Рішення № 67300020, 21.06.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5179/15-ц

Провадження № 2/645/42/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.

при секретарі - Момот О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, який в ході судового розгляду уточнив, до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просили стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором №11288899000 від 28.01.2008 року у розмірі 18879,33 доларів США, та заборгованості по сплаті пені у сумі 23650,20 грн., а також судовий збір в сумі 1827 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №11288899000 від 28.01.2008 року позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 45000,00 (сорок пять тисяч) доларів США 00 центів, а відповідач зобовязався повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 26.01.2018 року згідно з графіком погашення кредиту, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору, та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дня видачі кредиту проценти за користування кредитом у розмір 13,90 % річних. Сторони домовились, що за умовами кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених договором. Сторони досягли згоди, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі, збільшеному вдвічі від ставки визначеної за користування кредитом. Однак всупереч кредитного договору відповідач ОСОБА_1 з липня 2014 року не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту у встановленому Договором строки та розмірі, також має заборгованість зі сплати нарахованих процентів, чим порушує взяті на себе зобовязання. Станом на 27.05.2015 року заборгованість ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 18879,33 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят девять ) доларів США 33 цента, з яких: 16499,33 дол. США- кредитна заборгованість, 2380,00 дол. США - заборгованість по процентам. Сума заборгованості ОСОБА_1 по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит, станом на 27.05.2015 року становить 23650,20 грн., з яких: 15967,97 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 7682,23 грн. - пеня за прострочення сплати процентів. Також задля забезпечення виконання відповідачем своїх зобовязань за договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № П/11288899000 від 28.01.2008 року. Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_3 зобовязався відповідати в повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобовязань , що виникли з кредитного договору. Відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була солідарною. Також встановлено, що ОСОБА_3 помер 28.04.2015 року, за фактом чого приватним нотаріусом ХМНО заведено спадкову справу. Спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_2

У судовому засіданні представник ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 07.09.2016 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до судового засіданні не зявились, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином, надали заяви у яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог. У судовому засіданні приймав участьпредставник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності від 21.07.2015 р. та який у судовому засіданні позов визнав частково, надав до суду заперечення, які оголосив у судовому засіданні та пояснив, що відповідач заперечує проти задоволення позову в частині сплати заборгованості по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплаті процентів в розмірі 23650 грн.20 коп. Після укладення кредитного договору відповідач ОСОБА_1 людина пенсійного віку, захворіла на тяжке захворювання серця, в результаті вона стала інвалідом 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААЄ №783912, виданим 02.08.2012 р. з довічним терміном дії. Окрім цього, 28 квітня 2015 року помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть. ОСОБА_3 був поручителем за кредитним договором, працював та допомагав виплачувати кредит. Таким чином, внаслідок смерті чоловіка і власного тяжкого захворювання матеріальне становище ОСОБА_1 значно погіршилося, через що вона не змогла вчасно виконати свої зобовязання за кредитним договором.

Суд, вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Згідно укладеного договору про надання споживчого кредиту № 11288899000 від 28.01.2008 року, відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 45000,00 доларів США на термін до 26.01.2018 року та зобов'язувалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 13,90 % річних. Сторони також досягли згоди, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі, збільшеному вдвічі від ставки визначеної за користування кредитом.

Відповідно дост.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі передавши кошти відповідачу. Однак ОСОБА_1 свої зобовязання належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 27.05.2015 року заборгованість ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 18879,33 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят девять ) доларів США 33 цента, з яких: 16499,33 дол. США- кредитна заборгованість, 2380,00 дол. США - заборгованість по процентам. Сума заборгованості ОСОБА_1 по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит, станом на 27.05.2015 року становить 23650,20 грн. , з яких: 15967,97 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 7682,23 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наслідки порушення договору, позичальником, передбаченіст. 1050 ЦК України, яка відсилає до ст.549-552,625,1048 ЦК Українита відповідає вимогам позивача.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 здійснила останній платіж у червня 2014 року.

Судом досліджувались надані стороною відповідача, в якості обґрунтування своїх заперечень щодо стягнення суми пені внаслідок значного погіршення матеріального становища, пенсійне посвідчення відповідача серїї ААЄ № 783912 від 02.08.2012 року, згідно якого ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності з довічним терміном, а також свідоцтво про смерть чоловіка ОСОБА_3

Відповідно до ст.. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно дост.. 617 ЦК України. Відсутність коштів у відповідача та погіршення фінансового стану не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Також суд критично ставиться до заперечень представника відповідача щодо укладення договору кредиту та стягнення заборгованості у доларах США, як підставу у відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до розяснень, викладених у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України, Декрет. Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобовязання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобовязання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. Судом вивчались надані позивачем в обґрунтування позовних вимог Банківська ліцензія № 75 від 24.12.2001 року, Дозвіл № 75-2 та додаток до Дозволу № 75 щодо можливості Банком здійснювати операції в іноземній валюті. Зазначене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України у справах № 6-145цс14, № 6-1680 цс15).

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.01.2008 року в сумі - 18879 доларів США 33 центи та заборгованості по сплаті пені в розмірі 23650 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з спадкоємця ОСОБА_3, ОСОБА_2, солідарно суми заборгованості, суд зазначає наступне.

Задля забезпечення виконання відповідачем своїх зобовязань за договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки №П/11288899000 від 28.01.2008 року. Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_3 зобовязався відповідати в повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобовязань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була солідарною.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 494913 від 29.04.2015 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову, ОСОБА_3 помер 28 квітня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 990/2015, спадщину після ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_2

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року до справи був залучений правонаступник первісного відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, представнику позивача стало відомо про смерть ОСОБА_3 у грудні 2015 року

07 червня 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» подало уточнений позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, та посилаючись на положення ст.. ст.. 1282, 1268 ЦК України, просили стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором №11288899000 від 28.01.2008 року у розмірі 18879,33 доларів США, та заборгованості по сплаті пені у сумі 23650,20 грн.,

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобовязаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобовязані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків предявлення ним вимог до спадкоємців.

Положеннями статті 1281 ЦК України передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Вказаних правових висновків дійшов Верховний Суд України у справі № 6-33 цс15 від 08.04.2015 року, які, в силу положень ст. 360-7 ЦПК України, мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє субєктивне право.

Вимоги до спадкоємця померлого боржника ОСОБА_3 - його сина ОСОБА_2 було заявлено кредитором померлого виключно шляхом предявлення до нього позовної заяви 07.06.2017 року, в той час як про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачу було відомо вже у грудні 2015 року.

У справі, яка розглядається, кредитор предявив вимоги до спадкоємця, що прийняв спадщину, з порушенням строків, встановлених статтею 1281 ЦК України, що згідно з частиною четвертою цієї норми позбавляє його права вимоги до спадкоємців.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму заборгованості за кредитним договором № 11288899000 від 28 січня 2008 року у сумі 18879 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят девять) доларів США 33 цента, що станом на 21.06.2017 року є еквівалентом 491428 (чотириста девяносто одна тисяча чотириста двадцять вісім) грн. 96 коп. та заборгованість по сплаті пені у розмірі 23650 (двадцять три тисячі шістсот пятдесят) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму сплачених судових витрат у розмірі 1827 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ