842 грн. 40 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року відмовлено ТОВ «ОльвіяЛатІнвест»у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, генеральний директор ТОВ «ОльвіяЛатІнвест»в апеляційній скарзі зазначає, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими. На думку апелянта, судом не враховано той факт, що товариство 12 травня 2009 року засобами електронного звязку подало до податкової інспекції уточнюючий розрахунок з податку на прибуток за 2008 рік, в якому зазначено, що сума завищеного обєкта оподаткування становить -33744841 грн.. Уточнюючий розрахунок було подано до перевірки податкового органу, що виключає можливість нарахування відповідачем податкового зобовязання та штрафних санкцій. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представників відповідача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 06 лютого 2009 року ТОВ «ОльвіяЛатІнвест» було подано до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області декларацію з податку на прибуток підприємства за 2008 рік.

14 липня 2009 року посадовою особою ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «ОльвіяЛатІнвест».

За результатами перевірки складено акт за № 691/15-35520957 від 14 липня 2009 року, яким встановлено порушення підприємством ст. 3, п. 16.2 ст. 16, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п. 3.1 розділу 3 наказу ДПА України від 29 березня 2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», що призвело до заниження податку на прибуток за 2008 рік на 196848 грн..

На підставі акта перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002221501/0 від 27 липня 2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 196848 грн. за основним платежем та 9842 грн. 40 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження названого податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002221501/1 від 20 серпня 2009 року, № 0002221501/2 від 06 жовтня 2009 року та № 0002221501/3 від 28 грудня 2009 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що уточнюючий розрахунок ТОВ «ОльвіяЛатІнвест»подано після проведення податковим органом невиїзної документальної (камеральної) перевірки, а тому ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»правомірно визначено позивачу зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств.

Так, відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п. п. 4.2.2 «в»п. 4.2 ст. 4 названого Закону контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі пяти відсотків суми донарахованого податкового зобовязання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «ОльвіяЛатІнвест»09 лютого 2009 року за № 26316 було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2008 рік.

14 липня 2009 року ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області проведено невиїзну камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результати якої встановлено порушення підприємством ст. 3, п. 16.2 ст. 16, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п. 3.1 розділу 3 наказу ДПА України від 29 березня 2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», що призвело до заниження податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 196848 грн..

На підставі наведених вище положень п. п. 4.2.2 «в»п. 4.2 ст. 4 та п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем у звязку з виявленими порушеннями було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002221501/0 від 27 липня 2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 196848 грн. за основним платежем та 9842 грн. 40 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на порушення податковим органом вимог п. п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виразилось у відмові прийняти уточнюючий розрахунок в електронному вигляді від 07 травня 2009 року, в якому позивач зменшив суму обєкта оподаткування на 33744841 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 названого Закону прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на імя керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

За змістом наведеної статті Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, у разі відмови посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію (уточнюючий розрахунок до податкової декларації), зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на імя керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «ОльвіяЛатІнвест»12 травня 2009 року засобами електронного звязку направило до податкового органу уточнюючий розрахунок з податку на прибуток за 2008 рік. Проте, квитанцією № 2 від 12 травня 2009 року підтверджується факт неприйняття відповідачем вказаного уточнюючого розрахунку (а. с. 144 (зворот).

Оскільки ТОВ «ОльвіяЛатІнвест»не виконало вимоги п. п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», посилання апелянта на подання уточнюючого розрахунку з податку на прибуток до проведення камеральної перевірки податковим органом не ґрунтуються на чинному на момент виникнення спірних правовідносин законодавстві. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що 28 вересня 2009 року, тобто після проведення податковим органом невиїзної камеральної перевірки податкової звітності позивача, ТОВ «ОльвіяЛатІнвест»подало до податкового органу уточнений розрахунок податкових зобовязань за № НОМЕР_1 у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації на прибуток за 2008 рік з відємним значенням обєкта оподаткування мінус 37283198 грн., чим фактично визнало факт неподання такого розрахунку до проведення перевірки відповідачем.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «ОльвіяЛатІнвест»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2012 року.

Головуючий:

Судді: