Постанова № 67335318, 23.05.2017, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2160/15-а

Провадження № 2-а/309/55/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2017 р. м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, управління Пенсійного Фонду України в м. Хуст та ОСОБА_3 районі про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання відмови у призначення пільгової пенсії неправомірною та зобовязання призначити та нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 з дати звернення. Посилається на те, що в січня 2015 року їй виповнилося 50 років і вона звернулася до управління Пенсійного Фонду України в м. Хуст та ОСОБА_3 районі із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах. Під час розгляду спеціалістами Пенсійного фонду її заяви, комісією головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було підтверджено період роботи на ОСОБА_3 фетро-фільцевій фабриці обробником головних уборів з 01.01.1984 р. по 21.08.1992 р., всього пільгового стажу 8 років 7 місяців 21 день, як характер роботи, який відповідає умовам та показникам, передбаченим позицією 2211100 а-16300 підрозділу 10 Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженого постановою КМ України №162 від 11.03.1994 року і при виконанні вимог п. «б» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» щодо віку та стажу дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Не погодившись з прийнятим рішенням Пенсійного фонду позивачка 03.06.2015 р. подала заяву про призначення їй пільгової пенсії. Розглянувши її заяву, відповідач 10.06.2015 р. прийняв рішення про відмову в призначенні вказаної пенсії, через те, що вона немає 10 років пільгового стажу роботи за Списком № 2. Позивач вважає, що вказана відмова у призначенні їй пенсії на пільгових умовах є неправомірною, оскільки факт її роботи на ОСОБА_3 фетро-фільцевій фабриці обробником головних уборів підтверджений відомостями її трудової книжки є безперечним, а тому просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обрахунку пільгового стажу, визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в м. Хуст та ОСОБА_3 районі у призначенні пенсії на пільгових умовах за п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобовязати відповідача призначити та нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах, як передбачено Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників з дати звернення 03.06.2015 року.

Представник позивача ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності, подав письмову заяву, з доданими письмовими доказами, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності його довірительки ОСОБА_2, позовні вимоги підтримують повністю, просив позов задовольнити в повному обсязі. При винесенні рішення просив врахувати ті обставини, які зазначені в письмовій заяві, поданій ним до суду 23.05.2017 року.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник відповідача ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного Фонду України в особі начальника управління ОСОБА_5 подала до суду письмові заперечення, в яких просить провести розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України та у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в 2015 році до них звернулася гр. ОСОБА_2 із заявою про призначення їй пільгової пенсії за віком на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В даній статті зазначено, що працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При відсутності такого стажу, пенсія за віком на пільгових умовах призначається із зменшенням пенсійного віку, встановленого ч.1 ст.26 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»: жінкам на 1 рік за кожні 2 роки «пільгової» роботи. Ознайомившись з документами, спеціалістами Пенсійного фонду було виявлено, що загальний стаж позивачки становить 20 років 10 місяців 24 дні. Пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 9 років 3 місяці 14 днів, в тому числі: період роботи на ОСОБА_3 фетрофільцевій фабриці 8 років 7 місяців 21 день, оскільки заявниця працювала на відповідній посаді, на підприємстві «Хустська фетрофільцева фабрика», що дає право на пільгову пенсію. Дане підприємство є ліквідованим без створення правонаступника. Згідно постанови управління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» встановлено, що у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України. Період роботи позивачки становить 8 років 7 місяців 23 дні. Пільговий стаж роботи обчислено на підставі довідки №03/01 від 29.05.2015 року та на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу. Враховуючи вищевикладене, позивачка буде мати право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 56 років. На підставі наведеного відповідач просить відмовити в позові у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В січні місяці 2015 року позивачці ОСОБА_2 виповнилося 50 років. При наявності в неї пільгового стажу роботи, достатнього загального стажу вона звернулася до управління Пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах.

За результатами розгляду позовної заяви позивачки судом першої та апеляційної інстанції ухвалювалися рішення з приводу цього спору. Вказана справа з судовими рішеннями була предметом касаційного розгляду у ВАС України. Ухвалою від 02.02.2017 року колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказала на те, що судами попередніх інстанцій не зясовано, чи була проведена у 1996 році атестація робочого місця обробника валяльно-повстяних виробів, за наявності якої може бути підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення у період з 1992 по 1996 рік, а якщо так, то на підставі якого наказу, які її висновки, чи змінилися умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце).

Також ухвалою від 02.02.2017 року колегія суддів Вищого адміністративного суду України скасувала попередні постанови Хустського районного суду від 06.10.2015 року та Львіського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 року, при цьому вказавши на те, що судами попередніх інстанцій не зясовано, чи була позивач зайнята повний робочий день на посаді обробника валяльно-повстяних виробів у період 1997-2001 років, оскільки з архівної довідки відділу ОСОБА_3 районної державної адміністрації № 676 від 31 березня 2015 року встановити це неможливо, з даної довідки вбачається лише відсутність нарахування ОСОБА_2 заробітної плати за роботу на даній посаді.

На виконання вказівок зазначених в ухвалі ВАС України від 02.02.2017 року, судом отримано та досліджено письмові докази, якими встановлено, що наказом №82 «а» від 14.05.1993 року «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» було створено атестаційну комісію для організації та здійснення роботи по атестації робочих місць, за результатами роботи якої головою правління ОСОБА_6 було видано 12.08.1996 року наказ №74 «Про затвердження переліку професій і посад працівників з пільговим пенсійним забезпеченням за результатами атестації робочих місць».

Наказом №22 від 05.04.1999 року «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» було створено атестаційну комісію для організації та здійснення роботи по атестації робочих місць, за результатами роботи якої 01.11.2000 року головою правління ОСОБА_7 було видано наказ №42 «Про затвердження переліку професій і посад працівників з пільговим пенсійним забезпеченням за результатами атестації робочих місць».

Суд констатує, що єдина професія яка зазначена і в наказі №74 від 12.08.1996 року, і в наказі № 42 від 01.11.2000 року це - сушильники, зайняті на сушінні шкурок.

Відповідно до ч.1 ст.48 КЗпП України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно запису №4 трудової книжки БТ-І № 9168279 - 01.01.1984 року ОСОБА_2 присвоєно 4 розряд обробника (оздоблювача) фетрових головних уборів. У звязку з введенням нових тарифних ставок оплати праці 01.04.1984 року позивачу встановлено 4 розряд обробника валяльно-повстяних виробів. Дану роботу позивач виконувала аж до самого звільнення з роботи, що стверджується довідкою архівного відділу ОСОБА_3 РДА № 673 від 31.03.2015 р. (а.с. 15).

За таких обставин, є достатньо доказів вважати, що робота атестаційної комісії створеної наказом № 82 «а» від 14.05.1993 року для організації та здійснення роботи по атестації робочих місць та начальника відділу кадрів підприємства, де працювала позивачка фактично не виконували належним чином свої функціональні обовязки, у звязку з чим атестація робочих місць фактично у встановлені строки на підприємстві не проводилася.

Відповідною заявою від 23.05.2017 року керівник ВТФ Фетрових головних уборів «Хуст» на час проведення атестації робочих місць на підприємстві ОСОБА_6 підтвердив, що технологія виготовлення фетрових головних уборів започаткована в 1984 році в подальшому на підприємстві не змінювалася. З карток умов праці оздоблювача фетрових головних уборів, обробника валяльно-повстяних виробів вбачається, що робочі місця вважаються з шкідливими умовами праці, що відповідає показникам списку № 2 та мають відповідні пільги передбачені пенсійним законодавством.

Наведені вище обставини свідчать проте, що позивачка ніяким чином не впливала і не могла вплинути на вирішення питання, які входили до компетенції адміністрації підприємства в частині організації та здійснення роботи по атестації робочих місць. При цьому, ОСОБА_2 належним чином виконувала свої трудові обовязки на посаді обробника валяльно-повстяних виробів аж до самого її звільнення з роботи, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці БТ-І №9168279 виписаній на імя позивачки - ОСОБА_2.

З огляду на встановлене, суд констатує, що позивачка обґрунтовано вимагає захисту свого порушеного трудового права, яке гарантоване відповідно до ст.83 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» і передбачає, що пенсії особі призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. У звязку з досягненням 50 років, позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі ст.ст.80,81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак відповідачем на думку суду було необґрунтовано прийнято рішення про відмову у задоволенні такої заяви.

Таким чином, суд перевіривши наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності дійшов до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обрахунку пільгового стажу, який дає право на достроковий вихід на пенсію ОСОБА_2.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ОСОБА_3 фетро-фільцевій фабриці (ВАТ підприємство «Хуст») на посаді обробника валяльно-повстяних виробів з:

22.08.1992 року по 31.01.1996 року;

01.08.1996 року по 31.08.1996 року;

01.09.1996 року по 30.09.1996 року;

01.11.1996 року по 30.11.1996 року;

01.04.1997 року по 30.04.1997 року;

01.09.1998 року по 30.09.1998 року;

01.03.1999 року по 31.03.1999 року;

01.11.1999 року по 30.11.1999 року;

01.09.2000 року по 30.09.2000 року за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1996 року.

Скасувати рішення № 9 від 10 червня 2015 року управління Пенсійного Фонду України в м. Хуст та ОСОБА_3 районі про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_2.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в місті Хуст та ОСОБА_3 районі призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах згідно ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_2 з дня її звернення, а саме з 03 червня 2015 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Хустського

районного суду: підпис ОСОБА_8

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_8