Постанова № 67305580, 13.06.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 р. Справа №818/719/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Оксамит" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що 10.04.2017 року за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Оксамит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 25.01.2017 Головним управлінням ДФС у Сумській області складений акт №148/18-28-14-05-20/31166592/52 , а 25 квітня 2017 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001271405, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 70 369 грн. 00 коп., №0001281405, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 204 923 грн. 00 коп., з них 163 938 грн. податкового зобов’язання та 40 985 грн. штрафних санкцій, №0001301405, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 610 873 грн. 00 коп., з них 488 698 грн. податкового зобов’язання та 122 175 грн. штрафних санкцій, №0001291405, яким проведено розрахунок суми податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, (дане податкове повідомлення рішення не породжує будь яких змін у майновому стані підприємства).

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями і просить їх скасувати, зазначаючи, що висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій з придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей через недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що перевіркою не встановлено реальність здійснення господарських операцій та правомірність включення до витрат та податкового кредиту операцій з придбання лікарських засобів, у зв’язку із відсутністю факту реального походження лікарських засобів (спирт етиловий, етіл, етанол), введення його в обіг та/або реального задекларованого виробництва із суб»єктами господарювання ТОВ «Юніон Трейд Суми», ТОВ «Люд ОСОБА_1», ТОВ «ОСОБА_2 Суми» та ТОВ «Гран Прікс», а також не підтверджено реальність здійснення операцій та включення до доходів та податкових зобов’язань операцій щодо реалізації лікарських засобів п»ятидесяти двом підприємствам-покупцям, що призвело до порушення вимог Податкового кодексу України.

Підставою для висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами стали неможливість здійснення господарських операцій цими суб»єктами господарювання із спиртом етиловим, етанолом, етилом у зв’язку із відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва у зв»язку з відсутністю факту реального одержання (купівлі) ними відповідної кількості спирту етилового, етанолу, етилу від інших контрагентів або внаслідок власного задекларованого виробництва.

Крім того, відсутність ТТН або складання її із суттєвими порушеннями унеможливлює підтвердження факту транспортування лікарських засобів, ідентифікувати господарські відносини із підприємствами та встановити пункти навантаження та розвантаження спирту етилового, ідентифікувати відповідальних осіб, які приймали та здавали спирт етиловий, осіб, що фактично здійснювали перевезення на автотранспорті; кількість товару, який придбано, фактичну адресу навантаження, вантажовідправника, тощо.

Також ПП «Оксамит» до перевірки надано сертифікати якості, які не підтверджують реальне походження придбаного спирту етилового. Згідно первинних документів, які надані вході перевірки, встановлено, що ПП «Оксамит» придбано лікарські засоби із вмістом спирту у загальній кількості 2 681 769 флаконів, які, згідно сертифікатів, вироблені ПП «Кілафф», ТОВ ВКФ «Біо ОСОБА_2 ЛТД», ДП «Укрспирт» та ТОВ «Фармсепт 2014».

На безтоварність також вказує і неможливість здійснення господарської діяльності зазначеними контрагентами позивача через незначну кількість працівників.

Крім цього, існує кримінальне провадження №42016000000003082 від 01.11.2016, за фактом здійснення організованою злочинною групою осіб незаконного виробництва та реалізації державним та комунальним установам лікарського засобу - етилового спирту з порушенням ліцензійних умов провадження діяльності, без сплати відповідних відрахувань до державного бюджету України, за сприянням посадових осіб Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 212. ч. 2 ст. 321-1, ч. 2 ст. 366 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Київської, Дніпропетровської, Вінницької, Сумської, Запорізької та Житомирської областей здійснюють діяльність ряд підприємств, підконтрольних організаторам злочинної схеми, які займаються виробництвом фальсифікованих лікарських антисептичних засобів для зовнішнього застосування.

Отже, перевіркою господарських відносин щодо дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в бухгалтерському обліку ПП «Оксамит» по операціям придбання товару від ТОВ «Юніон Трейд Суми», ТОВ «Люд ОСОБА_1», ТОВ «ОСОБА_2 Суми» та ТОВ «Гран Прікс» встановлено неможливість здійснення даних операцій.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Оксамит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 25.01.2017 та складений акт №148/18-28-14-05-20/31166592/52 від 10.04.2017 року ( том 1 а.с.21-252, том 2 а.с. 1-97).

25 квітня 2017 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001271405, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 70 369 грн. 00 коп., №0001281405, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 204 923 грн. 00 коп., з них 163 938 грн. податкового зобов’язання та 40 985 грн. штрафних санкцій, №0001301405, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 610 873 грн. 00 коп., з них 488 698 грн. податкового зобов’язання та 122 175 грн. штрафних санкцій, №0001291405, яким проведено розрахунок суми податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість ( том 1 а.с. 14-15, 16-17,18, 19).

Зі змісту акта перевірки вбачається, що, на думку податкового органу, позивач занизив податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на суму 488698 грн., завищив податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на суму 2306496 грн., за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 занизив податок на додану вартість на загальну суму 163938 грн., завищив від»ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 70369 за грудень 2016 року. До такого висновку податковий орган дійшов, вважаючи безтоварними господарські операції між позивачем та його контрагентами ТОВ «Юніон Трейд Суми», ТОВ «Люд ОСОБА_1», ТОВ «ОСОБА_2 Суми» та ТОВ «Гран Прікс» з придбання лікарських засобів та товарів медичного призначення і, як наслідок, вважає безтоварними господарські операції з подальшої реалізації цього товару наступним контрагентам: ТОВ «Фармпланета», ТОВ «Аметрин ФК», ТОВ «Фрам Ко», ТОВ «Тотус - ОСОБА_2», ТОВ «ОСОБА_3 ЛТД», ТОВ «Фарма Лайф», ТОВ «ТФК», ПП «Осан», ТОВ фірма «Мед-Сервіс», 1111 «Конекс», ТОВ «Рам Руан», ТОВ «Фармако», ПФ «Кампус К», ТОВ «ФФ «Акбофарм», ПРAT «Аптеки Запоріжжя», КП «Фармація», КП «Луганська обласна «Фармація Північ», ТОВ «Мікофарм», ОКП «Фармація», ДОРПП «Обласний аптечний склад», TOB МК «Іріс», ТОВ «Фірма «СНГ», ІТВКФ «АЕК», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Фармацевтична компанія «Фармекс», КП «Центральна міська аптека №171», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Гран Прікс», ТОВ «Алтіма», ТОВ «Фармацевтичне підприємство аптека 216», КЗ «Дніпропетровська обласна лікарня їм. ОСОБА_6», ТОВ «Аптеки Доктор Мом», ТОВ «БМ&Н», ГІП Фірма «Медінтех», КП «Фармація» КМР, ТОВ «Інкопмарк Медсервіс», ТОВ «Аптека №288», ТОВ «Трансфарм-Дніпро», КП «Якимівська районна аптека», ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь», ТОВ «АСНБ-4», ТОВ «Хмельницька міська перша аптека», ТОВ «ЕНЗИМ», ТОВ «АСНБ-3», ПОКП «Полтавафарм», ТОВ «Вітацентр», ТОВ «Фарма-Кит», ТОВ «Аптека №196», ТОВ «АСНБ», КП «Сумської обласної ради «Суми - ОСОБА_2», ТОВ «Менська районна аптека їм. ОСОБА_3», КП «Аптечне об’єднання «Фармація» Запорізької обласної ради.

Суд не може погодитися з висновками податкового органу та прийнятими на їх підставі податковими повідомленням-рішенням з огляду на таке.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно договорів поставки укладених між ПП «Оксамит» та контрагентами, доказом передачі товару покупцю є видаткова накладна на поставку окремої партії товару, що підписана уповноваженою особою Покупця та містить відбиток печатки (штампу) Покупця.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У даному випадку господарськими операціями є операції з поставки ТМЦ, відповідно первинним бухгалтерським документом що підтверджує факт здійснення операції (отримання товару) в розумінні як Податкового кодексу України, так і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» являється саме видаткова накладна, при цьому ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно не можна вважати обґрунтованим висновок податкового органу про не підтвердження факту придбання товару у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування складу витрат. Крім того, чинним законодавством України передбачено обов'язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем дотримані спеціальні вимоги щодо документального підтвердження сум, віднесених до складу витрат, а також надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення та реальне використання послуг в господарській діяльності. Зокрема, це вбачається із наданих позивачем копій первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, правильність заповнення яких та достовірність відповідачем не заперечується, по господарських операціях насамперед з придбання товарів у ТОВ «Юніон Трейд Суми», ТОВ «Люд ОСОБА_1», ТОВ «ОСОБА_2 Суми» та ТОВ «Гран Прікс» ( ТОВ «Аеріс-Фарм) ( томи справи 3-4, 5-6, 7, 8).

Так само в ході розгляду справи позивачем доведено правильність формування показників податкової звітності та своєчасність і повноту нарахування податків і зборів по господарських операціях з реалізації лікарських засобів ТОВ «Фармпланета», ТОВ «Аметрин ФК», ТОВ «Фрам Ко», ТОВ «Тотус - ОСОБА_2», ТОВ «ОСОБА_3 ЛТД», ТОВ «Фарма Лайф», ТОВ «ТФК», ПП «Осан», ТОВ фірма «Мед-Сервіс», 1111 «Конекс», ТОВ «Рам Руан», ТОВ «Фармако», ПФ «Кампус К», ТОВ «ФФ «Акбофарм», ПРAT «Аптеки Запоріжжя», КП «Фармація», КП «Луганська обласна «Фармація Північ», ТОВ «Мікофарм», ОКП «Фармація», ДОРПП «Обласний аптечний склад», TOB МК «Іріс», ТОВ «Фірма «СНГ», ІТВКФ «АЕК», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Фармацевтична компанія «Фармекс», КП «Центральна міська аптека №171», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Гран Прікс», ТОВ «Алтіма», ТОВ «Фармацевтичне підприємство аптека 216», КЗ «Дніпропетровська обласна лікарня їм. ОСОБА_6», ТОВ «Аптеки Доктор Мом», ТОВ «БМ&Н», ГІП Фірма «Медінтех», КП «Фармація» КМР, ТОВ «Інкопмарк Медсервіс», ТОВ «Аптека №288», ТОВ «Трансфарм-Дніпро», КП «Якимівська районна аптека», ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь», ТОВ «АСНБ-4», ТОВ «Хмельницька міська перша аптека», ТОВ «ЕНЗИМ», ТОВ «АСНБ-3», ПОКП «Полтавафарм», ТОВ «Вітацентр», ТОВ «Фарма-Кит», ТОВ «Аптека №196», ТОВ «АСНБ», КП «Сумської обласної ради «Суми - ОСОБА_2», ТОВ «Менська районна аптека їм. ОСОБА_3», КП «Аптечне об’єднання «Фармація» Запорізької обласної ради. ( том 2 а.с. 107-272, томи 9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21,22,23)

При цьому, відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно- транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Також чинним законодавством України не встановлено ні обов'язку, ні права суб'єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Щодо неможливості встановити реальне джерело походження товару згідно наданих на перевірку видаткових накладних за період серпень - жовтень 2016 року на отриманий товар від ТОВ «Гран Прікс» , оскільки на видаткових накладних зазначено виробника ВФК ТОВ «Біо - ОСОБА_2 ЛТД» та ПП «Килафф» без вказання конкретного номеру та серії сертифікату якості даних виробників, судом встановелно, що при складанні видаткових накладних за даний період від постачальника ТОВ «Гран Прікс» (ТОВ «Аеріс-фарм») були допущені технічні помилки. Після проведення перевірки листом №38 від 13.04.2017 року, ТОВ «Аеріс Фарм» повідомило, що при друкуванні видаткових накладних були допущені технічні помилки, вказує на неточності в конкретних видаткових накладних та просить вважати даний лист невід’ємною частиною видаткових накладних. Проте зазначені обставини не були враховані при прийнятті рішень контролюючим органом. Виявлені технічні помилки не впливають на правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку. Разом із відвантаженим товаром під кожну партію поставки були надані сертифікати якості які підтверджують якість та походження товару, і зауважень до наданих сертифікатів якості податковий орган не має.

Відповідно до п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

У відповідності до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1, статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних

Платник податку несе відповідальність відповідно до ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними. Інших підстав для не включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту податковим законодавством не передбачено.

Таким чином, оскільки позивачем були придбані товарно-матеріальні цінності, використані в своїй господарській діяльності шляхом подальшої їх реалізації , що підтверджується зазначеними вище документами бухгалтерського та податкового обліку, зауваження до оформлення яких у податкового органу відсутні, то позивачем вірно сформовані показники податкової звітності, повно та своєчасно нараховані податки і збори.

При цьому, посилання відповідача на інформацію про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, основних засобів, транспорту, відсутність господарських операцій щодо придбання ними цих матеріалів у інших постачальників як на доказ, на існування кримінального провадження, в якому позивач не є учасником, як на обставини, що що спростовуть факт здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, суд вважає необґрунтованим, оскільки чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов’язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов’язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов’язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зазначене узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в Рішенні від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії», в якому Суд зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов»язків щодо своєчасного декларування ПДВ, і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області 14940,63 грн. в рахунок відшкодування судових витрат ( том 1 а.с.3,4).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Оксамит" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 25 квітня 2017 року: № НОМЕР_1 про збільшення Приватному підприємству "Оксамит" грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 204923 ( двісті чотири тисячі дев"ятсот двадцять три) грн. 00 коп.; № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток 610873 ( шістсот десять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 00 коп.; № НОМЕР_3 про зменшення розміру від"ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 70369 ( сімдесят тисяч триста шістдесят дев"ять) грн. 00коп.; №0001291405 , яким проведений розрахунок суми продаткового кредиту та податкових зобов"язань з податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь Приватного підприємства "Оксамит" 14940 ( чотирнадцять тисяч дев"ятсот сорок) грн. 63 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 19 червня 2017 року.