Ухвала суду № 67177978, 12.06.2017, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/283/2017

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2017 р. м.Бережани Тернопільської області

Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., перевіривши дотримання та виконання вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину в спільному майні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд в порядку поділу майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя, визнати за нею ( позивачкою) право власності на 1\2 частину житлового будинку, що знаходиться в с. Лісники, по вул. Шепети, 49 Бережанського району Тернопільської області.

Під час вирішення питання про відкриття провадження по справі у відповідності до положень статті 121 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз»яснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України. У зв»язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Позивачем сплачено 640,00 грн. судового збору при подачі позову та вказано ціну позову в розмірі 60080,0 грн.

Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що ціна позову про право власності на нерухоме майно визначається дійсною вартістю такого нерухомого майна.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов»язкових платежів визначений Постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов»язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358 .

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов»язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов»язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, оцінка об»єкта для цілей оподаткування здійснюється суб»єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( далі Закон)…

Положеннями статті 12 Закону також визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. … Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

До матеріалів позовної заяви додано копію висновку приватного підприємства «Тернопільське експертно-консультаційне бюро» про ринкову вартість житлового будинку з надвірними будівлями, об»єкту житлової нерухомості Тернопільська область, Бережанський район, с. Лісники, вул. Шепети ( вул. Шагая), буд. 49. Відповідно до зазначеного документу, оцінка майна проведена станом на 31 травня 2017 року, обстеження проводились 29 травня 2017 року, валюта оцінки гривня, долар США, курс НБУ на дату оцінки : 1 долар США = 26,3528 грн. Ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями становить 120160 ( сто двадцять тисяч сто шістдесят) грн.; вартість 1\2 ідеальної частки оцінюваного житлового будинку становить 60080 ( шістдесят тисяч вісімдесят) гривень. Суд вважає за доцільне зазначити, що предметом спору є житловий будинок, що по вул. Шепети, 49 в с. Лісники Бережанського району Тернопільської області. Натомість як у вказаному висновку щодо місцезнаходження оцінюваного майна зазначено дві вулиці, Шепети та Шагая і з цього приводу розяснювальна інформація не наведена.

Також висновок не містить реквізитів щодо його затвердження відповідальною особою із зазначенням дати і у ньому відсутні відомості про проведені процедури з оцінки майна, як і відомості про те яку базу використано оцінювачем при визначенні ринкової вартості оцінюваного об»єкта.

Суд вважає вказану у такому висновку вартість спірного майна явно заниженою виходячи з наступного.

Відповідно до копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок №49 по вулиці Шепети села Лісники Бережанського району Тернопільської області, виготовленого станом на 24 березня 2012 року, інвентаризаційна вартість житлового будинку та прибудинкових споруд становить 488911, 00 грн., що в чотири і більше рази перевищує вказану у згаданому висновку вартість спірного майна.

Окрім цього, про явне заниження вартості спірного майна свідчать і наявні в загальному доступі мережі Інтернет відомості щодо ринкової вартості близького до аналогічного зазначеному позивачем нерухомого майна (наприклад дані сайту DOM.RIA (dom.ria.com) та OLX від Slando Бережани (www.olx.ua).

Як вбачається з роз»яснень, викладених у пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п»ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Отже, суд прийшов до висновку,що позивачем при поданні позову до суду не вірно визначена ціна позову та відповідно не в повному обсязі сплачений судовий збір, оскільки згідно доказів, які надає позивач, вбачається, що інвентаризаційна вартість нерухомого майна станом на 24 березня 2013 року більш як в чотири рази перевищує ринкову вартість ( 120160,00 грн.) на підставі якої позивач визначила ціну позову.

А тому суд приходить до висновку, що ціна позову позивачем навмисно занижена з метою сплати судового збору в значно меншому розмірі, аніж той, що передбачений законом. Отже, позивачеві слід вказати дійсну ринкову вартість спірного майна та подати в її обґрунтування належні й допустимі докази, а також сплатити судовий збір в розмірі 1% від дійсної ринкової вартості спірного майна на час звернення до суду.

Суд також вважає, що поданий позов не в повній мірі відповідає вимогамст. 119 ЦПК України, зокрема: не зазначено обставини по справі, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та не зазначені докази в підтвердження цих обставин , а саме:

- належності сторонам спірного житлового будинку з господарськими побудовами на праві спільної сумісної власності, зокрема, придбання ( побудови) нерухомого майна за сімейні кошти подружжя ( а не кошти інших осіб ), спільною працею тощо, й слід зазначити докази в підтвердження таких обставин;

- щодо існування спору між сторонами з приводу поділу майна, тобто коли і чи звертався позивач до відповідача по питанню поділу житлового будинку, тощо, також зазначити посилання на докази в підтвердження таких обставин.

Відповідно до частини 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 Цивільного процесуального кодексу України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Із врахуванням вимог частини 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії ухвали суду.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину в спільному майні залишити без руху, про що повідомити позивача й надати йому строк для виправлення недоліків в 5 ( пять) днів з дня отримання даної ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню позивачу

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_3