Постанова № 6719354, 14.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2009 р.                                                                       справа № 2а-2а-160/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Хріпуновій С.Ю.

за участю

представника позивача Мороза Ю.А.,

представника відповідача Лісневського С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «Донецьке підприємство охоронно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька про визнання протиправною вимоги, зобов»язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач, Колективне підприємство «Донецьке підприємство охоронно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька про визнання протиправною вимоги, зобов»язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову посилається на те, що 8 грудня 2008 року КП «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» отримало від ДПІ в Ленінському районі м. Донецька першу податкову вимогу від 3 грудня 2008 року за №1/703 щодо сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 420204,87грн., 11 грудня 2008 року надійшло повідомлення за №445528/10/24-013-3, про те що за Комунальним підприємством «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» значиться податковий борг по ПДВ у сумі 420204,87грн. та на майно підприємства буде розповсюджено право податкової застави, 19 грудня 2008 року від Донецької філії Державного підприємства «Інформаційний центр» надійшов витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №219693 від 09.12.2008 року, реєстраційний запис за реєстраційним номером 8277013, контрольна сума216854Б2Ф0, згідно з якими Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька було здійснене публічне обтяження у вигляді податкової застави майна КП «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» на підставі абз. 3 п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».Але позивач виконав свої зобов»язання щодо сплати податків і зборів до бюджету, перерахувавши відповідну суму податку на додану вартість платіжним дорученням банку до настання граничних термінів сплати зазначеного податку по декларації за жовтень 2008 року. До бюджету зазначені кошти не були перераховані з вини банківської установи.

Вважаючи податкову вимогу від 03.12.2008 р. №1/703 щодо сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 420204,87грн. та реєстраційний запис за реєстраційним номером 8277013, контрольна сума 216854Б2Ф0 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна протиправними, позивач звернувся до суду та просить суд (згідно заяви про зміну позовних вимог) зобов’язати Відповідача, згідно з Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 29.07.2004 року №73/5, подати Заяву про реєстрацію змін обтяжень рухомого майна Додаток 3 до вищевказаної інструкції і Продовження заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна Додаток 4 до вищевказаної інструкції, в Донецьку філію державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 25333599), стосовно реєстрації припинення обтяження рухомого майна, вилучення боржника, тобто Колективне підприємство «Донецьке підприємство охороно-пожежної сігналізації та протипожежної автоматики «Защіта» (ЄДРПОУ 06725632)), його майна та відомостей про нього з Державного реєстру обтяжень рухомого майна України (реєстраційний запис за реєстраційним номером 8277013, контрольна сума 216854Б2Ф0); визнати недійсною першу податкову вимогу від 03.12.2008 року №1/703 щодо сплати податкового боргу в сумі 420204,87 гривен.

У судовому засіданні представник позивача підтримав змінений позов, пояснив що КП «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» виконало свої зобов’язання щодо сплати податків і зборів до бюджету, перерахувавши відповідну суму податку на додану вартість платіжним дорученням №2091 від 13.11.2008 року на суму 444975грн. платіжне доручення було надане банку до настання граничних строків сплати. Отримання банком платіжних доручень підтверджується відповідними відмітками банку. Відповідно до п.п.16.5.1, 16.5.2 ст.16 Закону України «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.8.1 ст.8, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» вважає, що надавши банку платіжне доручення, КП «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» виконало податкові зобов’язання перед бюджетом в повному обсязі, а за порушення строків перерахування податку відповідальність повинен нести банк. Просив суд задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, у яких посилався на те, що Законом України «Про систему оподаткування» встановлено, що обов’язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку і збору (обов’язкового платежу). Згідно зі ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Відповідно до статей 1066-1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка, банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (власнику рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначити та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день находження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Згідно п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачити в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів. Статтею 32 цього Закону встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів. Підпунктом 16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати у розмірах, встановлених пп.16.4.1 п.16.4 ст.16 , та штрафні санкції , встановлені пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону , а також несе іншу відповідальність, встановлену Законом України №2181, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов’язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах. Згідно пп.16.5.3 п.16.5 ст.16 Закону України №2181 не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування. Відповідно п.30.1 ст.30 Закону №2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі в готівковій формі банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів (за винятком випадків, передбачених нормами діючого законодавства). При цьому обов’язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов’язкового платежу). У разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і не зарахування їх в доходну частину державного або місцевих бюджетів – податкові зобов’язання або податковий борг, у такому разі, не можуть вважатися погашеними, тому податкові органи повинні здійснювати його стягнення у загальновстановленому порядку. Просив суд відмовити у задоволенні позову як безпідставному.

У судовому засіданні представник відповідача не визнав позов з підстав. зазначених у запереченнях, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію зареєстровано юридичну особу Колективного підприємства «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» /а.с.30/ .

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків КП «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Ленініському районі м. Донецька.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, поданою до податкового органу 18 листопада 2008 року КП «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» самостійно визначено податкове зобов’язання у розмірі 552271грн. /а.с.33-34/.

Згідно довідки за підписом керуючого Калінінською філією АКБ «Національний кредит» КП «Защіта» (ЄДРПОУ 06725632) відкрито поточний рахунок 26006301610175; станом на 13.11.2008 року на розрахунковому рахунку обліковувалась сума коштів 2880701 грн.

Платіжним дорученням від 13 листопада 2008 року за № 2091 позивач перерахував 444975 грн. у рахунок сплату ПДВ за жовтень 2008 року (а.с.9).

Згідно меморіального ордеру № 6 від 1 грудня 2008 року банківською установою до бюджету з рахунку позивача були переказані кошти у рахунок сплати ДПВ за жовтень 2008 року у сумі 18300 грн.

3.12.2008 року ДПІ у Ленінському районі м.Донецька Колективному підприємству «Донецьке підприємство охоронно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» направлена перша податкова вимога № 1/703 про сплату узгодженого податкового зобов»язання зі сплати ПДВ у сумі 420204,87 грн.

Актом опису активів (без номера та дати у матеріалах справи), на які поширюється право податкової застави, проведено опис активів КП «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» на суму 452720,82грн. /а.с.5-6/.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 9.12.2008 року, реєстраційний номер 8277013 зареєстровано податкову заставу КП «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» /а.с.10/.

Таким чином, судом встановлено, що у визначені законом строки позивач сплатив зазначене у оспорюваній вимозі податкове зобов»язання, надавши через Калінінську філію АКБ «Національний кредит»відповідне платіжне доручення із визначенням призначення платежу, але на рахунок одержувача – Держбюджету зазначена сума не надійшла.

Фактично кошти у зарахування сплати зазначених зобов»язань надійшли на рахунок отримувача частково 1.12.2008 року, у зв»язку із чим 8.12.2008 року позивачеві було направлено податкову вимогу, а 9.12.2008 року у ДП «Інформаційний центр» податковим органом було зареєстровано обтяження рухомого майна КП «Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» у вигляді податкової застави.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу)          .

Відповідно до підпункту 16.5 статті 16 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Підпункт 16.5.2 пункту 16.5 вищезгаданого Закону України визначає, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Слід зазначити, що згідно із Законом України від 05.04.2001 р. N 2346-III ( 2346-14 ) "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа та фіксування дати прийняття платіжного доручення банком до виконання. Відповідальність за порушення строків переказу після цього несе банк. Отже, суб'єкт підприємницької діяльності, надавши банку платіжне доручення, виконав свої податкові зобов'язання перед бюджетом в повному обсязі.

Разом з тим відповідно до абзацу "г" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які в установлені законодавством України строки подали в банк платіжні документи для своєчасного та повного внесення податку, не повинні нести відповідальність за несвоєчасне перерахування таких платежів до бюджету.

Відповідно до п. 1.10) статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов”язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.3. п.6.2. ст. 6 Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, на думку суду, податкову вимогу відповідача від 8.12.2008р. № 1/703 відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту порушеного права позивача слід визнати недійсною з моменту її прийняття.

Також судом встановлено, що внаслідок ненадходження коштів, зазначених у спірній вимозі, з вини банківської установи, податковим керуючим ДПІ у Ленінському районі м.Донецька складено акт опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави, та внесено відповідне обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 8.2.1. пункту 8.2. статті 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до підпункту 8.2.2. пункту 8.2 статті 8 Закону з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону № 2181 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду № 2-рп/2005від 24 березня 2005 року.

Таким чином, зі змісту зазначеної норми Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2005 вбачається, що право податкової застави поширюється на активи платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням суми його податкового боргу.

Враховуючи, наведене, приймаючи до уваги факт відсутності боргу у підприємства перед бюджетом, як станом на момент винесення спірної вимоги, так і на момент опису активів позивача та внесення даних щодо податкової застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, суд вважає за необхідне задовольнити позов і у цій частині.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 37 Закону до публічних обтяжень належить, серед іншого, податкова застава.

Статтею 39 зазначеного Закону визначено, що публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.

Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про публічне обтяження активів платника податків Колективного підприємства «Донецьке підприємство охоронно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» у двократному розмірі суми податкового боргу від 9.12.2008 року та зобов»язати відповідача внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості щодо припинення публічного обтяження протягом п'яти днів з дня набрання даною постановою законної сили.

визнати Керуючись ст.ст.1, 2, 4-6, 10 -12, 14, 15, 17- 20, 23, 48, 50, 51, 69 - 72, 79, 81, 82, 86, 92, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов Колективного підприємства «Донецьке підприємство охоронно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька про визнання протиправною вимоги, зобов»язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати недійсною з моменту прийняття першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька № 1\703 від 3.12.2008 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька щодо внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про публічне обтяження активів платника податків Колективного підприємства «Донецьке підприємство охоронно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» у двократному розмірі суми податкового боргу від 9.12.2008 року, реєстраційний номер 8277013.

Зобов»язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Донецька протягом п'яти днів з дня набрання даною постановою законної сили внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості щодо припинення публічного обтяження у вигляді податкової застави активів платника податків Колективного підприємства «Донецьке підприємство охоронно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» у двократному розмірі суми податкового боргу від 9.12.2008 року, реєстраційний номер 8277013.

Присудити з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства «Донецьке підприємство охоронно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики «Защіта» суму сплаченого судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 5 березня 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 14 квітня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаенко Ю.А.