Постанова № 67215084, 14.06.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017 року Справа № 29/5005/6325/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

за участю представників сторін:

від скаржника: Камша О.В. представник, довіреність №252 від 06.06.2016 р.;

від ліквідатора: Палій О.П. представник, довіреність б/н від 31.12.2016 р.;

інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2017 року у справі № 29/5005/6325/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальність "Таміра"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальність "Таміра"

про визнання банкрутом.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2017 року у даній справі (суддя Калиниченко Л.М.)клопотання ліквідатора Куліченко М.В. № 02-14/172 від 15.03.2017р. - задоволено.

Затверджено реєстр вимог кредиторів по справі № 29/5005/6325/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м.Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Краснопільська, 9 (код ЄДРПОУ 22610495) з наступними вимогами кредиторів:

- Приватна аудиторська фірма "Бізнес-Аудит", м.Харків на суму 6 511,65грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- Іноземне підприємство "Юридична фірма "Аріадна", м.Харків на суму 25 062,17грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- Іноземне підприємство "Еолія", м.Мерефа, Харківський район, Харківська область на суму 6 395,54грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокерська компанія - Сток Маркетс Компані", м.Харків на суму 5 000,00грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра", м.Харків на суму 236 749 852,93грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- Державна податкова інспекція в Московському районі м.Харкова на суму 247 580,52грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів;

- Державна податкова інспекція в Київському районі м.Харкова на суму 303 953,24грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів;

- Державна податкова інспекція в Комінтернівському районі м.Харкова на суму 1 330 877,61грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 440 191,11грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- Державна податкова інспекція в Фрунзенському районі м.Харкова (правонаступник - Індустріальна міжрайонна ДПІ м.Харкова) на суму 1 135 796,01грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 55 757,76грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- Державна податкова інспекція в Дзержинському районі м.Харкова на суму 95 050,05грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів;

- Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ на суму 609,00грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_6, м.Димитрів, Донецька область на суму 2 158,00грн.

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів, забезпечених заставою:

- ТОВ «СМАРТ ЕСЕТС МЕНЕДЖМЕНТ», м.Київ на суму 544,27грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ на суму 293 357 115, 73 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

Зобов'язано ліквідатора Куліченко М.В. провести засідання кредиторів (комітету кредиторів), протоколи засідань направити до Господарського суду Дніпропетровської області для долучення до матеріалів справи 29/5005/6325/2011.

Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційного господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2017 р. по справі № 29/5005/6325/2011 частково - в частині визнання грошових вимог ОСОБА_7 на суму 2158,00 грн. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що дана ухвала в частині включення грошових вимог ОСОБА_7 до реєстру вимог кредиторів є необгрунтованою, неаргументованою, не ґрунтується на нормах чинного законодавства та матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні 29.05.2017р.

Ухвалою суду від 29.05.2017р. продовжено строк розгляду скарги на п'ятнадцять днів, розгляд скарги відкладено на 14.06.2017р.

14.06.2017 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представник ПАТ "ВТБ БАНК" надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Представник ліквідатора ТОВ "Таміра" заперечував проти апеляційної скарги та надав суду копію заяви про визнання грошових вимог ОСОБА_7 у справі про банкрутство ТОВ "Таміра" та копію повідомлення про визнання грошових ОСОБА_7 у сумі 2 158.00 грн. ліквідатором ТОВ "Таміра". Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання не з'явилися, про дату та час і місце засідання повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою канцелярії на ухвалі від 21.05.2017року, тобто завчасно. Суд вважає, що вжив усі заходи для їх повідомлення належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2017 року у справі №29/5005/6325/2011 слід скасувати в частині визнання грошових вимог ОСОБА_7 на суму 2 158,00 грн. з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 18.05.11р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпропетровськ за процедурою передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.11р. боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура у справі, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого - Дубницьку Наталію Юріївну, ліцензія АВ №470413.

Ухвалою від 23.09.14р. господарський суд Дніпропетровської області припинив повноваження арбітражного керуючого Дубницької Наталії Юріївни, свідоцтво № 1139 від 07.06.13р. як ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Івіну Велту Володимирівну, свідоцтво № 836 від 23.05.13р. відхилив кандидатуру арбітражного керуючого Куліченко Максима Валерійовича, свідоцтво № 1375 від 11.07.13р. та продовжив строк ліквідаційної процедури до 30.12.14р.

Ухвалою від 24.03.15р. господарський суд Дніпропетровської області скаргу № 11/02-15 від 11.02.15р. ПАТ "ВТБ Банк" на дії ліквідатора Івіної В.В. задовольнив, припинив повноваження арбітражного керуючої Івіної В.В., свідоцтво № 836 від 23.05.13р. як ліквідатора у справі № 29/5005/6325/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м.Дніпропетровськ, та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича, свідоцтво № 1375 від 11.07.2013р.

Справа № 29/5005/6325/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпро перебуває на стадії ліквідації.

Повноваження ліквідатора покладені на арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича, свідоцтво № 1375 від 11.07.2013р.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпро порушено 18.05.2011р. за процедурою передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.11р. боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура у справі.

10.06.11р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 105(4503) опубліковано оголошення про визнання підприємства боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Колегія суддів погоджується з думкою скаржника про те, що включення грошових вимог ОСОБА_7 до реєстру вимог кредиторів є необґрунтованим, неаргументованим, не ґрунтується на нормах чинного законодавства та матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013 (надалі - Закон) у визначені термінів передбачено, що кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника: поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Дана справа № 29/5005/6325/2011 розглядається відповідно до вимог передбачених сі. 51 Закону. Дана стаття відноситься до розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності».

Статтею 41 розділу VI даного Закону передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до п. 3 ст. 51 Закону кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнаний боржника, який ліквідується, банкрутом.

1 ст. 14 Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Тобто, Законом чітко встановлено, що вимоги, які мають бути заявлені до боржника, повинні бути подані в тому числі й до господарського суду, а також мають бути документально підтверджені.

П.2. ст. 14 Закону передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, Законом встановлено граничний строк, протягом якого вимоги кредиторів можуть бути розглянуті та передбачено, що у разі пропуску встановленого законом строку - він поновленню не підлягає.

П.11.1 ст. 14 Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про

банкрутство, безпосередньо в процедурі банкрутства, відповідно до ст. 1 Закону є поточними вимогами. На такі вимоги не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому вони погашаються в процедурах банкрутства (розпорядження майном та санації) без будь- яких обмежень. Тільки після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять у категорію конкурсних та повинні бути заявлені в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, з наступним визнанням їх судом та включенням до реєстру вимог кредиторів.

У матеріалах справи міститься наданий ліквідатором реєстр вимог кредиторів з якого вбачається, що вимоги перед ОСОБА_7 визнані ліквідатором у розмірі 2 158,00 грн. з віднесенням до 6 черги задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Наразі на момент прийняття оскаржуваної ухвали жодні докази, які б свідчили про наявність у ОСОБА_7 вимог до боржника, у матеріалах справи були відсутні і місцевий господарський суд не наводить з цього приводу жодних мотивів.

Між тим, мотивування судового рішення є частиною вимог щодо його законності в контексті вітчизняного законодавства і міжнародних стандартів.

До апеляційного господарського суду ліквідатором подано клопотання про долучення до матеріалів справи заяви ОСОБА_7 від 02.12.2016 року, квитанції про сплату 2 158, 00 грн., повідомлення ліквідатора, але представник ліквідатора ТОВ "Таміра" за дорученням Палій О.П. не наводить обґрунтувань того, по якій причині і чи є ця причина поважною, з якої ці докази не були подані до суду першої інстанції.

Сам ОСОБА_7 в судове засідання жодного разу не з'явився.

Але з наданої копії заяви його про визнання грошових вимог (абз. 4) вбачається, що він звернувся до ліквідатора з вимогою повернути помилково сплачені кошти, в задоволенні його вимог ліквідатором нібито було відмовлено, як ОСОБА_7 зазначає.

Водночас і суд першої інстанції, і представник ліквідатора виходять з того, що його вимоги задоволені.

На думку суду, пріоритетним у доказуванні питання про те, задоволені вимоги чи відмовлено у їх задоволення слід віддати самому ОСОБА_7, який у своїй заяві пише про відмову у задоволенні його вимог станом на 02.12.2016 року, тобто на момент звернення з ними до ліквідатора.

Ця обставина є першою подією у питанні наявності кредиторських вимог ОСОБА_7, а тому слід вважати, що ця його заява є дійсною і достовірною.

Відтак у разі відмови у задоволенні вимог ОСОБА_7 він мав оскаржити в судовому порядку дії ліквідатора для того, щоб його вимоги стали включеними до реєстру в ході ліквідаційної процедури.

У будь - якому випадку місцевий господарський суд був зобов'язаний перевірити ці обставини і навести відповідні мотивування.

Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 не звертався з цими вимогами до господарського і вони не були предметом судового розгляду, а на час судового розгляду щодо затвердження реєстру вимог кредиторів взагалі були відсутні у справі.

Крім того, згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З копії квитанції, наданої ОСОБА_7, видно що назва послуги, за яку були перераховані гроші - це "оплата за товар/послуги".

Проте у якому часі мали місце послуги, коли мав настати термін платежу - невідомо.

Відтак, неможливо кваліфікувати вимоги ОСОБА_7 як вимоги безпідставно перерахованих коштів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим господарським судом необґрунтовано включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_7, з порушенням норм матеріального і процесуального права, відтак, в оскаржувальній частині ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2017року у справі № 29/5005/6325/2011 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області 28.03.2017 року у справі № 29/5005/6325/2011 - скасувати в частині внесення до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_7на суму 2 158, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено 19.06.2017 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд